
- •Технологія водопідготовки лабораторний практикум
- •«Хімічна технологія»
- •Передмова
- •Назва лабораторних робіт, їх зміст, об'єм і модулі, до яких вони належать та назви модулів
- •Система критеріїв оцінювання знань з лабораторних робіт
- •Модуль № 1
- •Модуль № 2
- •Яка призначається для питних і виробничих потреб»
- •Модуль № 3
- •Принцип компановки технологічних схем»
- •Модуль № 4
- •Модуль № 5
- •Модуль № 6
- •Модуль № 7
- •Правила оформлення лабораторних робіт
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Визначення фізичних показників якості води поверхневого джерела
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Для отримання шкали кольоровості
- •Очікуваного вмісту зависі
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення ступеня мінералізації дніпрової води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Прожареного залишку
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Пом’якшення і допом’якшення природної води реагентними методами
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •І допом’якшення води фосфатним методом
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення хлорпоглинаємості і показника, який відображає як хлорується вода
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •Як хлорується вода
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Побудова градуювального графіка
- •1 Метод вимірювання
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення оптимальної дози коагулянту
- •1 Фізико – хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Вивчення впливу вапнування на процес коагуляційної очистки води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення динамічної обмінної ємності
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Порядок виконання роботи
- •До проскакування у фільтрат іонів кальцію
- •5 Методи контролю
- •6 Вимоги до звіту
- •7 Контрольні запитання
- •8 Література
- •Вивчення процесів опріснення і знесолення води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Опис лабораторної установки
- •5 Порядок виконання роботи
- •6 Методи контролю
- •7 Вимоги до звіту
- •Шляхом перегонки
- •8 Контрольні запитання
- •9 Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а Приклад оформлення титульного аркушу лабораторної роботи
- •Додаток б Приклад оформлення титульного аркушу звіту з лабораторних робіт
2 Порядок виконання роботи
2.1 Визначення сухого залишку
Метод визначення – гравіметричний.
обладнання
Ексикатор
Колби конічні ємкістю 250 см3
Скляні лійки
Стакани мірні ємкістю 250 см3
Фарфорові чашки
Фільтри паперові щільні «синя стрічка»
Циліндри мірні ємкістю 50, 100 см3
Водяна баня з дистильованою водою
Сушильна шафа з терморегулятором
Терези аналітичні типу ВЛР-200
Проведення аналізу
Пробу води в кількості 50 – 250 см3 відбирають мірними циліндром і фільтрують через паперовий щільний фільтр «синя стрічка», розміщений у конічній колбі ємкістю 250 см3 на скляній воронці. Відфільтровану воду розміщують у фарфорову чашку, доведену до постійної маси. Чашку з водою ставлять на водяну баню і випарюють воду досуха, після чого чашку із залишком переносять у сушильну шафу і висушують при температурі 1800С протягом 1 години. Висушування залишку при температурі 1800С дозволяє видаляти з нього не тільки оклюдовану, але й кристалічну воду.
Оскільки дніпрова вода містить переважно неорганічні солі, то висушування залишку при температурі 1800С дозволяє отримати результат, який наближається в більшій мірі до суми результатів окремих визначень катіонів і аніонів у пробі води.
Після охолодження в ексикаторі чашку із залишком зважують на аналітичних терезах з точністю до четвертого знаку після коми. Висушування повторюють до досягнення постійної маси. Якщо результати зважування співпадають або різниця між ними не перевищує 0,0002 г, то можна вважати, що сталість маси чашки досягнуто.
Вміст сухого залишку обчислюють за формулою:
(3)
де m1 – маса порожньої чашки, г;
m2 – маса чашки із сухим залишком, г;
V – об’єм проби води, яку взяли для аналізу, см3;
1000 – коефіцієнт для перерахунку г в мг;
1000 – коефіцієнт для перерахунку визначуваної величини на 1 дм3 води.
Дані, отримані по зважуванні чашок, вносять в таблицю 2.
Таблиця 2 – Результати зважування чашок для визначення сухого залишку
|
Маса чашки, г |
||
1-е зважування |
2-е зважування |
3-е зважування |
|
Порожня чашка: І ІІ |
|
|
|
Чашка із сухим залишком: І ІІ |
|
|
|
Для розрахунків беруть масу чашок третього зважування.
2.2 Визначення прожареного залишку
Метод визначення – гравіметричний.
Мета цього визначення – отримати наближене уявлення про вміст органічних і неорганічних речовин у пробі води: під час прожарювання органічні речовини видаляються, неорганічні залишаються. Однак деякі речовини є виключенням.
обладнання
Ексикатор
Фарфорові чашки
Муфельна піч
Терези аналітичні типу ВЛР-200
Проведення аналізу
Чашку із сухим залишком ставлять у муфельну піч, попередньо розігріту до 6000С, і прожарюють 20 хвилин. Потім дають вихолонути спочатку на повітрі, потім у ексикаторі. Після повного охолодження чашку із залишком зважують. Прожарювання повторюють до досягнення постійної маси.
Вміст прожареного залишку обчислюють за формулою:
(4)
де m3 – маса чашки із прожареним залишком, г.
Дані, отримані по зважуванню чашок, вносять в таблицю 3.
Таблиця 3 – Результати зважування чашок для визначення