Природа Запорізької області.

10.1 Географічне положення.

Запорізька область утворена 10 січня 1939 року (до цього її територія входила до складу Дніпропетровської області).

Область розташована в південно-східній частині України між 46 15 і 48 08 північної широти та 34 10 і 37 15 східної довготи. Вона межує з Херсонською, Дніпропетровською та Донецькою областями. Південна окраїна області омивається водами Азовського моря. Довжина берегової лінії в межах області складає 306 км.

Протяжність Запорізької області з півночі на південь 208 км, зі сходу на захід – 235 км. Площа – 27,2 тис кв. км, що становить 4,5 % Від площі України (серед областей України їй належить дев‘яте місце). Площу Запорізької області можна співвіднести з площею деяких держав світу (діаграма 1).

Діаграма 1. Площа деяких держав світу

10.2 Рельєф.

Територія Запорізької області знаходиться на Східноєвропейській платформі. Кристалічний фундамент цієї частини платформи перекритий товщею осадових порід і розламаний древніми тектонічними рухами на великі блоки. Запорізька область розташована в межах двох геоструктурних утворень: Українського кристалічного щита та Причорноморської западини.

За характером рельєфу Запорізька область являє собою слабкохвилясту рівнину, яка знижується до Азовського моря і до долини Дніпра. Рівнинні простори області неоднорідні. Найбільші висоти спостерігаються в північно-східній частині області. Тут знаходиться Приазовська височина. На півночі вона межує з Придніпровською низовиною, на північному сході – з Донецьким кряжем, з півдня і заходу обмежена Причорноморською низовиною. Приазовська височина в рельєфі – це виступ кристалічного фундаменту південно-східної частини Українського щита. Поверхня її хвиляста, з нахилом в бік Азовського моря. Над в цілому рівнинною поверхнею виділяються ізольовані горби, або могили, висота яких досягає 300 і більше метрів. Серед них виділяються Токмак – могила (307 м), Темрюк – могила (223 м), Корсак – могила (133 м) і найвища точка області Бельмак – могила (324 м). Могили – це залишки кристалічних порід, що виходять на земну поверхню.

Приазовська височина – головний вододіл області. З нього беруть початок ріки Дніпровської системи і Азовського басейну. Північний схил Приазовської височини крутіший і вужчий, а південний - похилий і більш видовжений. Тривала водна ерозія розчленувала вододіл та схили височини і сформувала на них річкові долини, численні балки і невеликі яри. Найбільше розчленування поверхні Приазовської височини спостерігається в басейнах верхів‘їв річок Обитічної і Берди.

На південь поверхня Приазовської кристалічної гряди поступово знижується. Кристалічні породи вкриті товщею осадових порід.

Між Дніпром на заході, річкою Кінською на півдні та Приазовською височиною на сході лежить плато Гуляй – Поле. За загальним характером рельєфу воно являє собою рівнину, найбільші висоти її досягають 239 м і знаходяться на південному сході, на межі Приазовської височини, більш низькі місця – в північній частині. Для плато Гуляй - Поле характерні балки та яри, що знаходяться на крутих, високих схилах річкових долин і особливо – вздовж лівого схилу річки Кінської.

На північному заході в межах Запорізької області своєю південно-східною окраїною вглиблюється Придніпровська височина. Її хвиляста поверхня поступово знижується в бік Дніпра. Поблизу правого берега вона має підвищення до 125-140м, а на лівому – 110 – 125м.

Приазовська височина на південь поступово переходить у Приазовську берегову рівнину. Межа між ними встановлюється вздовж південних виходів кристалічних порід – по лінії села Осипенко (на р. Берді), північніше села Партизани (на р. Обитічній), північніше села В‘ячеславівки (на р. Лозоватці), північніше села Ново – Василівки. Основний елемент рельєфу – долинно – балочні форми, важливою особливістю яких є терасованість схилів.

