- •Технологія водопідготовки лабораторний практикум
- •«Хімічна технологія»
- •Передмова
- •Назва лабораторних робіт, їх зміст, об'єм і модулі, до яких вони належать та назви модулів
- •Система критеріїв оцінювання знань з лабораторних робіт
- •Модуль № 1
- •Модуль № 2
- •Яка призначається для питних і виробничих потреб»
- •Модуль № 3
- •Принцип компановки технологічних схем»
- •Модуль № 4
- •Модуль № 5
- •Модуль № 6
- •Модуль № 7
- •Правила оформлення лабораторних робіт
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Визначення фізичних показників якості води поверхневого джерела
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Для отримання шкали кольоровості
- •Очікуваного вмісту зависі
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення ступеня мінералізації дніпрової води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Прожареного залишку
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Пом’якшення і допом’якшення природної води реагентними методами
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •І допом’якшення води фосфатним методом
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення хлорпоглинаємості і показника, який відображає як хлорується вода
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •Як хлорується вода
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Побудова градуювального графіка
- •1 Метод вимірювання
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення оптимальної дози коагулянту
- •1 Фізико – хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Вивчення впливу вапнування на процес коагуляційної очистки води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення динамічної обмінної ємності
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Порядок виконання роботи
- •До проскакування у фільтрат іонів кальцію
- •5 Методи контролю
- •6 Вимоги до звіту
- •7 Контрольні запитання
- •8 Література
- •Вивчення процесів опріснення і знесолення води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Опис лабораторної установки
- •5 Порядок виконання роботи
- •6 Методи контролю
- •7 Вимоги до звіту
- •Шляхом перегонки
- •8 Контрольні запитання
- •9 Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а Приклад оформлення титульного аркушу лабораторної роботи
- •Додаток б Приклад оформлення титульного аркушу звіту з лабораторних робіт
До проскакування у фільтрат іонів кальцію
5 Методи контролю
5.1 Визначення іонів кальцію (Са2+) у фільтраті
Метод визначення – комплексонометричний.
Метод ґрунтується на титруванні проби води (фільтрату) розчином динатрій етилендіамін тетраацетату (комплексон ІІІ або Трилон Б, скорочена формула Nа2Н2У) у сильнолужному середовищі при рН=12-13 з мурексидом як металохромним індикатором.
Комплексон ІІІ (Трилон Б) утворює з іонами кальцію у сильнолужному середовищі комплексонат кальцію за реакцією:
Визначення іонів кальцію відбувається таким чином. В конічну колбу ємкістю 250 см3 піпеткою Мора відбирають 100 см3 фільтрату, додають 2 см3 розчину NаОН з концентрацією 2 моль/дм3 для створення рН = 12 – 13 і перемішують розчин. Потім в колбу додають 0,10 – 0,15 г суміші мурексиду із сіллю, перемішують і титрують робочим розчином Трилону Б з С (1/2Н2У 2-) = 0,02 моль/дм3 до переходу забарвлення з рожевого у фіолетове.
Концентрація іонів кальцію визначається за формулою:
,
мг/дм3,
(4)
де V1 – об’єм робочого розчину Трилону Б, витрачений на титрування, см3;
С – концентрація розчину Трилону Б, моль/дм3;
М – молярна маса еквівалента кальцію, г/моль, М (1/2 Са2+)=20,04;
1000 – коефіцієнт перерахунку г у мг;
V2 – об’єм проби води, см3.
5.2 Визначення хлоридів у фільтраті після відмивки катіоніту дистильованою водою
Хлориди визначаються методом Мора. Титриметричне визначення хлоридів аргентометричним методом Мора ґрунтується на утворенні в нейтральному або слабколужному середовищі (рН = 7 – 10) малорозчинного осаду аргентум хлориду (ДР = 1,78∙10-10):
Cl- + 2Аg+ ↓АgCl
Для встановлення кінця титрування в якості індикатора використовують калій хромат(VI), який з надлишком іонів срібла утворює червоний осад – аргентум хромат(VI) (ДР = 1,1∙10-12):
СrO42- + Ag+ ↓Ag2CrO4
Осад аргентум хлориду менш розчинний ніж осад аргентум хромат(VI), а саме :
СAgCℓ = [Ag+] = 1,3∙10-5 моль/дм3;
=
[CrO42-]
= 6,5∙10-5
моль/дм3
Тому при додаванні іонів Аg+ до розчину, в якому є іони Cl- та СrO42- , спочатку утворюється менш розчинний осад АgCl. Після його повного осадження, тобто коли рівноважна концентрація іонів аргентуму у насиченому розчині стає рівною [Ag+] ≈ 1∙10-5 моль/дм3, утворюється більш розчинний червоний осад Ag2CrO4.
Метод Мора застосовують для визначення хлоридів у воді при концентрації понад 2 мг/дм3.
Визначення хлоридів відбувається таким чином. В конічну колбу ємкістю 250 см3 піпеткою Мора відбирають 100 см3 фільтрату, або меншу кількість, доводячи її об’єм дистильованою водою до 100 см3.
Кислі або лужні проби нейтралізують розчином натрій гідроксиду з концентрацією 1 моль/дм3 або сульфатною кислотою з концентрацією 0,5 моль/дм3 по фенолфталеїну так, щоб після нейтралізації розчин був безбарвний. Проби з рН = 7 – 10 не потребують попередньої підготовки. У колбу з водою додають 1 см3 розчину калій хромат(VI) з концентрацією 1 моль/дм3 і титрують до зміни кольору від лимонно-жовтого до оранжевого, розчином аргентум нітрату (V) з концентраціями 0,1; 0,05 або 0,02 моль/дм3, в залежності від концентрації хлоридів. Паралельно проводять холостий дослід з таким же об’ємом дистильованої води.
Концентрацію хлорид-іонів обчислюють за формулою:
,
мг/дм3,
(5)
де V1 та V0 – об’єми робочого розчину аргентум нітрату (V), витрачені на титрування відповідно проби та дистильованої води, см3;
С – концентрація робочого розчину АgNO3, моль/дм3;
М – молярна маса еквівалента Cl- , г/моль, М (Cl-) = 35,45;
V – об’єм проби фільтрату, см3;
1000 – коефіцієнт перерахунку г в мг.
