3. Методичні рекомендації для опрацювання змістових модулів навчальної дисципліни

Навчання з дисципліни проходить у формі: лекцій, семінарських занять, а також самостійної роботи Обсяг викладання складає – 54 години, з них аудиторних – 28 годин: 18 – лекцій, 10 годин – семінарські заняття; для самостійної роботи виділено 26 годин.

Методика вивчення цієї дисципліни передбачає співробітництво й взаєморозуміння між студентом і викладачем, розвиток у студентів аналітичного мислення, вміння співставляти фактичний і теоретичний матеріал, робити самостійні висновки, прогнози та рекомендації.

Основними формами занять є:

1. Лекція - форма аудиторного заняття, що на проблемному рівні забезпечує доведення викладачем навчальної інформації до студента шляхом викладення загальних і особливих положень теми.

Метою лекції є висвітлення лектором проблемних аспектів курсу, характеристика основних категорій, ретельний розгляд окремих особливостей тематики та визначення певних тенденцій. Лекційна форма аудиторних занять не орієнтована на дублювання підручників та навчальних посібників.

Завдання, що визначають напрям лекційних занять: характеристика загальної структури теми дослідження; розкриття змісту основних категорій; визначення функціональної значущості поняттєвого апарату; аналіз та класифікація принципів, що впливають на формування та функціонування загальних категорій; відображення змісту та напрямів застосування методології курсу і науки; висвітлення зв’язку теоретичних категорій з практичною формою їх втілення в життя.

Форми лекційних занять можуть різнитися у залежності від рівня підготовленості студентів, аудиторії та обсягу часу, що відводиться на викладання курсу. Поточні семестрові лекції, крім того, орієнтовані на доведення програмного матеріалу у відповідності до навчального плану.

2. Семінарські заняття - форма аудиторних занять, що містить у собі різноманітні варіанти прояву студентами рівня засвоєння лекційного матеріалу, інформації, яка була здобута при опрацюванні наукової літератури, нормативних матеріалів та інших джерел.

Метою семінарських занять є, з одного боку, перевірка рівня засвоєння програмного матеріалу студентами (мета викладача), а з іншого - це форма активної участі студентів в процесі отримання знань та навичок у сфері професійної підготовки (мета студентів).

Формою семінарських занять можуть бути колоквіуми (заняття, що проходять у вигляді опитування всіх студентiв академічної групи за темою заняття викладачем), виконання контрольних письмових робіт, що виконуються протягом заняття. Крім того, заняття відбуваються у формі заслуховування та обговорення (дискусії) окремих питань чи доповідей студентів. Водночас ця форма аудиторного заняття використовується викладачем для більш детального розгляду окремих тем та категорій курсу. Це дає можливість, також, перевірити повноту засвоєння матеріалу, виявити недоліки, сприяти формуванню знань на проблемному рівні.

Підготовка до заняття відображається студентом у «робочому зошиті». У цитатній, тезовій, схематичній та інших формах фіксується результат роботи по темі заняття. Такі матеріали використовуються для відповіді, а також для усної доповіді по окремій тематиці і обов’язково при відпрацюванні пропущених занять.

У обов’язковому порядку студенти спираються у підготовці на рекомендовану методичним посібником і настановами викладача літературу: підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті у періодичних виданнях. Особливо важливі нормативно-правові та міжнародні акти, що стосуються питань теми заняття.

У випадку пропуску студентами занять або отримання незадовільної оцінки, необхідно відпрацювати їх під час консультацій згідно з графіком.

3. Консультації - форма аудиторного заняття, яка сприяє більш глибокому і повному засвоєнню студентом матеріалу, який вивчався на лекціях та практичних заняттях, у процесі самопідготовки.

Метою консультації є з’ясування окремих питань, або елементів теми, що не достатньо були засвоєні студентом, а також роз’яснення їх змісту, структури, особливостей розуміння для окремого студента, групи студентiв.

Завданням консультування є забезпечення формування відповідно до загальних вимог рівня знань у студентів програмного матеріалу та навичок його викладення і використання.

Консультації з питань підготовки і оформлення контрольних робіт, рефератів, наукових доповідей проводяться у індивідуальному порядку під час чергових консультацій викладачем (не менше 2 годин), або у вигляді окремого заняття чи частини практичного заняття.

Під час проведення чергових консультацій приймаються студенти, що відпрацьовують (відповідають на запитання усно або письмово) пропущені практичні заняття. Тут використовується можливість для консультування студента, який відпрацьовує пропуски, для подальшої його ретельної підготовки з курсу.

Поточний контроль засвоєння знань студентами здійснюється на кожному практичному занятті у формі усного опитування, тестування, заслуховування й обговорення реферативних повідомлень.

Самостійна робота є позааудиторною і призначена для самостійного ознайомлення студента з визначеними розділами курсу по рекомендованим викладачем матеріалам і підготовки до виконання індивідуальних завдань. Методичні вказівки допоможуть студентам підготуватися до семінарських занять, виконати індивідуальні завдання, підготуватися до складання заліку, підібрати відповідну літературу для самостійної роботи.

Програмою навчальної дисципліни передбачене індивідуальне науково-дослідне завдання на одну із запропонованих тем. Індивідуальне науково-дослідне завдання є важливим засобом розвитку у студентів навичок самостійної наукової творчості, кращого засвоєння теоретичного матеріалу. У результаті наукового дослідження студент поглиблює знання певної правової проблеми.

У процесі написання ІНДЗ студент виявляє своє вміння відбирати, систематизувати і творчо осмислювати матеріал, працювати із спеціальною літературою, робити правильні й обґрунтовані висновки, знаходити в них головне, формулювати та логічно викладати свої думки.

ІНДЗ є обов’язковою для написання кожним студентом. Теми ІНДЗ обираються студентами самостійно, але в одній групі не може ІНДЗ з однієї теми писати декілька студентів. Також студент за погодженням з викладачем може сформулювати тему за своїм бажанням.

За ІНДЗ виставляється оцінка за модуль № 1 графу самостійна робота, тому впливає на загальну (підсумкову) оцінку.

Структура ІНДЗ:

а) титульний аркуш;

б) зміст (план);

в) вступ;

г) основна частина;

д) висновок;

е) список використаних джерел.

Обсяг ‑ 10-15 друкованих сторінок.

ІНДЗ повинна бути написана відповідно до плану, який розробляється студентом. При роботі над обраною темою студенту необхідно спочатку вивчити підібрані джерела. Усі джерела умовно можна поділити на такі групи: міжнародні акти, вітчизняне законодавство, періодичні видання і довідкова література, матеріали судової практики. Після вивчення необхідної літератури, зібравши достатній матеріал для висвітлення теми, слід перейти до його повної обробки, упорядкування, аналізу і викладу згідно із складеним планом. Студент повинен зрозуміло та логічно висвітлювати свої та запозичені з використаних джерел думки. При цьому неприпустиме зловживання цитатами, їх потрібно вживати для підтвердження своїх або інших думок у тій частині, яка безпосередньо стосується обраної теми роботи. Необхідно, щоб автор при виконанні ІНДЗ висловлював власне ставлення до описуваних подій та давав оцінку використаній літературі.

До програми додається перелік тем індивідуальних науково-дослідних завдань, основних міжнародно-правових документів, а також перелік науково-монографічної та навчальної літератури.