До Азовського моря рівнина обривається крутим виступом, в середньому до 20 метрів. Крім ерозійних і зсувних явищ, спричинених дією наземних і підземних вод, для цього району характерна активна геологічна діяльність моря. Вона виявляється в інтенсивному руйнуванні берегового виступу і просуванні моря в бік суші. Внаслідок акумулятивної діяльності моря виник ряд кіс: Бердянська, Обитічна, Федотова. Вони являють собою вузькі, намиті морем піщані смуги 20 – 30 км довжиною, які виступають в море.

Західніше долини ріки Молочної розташована Причорноморська низовина, яка приурочена до Причорноморської западини. Причорноморська низовина в межах області характеризується рівнинністю поверхні, невеликими за глибиною і густотою розчленуваннями, наявністю значних за площею подів – невеликих, мілких, блюдце - подібних знижень. Найбільше подів зосереджено між верхів‘ями ріки Білозерки та ріки Великий і Малий Утлюк. Ця частина Причорноморської низовини найбільше піднята над рівнем моря. Абсолютні висоти досягають 85-100 м, а на правому березі ріки Молочної – до 115 м. У південно-західному напрямку поверхня поступово знижується.

Приазовська рівнина та Причорноморська низовина з‘єднуються Запорізькою внутрішньою рівниною, яка і є продовженням Причорноморської низовини, але за своїм походженням відрізняється від неї. Запорізька внутрішня рівнина відповідає зниженню кристалічних порід у фундаменті Українського кристалічного щита, яке поділяє його на Приазовську та Придніпровську частини. Рівнина має нахил з півдня на північ. Найбільші висоти (до 240 м) розташовані на межі з Приазовською височиною, а найменші (до 65 м) – за межами області в долині р. Самари.

Корисні копалини

Територія Запорізької області багата різноманітними корисними копалинами.

Серед паливних ресурсів провідне місце належить бурому вугіллю. Його запаси зосереджені в Гуляйпільському, Оріхівському, Новомиколаївському родовищах. Ці родовища є південним крилом великого Дніпровського буровугільного басейну. Практична значимість їх визначається заляганням біля поверхні землі і можливістю розробки відкритим способом.

Запаси природного газу невеликі (Приморсько-Посадське, Шевченківське родовища) і особливого значення в економіці не мають.

В надрах області є значні поклади залізних руд – Білозерський залізорудний район. Він розміщений 20 – кілометровою смугою і простягається з півночі на південь на 65 км. Родовище відкрите в 1955 р.; його розвідка триває. Загальні запаси залізних руд оцінюються в 1,4 – 1,5 млрд. т, в тому числі промислові – 0,7 млрд. т. Залізні руди залягають у залізистих кварцитах і сланцях пластами потужністю 60 – 260 м. Середній вміст заліза 60 – 70 %.

Перспективним у майбутньому є Приазовський залізорудний район.

Одним з найбільших у світі є Велико-Токмацьке родовище марганцевих руд. Руда залягає на глибині 27 – 140 м, її запаси становлять 1,3 млрд. т. Важливе промислове значення мають багаті окислені руди з вмістом марганцю 19 – 26 %. Видобування марганцевої руди ведеться відкритим шахтним способом.

Велике значення має Веселянське родовище талько-магнезитів (розміщене за 30 км на південний схід від Запоріжжя), які використовуються для виробництва вогнетривких (тугоплавких) виробів.

На території області відомі декілька невеликих родовищ графіту вздовж течії р. Берди та її притоків (Карло-Марксівське, Миколаївське родовища).

Здавна в області розробляються родовища каоліну – сировини для фарфоро-фаянсової, паперової, парфумерної, миловарної промисловості.

Родовища каоліну зосереджені переважно вздовж північної і західної межі Приазовського кристалічного масиву, так як каолін є продуктом вивітрювання кристалічних порід. Найбільш якісні каоліни залягають у Пологівському родовищі.

Є в області значні запаси вогнетривких глин (Пологівський район) – сировини для чорної металургії. Багата Запорізька область і різноманітними будівельними матеріалами:

гранітами (Передаточнинське, Мокрянське, Янцівське родовища);

формувальними та будівельними пісками (Пологівське, Терпінівське, Мелітопольське родовища);

глинами (Запорізьке, Гуляйпільське, Куйбишевське, Токмацьке родовища);

бутом і щебенем (Запорізьке, Гуляйпільське, Новополтавське, Юр‘ївське, Остриківське родовища).

