- •Технологія водопідготовки лабораторний практикум
- •«Хімічна технологія»
- •Передмова
- •Назва лабораторних робіт, їх зміст, об'єм і модулі, до яких вони належать та назви модулів
- •Система критеріїв оцінювання знань з лабораторних робіт
- •Модуль № 1
- •Модуль № 2
- •Яка призначається для питних і виробничих потреб»
- •Модуль № 3
- •Принцип компановки технологічних схем»
- •Модуль № 4
- •Модуль № 5
- •Модуль № 6
- •Модуль № 7
- •Правила оформлення лабораторних робіт
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Визначення фізичних показників якості води поверхневого джерела
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Для отримання шкали кольоровості
- •Очікуваного вмісту зависі
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення ступеня мінералізації дніпрової води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Прожареного залишку
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Пом’якшення і допом’якшення природної води реагентними методами
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •І допом’якшення води фосфатним методом
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення хлорпоглинаємості і показника, який відображає як хлорується вода
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •Як хлорується вода
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Побудова градуювального графіка
- •1 Метод вимірювання
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення оптимальної дози коагулянту
- •1 Фізико – хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Вивчення впливу вапнування на процес коагуляційної очистки води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення динамічної обмінної ємності
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Порядок виконання роботи
- •До проскакування у фільтрат іонів кальцію
- •5 Методи контролю
- •6 Вимоги до звіту
- •7 Контрольні запитання
- •8 Література
- •Вивчення процесів опріснення і знесолення води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Опис лабораторної установки
- •5 Порядок виконання роботи
- •6 Методи контролю
- •7 Вимоги до звіту
- •Шляхом перегонки
- •8 Контрольні запитання
- •9 Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а Приклад оформлення титульного аркушу лабораторної роботи
- •Додаток б Приклад оформлення титульного аркушу звіту з лабораторних робіт
3 Методи контролю
3.1 Визначення загальної твердості води
Метод визначення – комплексонометричний.
Метод ґрунтується на титруванні проби води розчином динатрій етилендіамін тетраацетатом (комплексоном ІІІ, скорочена формула Na2Н2У) у лужному середовищі при рН ≈ 10 з еріохром чорним Т як металохромним індикатором (скорочена формула Na2Н2Ind).
Методика визначення
В конічну колбу ємкістю 250 см3 наливають піпеткою 10 – 100 см3 води залежно від очікуваної величини твердості, розбавляють при необхідності до 100см3 дистильованою водою, додають 5 см3 амонійного буферного розчину з рН ≈ 10, 0,1 – 0,15 г сухої суміші еріохром чорного Т з NaСl, перемішують і відразу титрують при сильному перемішуванні розчином Трилону Б (комплексну ІІІ) з молярною концентрацією еквівалента 0,02 моль/дм3 (0,02 н) до переходу червоно – фіолетового (винно-червоного) кольору розчину у блакитний (синій) можливо із зеленуватим відтінком.
Загальну твердість води визначають за формулою:
ТЗ=
, ммоль/дм3
(мг∙екв/дм3),
(3)
де С – концентрація робочого розчину Трилону Б, моль/дм3;
V1 – об’єм Трилону Б витраченого на титрування проби води, см3;
V – об’єм проби води, см3;
1000 – коефіцієнт перерахунку моль/дм3 в ммоль/дм3 або г∙екв/дм3 в мг∙екв/дм3.
3.2 Визначення карбонатної (тимчасової) твердості води
Карбонатна (тимчасова) твердість води визначається за формулою:
ТК(Сy) = q-n, ммоль/дм3 (мг∙екв/дм3), (4)
де q – загальна лужність води, ммоль/дм3 (мг∙екв/дм3);
n – вільна лужність води, ммоль/дм3 (мг∙екв/дм3).
Лужність води визначають титруванням розчином хлористоводневою або сульфатної кислоти. Якщо вода має рН › 8,3, то титруванням по фенолфталеїну до рН ≈ 8,3 визначають вільну лужність (n), зумовлену наявністю у воді іонів СО32- та аніонів інших міцних основ. Для визначення загальної лужності (q) титрування кислотою проводять до рН ≈ 4,5 у присутності метилоранжу. Вільна лужність є частиною загальної лужності. Різницю q-n називають карбонатною (тимчасовою) твердістю, яка характеризує вміст гідротриоксокарбонат(V) – іонів (НСО3-) у воді. Якщо проба води має рН ‹ 4,5 (при додаванні метилоранжу виникає оранжеве або червоне забарвлення), то її лужність дорівнює нулю.
Методика визначення
В конічну колбу ємкістю 250 см3 піпеткою наливають 100 см3 проби води, додають 2 – 3 краплі фенолфталеїну (у випадку, коли вода має рН › 8,3) і титрують розчином хлористоводневої кислоти з молярною концентрацією еквівалента 0,1 моль/дм3 (0,1 н) до знебарвлення розчину. В іншу колбу ємкістю 250 см3 наливають піпеткою 100 см3 води, додають 2 краплини метилоранжу і титрують таким же розчином хлористоводневої кислоти, яким і першу пробу, до переходу жовтого кольору в оранжевий.
Якщо проба містить багато карбонатів, то при титруванні виділяється СО2, що заважає точному визначенню кінця титрування. В цьому випадку при титруванні через пробу продувають повітря, очищене від СО2. Якщо проба має рН ≤ 5,4, то її лужність дорівнює нулю.
Вільну лужність (n) та загальну лужність (q) визначають за формулами:
n=
,
ммоль/дм3
(мг∙екв/дм3),
(5)
де С – молярна концентрація еквівалента робочого розчину хлористоводневої кислоти, моль/дм3 (г∙екв/дм3);
V2 – об’єм робочого розчину хлористоводневої кислоти, витраченої на титрування з фенолфталеїном до встановлення рН = 8,3, см3;
V – об’єм проби води, см3;
1000 – коефіцієнт перерахунку моль/дм3 в ммоль/дм3 або г екв/дм3 в мг∙екв/дм3.
q=
,
ммоль/дм3
(мг∙екв/дм3),
(6)
де V3 – об’єм робочого розчину хлористоводневої кислоти , витраченої на титрування з метилоранжем до встановлення рН = 4,5, см3.
Оскільки карбонатна (тимчасова) твердість води характеризується вмістом гідротриоксокарбонат(V) – іонів (НСО3-) у воді, то їх концентрацію у мг/дм3 можна визначити за формулою:
Су = М (q-n), (7)
де М – молярна маса еквівалента НСО3-, М (НСО3-) = 61,02 мг/ммоль