Лікувальне значення мають деякі підземні води області: на заводах Запоріжжя і Ново-Василівки розливають воду під назвою “Запорізька мінеральна” - із Бабанівського фонтана села Ботієво. В Мелітополі здійснюється розлив “Мелітопольської мінеральної води”.

Лікувальні якості властиві воді із свердловин Алтагіру, Шелюгів, Охрімівки, Дунаївки, Степанівки тощо.

10.3Клімат.

Клімат Запорізької області помірно-континентальний. Він формується під впливом різних кліматотворних факторів: сонячної радіації, атмосферної циркуляції, підстилаючої поверхні тощо.

Річний прихід сумарної сонячної радіації в середньому становить 4300 МДж/м². Найбільшу кількість сонячної радіації одержують південні райони області. Число годин сонячного сяйва, від якого залежить кількість тепла, змінюється від 2000 на півночі до 2400 на півдні області (карта 1).

Тривалість безморозного періоду в регіоні 175 – 185 днів.

Клімат Запорізької області формується під впливом морських повітряних мас, які приходять з Атлантичного та Північного Льодовитого океану і трансформуються в континентально-помірне повітря. Арктичні повітряні маси, які приходять на територію області з півночі та північного сходу, приносять похолодання. Інколи ці холодні повітряні маси, рухаючись на південь, швидко прогріваються і сприяють розвитку суховіїв. В теплий період року, з травня до вересня, на територію області приходить тропічне повітря, яке приносить суху, жарку погоду.

Циркуляція атмосфери над Україною виникає в результаті взаємодії сибірського максимуму, ісландського мінімуму та азорського максимуму. Вплив сибірського антициклону проявляється з жовтня до травня, найбільша його інтенсивність у грудні – січні. В літній період антициклональна погода на території області формується під впливом азорського максимуму, однак вплив циркуляції проявляється значно слабше, і розподіл температури повітря залежить в основному від величини сонячної радіації. Для холодного періоду року характерна циклонічна діяльність, вона пов‘язана з циклонами, які приходять з Атлантичного океану.

Запорізька область розташована південніше смуги високого тиску (Харків – Кременчук – Балта - Кишинів), яка є головною межею вітрів в Україні. Тому пануючими вітрами в зимовий період є східні і південно-східні, влітку – західні та північно-західні. Середня швидкість вітру – 3,6 м/сек. – 4,2 м/сек..

У морських районах спостерігаються бризи – вітри, які дмуть вдень з моря на сушу, а вночі – навпаки.

Карта 1

М 1 : 2500000

Карта 10.1 Сумарна сонячна радіація.

Взаємодія радіаційних факторів і циркуляції атмосфери впливає на температурний режим області. Середньорічна температура повітря коливається від 7,9 до 9,6С. Середня температура січня змінюється в напрямку з півночі на південь – від - 5,5С до – 3,5С (абс. мін. - 33С), липня – від + 22С до +23С (абс. макс. +40С).

Кількість опадів по території області розподілена нерівномірно: від 470 мм на півночі і північному сході до 350 мм на півночі (таблиця 1). Кількість опадів по місяцях змінюється від 0,0 до 117 мм. Найменша кількість опадів спостерігається в березні – квітні (від 23 до 35 мм), найбільша – в червні – липні (від 40 до 70 мм).

У посушливі роки кількість опадів значно знижується: у прибережних районах Азовського моря – до 100 мм, у степових – до 150 – 200мм.

Опади випадають у вигляді дощу та снігу, для літнього періоду характерні зливи. Сніговий покрив нестійкий, висота його – 5 – 10см.

На формування балансу вологи та зволоженості території безпосередньо впливає відносна вологість повітря. Середньорічний її показник становить 65 – 70%, причому в літні місяці він знижується до 50%. Найбільш високі показники спостерігаються взимку (86%). Низька відносна вологість повітря на описуваній території посилюється частими східними та південно-східними суховіями, які нерідко супроводжуються пиловими бурями.

Населені пункти	Кількість опадів (в мм)
	Зима	Весна	Літо	Осінь	За рік
Запоріжжя	84	98	171	104	457
Оріхів	82	104	158	94	438
Пологи	84	108	172	95	459
Кирилівка	82	109	169	89	449
Андріївна	81	99	150	83	413
Мелітополь	80	108	165	83	436
Якимівна	65	88	137	78	368
Приморськ	65	85	134	75	359
Бердянськ	72	98	154	75	399
Осипенко	86	85	119	90	380

Таблиця 10.1. Багаторічні сезонні і річні суми опадів Запорізької області.

Коефіцієнт зволоження менший 1, в зв‘язку з чим область належить до районів недостатнього зволоження.

В області спостерігаються окремі несприятливі кліматичні явища. Переважно в літній період бувають грози. Часто грози супроводжуються сильними дощами, інколи градом. Взимку бувають ожеледі, тривалість яких коливається від кількох хвилин до 10 днів і більше. В січні – лютому спостерігаються хуртовини.

Пори року на території Запорізької області виражені чітко.

Весна настає, коли середня добова температура переходить через 0С. На півночі області перехід температури через 0С спостерігається в першій декаді квітня, на півдні – в третій декаді березня. Заморозки бувають до травня.

Особливістю весняного періоду є інтенсивне наростання тепла, завдяки чому середні денні температури повітря в квітні досягають 8,0 - 8,4С.

В березні відносна вологість досить висока і становить 80 – 85%, в квітні – травні вона знижується до 60 – 70%. Кількість опадів збільшується до 35-45 мм у травні.

На початку весняного періоду посилюється циклонічна діяльність, до травня вона слабшає. Переважають східні та північно-східні вітри. Для цього сезону характерні засушливо-суховійні явища. Жарке повітря утворюється внаслідок того, що при антициклональному режимі погоди сухі континентальні повітряні маси довго утримуються над територією області і сильно прогріваються. Температура повітря при цьому різко підвищується, відносна вологість падає до 30%. Суховії викликають пилові бурі, число днів яких коливається від 10 до 20. Навесні починаються грози і зливові дощі.

Літо. Початок літа визначається переходом середньодобової температури повітря за +15С. В Запорізькій області він відбувається в першій декаді травня. Тривалість періоду з температурою вищою +15С – 126 – 138 днів. Літо жарке, сухе, з великою кількістю сонячних ясних днів. Величина сумарної сонячної радіації в середині сезону досягає максимуму. Відносна вологість знижується до 58 – 68%. Для літнього періоду характерна антициклональна погода з незначною хмарністю, слабкими вітрами переважно західного напрямку. Опади мають зливовий характер з максимумом у червні (до 60 – 70 мм), у другій половині літа кількість опадів зменшується до 30 – 40 мм (в серпні). В зв‘язку з високою випаровуваністю, яка значно перевищує опади, влітку в області переважає посушлива погода.

Осінь. Початок осіннього періоду визначається датами зворотного переходу середньої добової температури повітря через +15С, який у Запорізькій області відбувається в другій – третій декаді вересня. Осінь тепла і тривала, з ясними тихими днями та прохолодними ночами. Спостерігаються періоди сонячної погоди, коли температура повітря перевищує + 20С. В першій декаді жовтня настають заморозки. Відносна вологість збільшується до 80%. Опади випадають у вигляді дощу, і їх кількість становить 30 – 40 мм. Пануючі вітри – східні та північно-східні.

Зима. Початком зими вважається дата настання стійкої середньодобової температури повітря нижчої за нуль. Тривалість періоду з морозами – 64 – 70 днів. Морозна погода на початку зими нестійка, сніговий покрив установлюється лише в кінці грудня. Висота снігового покриву – 5 – 10 см. Нерідко всередині зими спостерігаються тривалі відлиги з дощами та ожеледями. Відносна вологість має максимальне значення в грудні (88%). Взимку над територією області переважає циклонічна діяльність.

Закінчується зима в березні, хоча заморозки бувають навіть у травні.