- •1. Поняття про середовище існування.
- •Планетарні функції живої речовини.
- •6. Ноосфера та управління ноосферою
- •Контрольні питання
- •Тема 2: Основні терміни, поняття та закони екології
- •1. Основні поняття екології.
- •Термінологічний словник
- •Навчальні завдання
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 3 : Природні фактори глобального впливу на біосферу
- •Контрольні питання
- •1. На які особливості будови і життєдіяльності рослин впливає температура навколишнього середовища:
- •2. Фізіологічні пристосування тварин до екологічної вологи:
- •Тема 4 : Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля
- •1.Основні джерела антропогенного забруднення.
- •2. Забруднення та їх класифікація
- •Класифікація забруднення екологічних систем
- •Урбанізація та її негативні наслідки.
- •Проблеми відходів людської діяльності.
- •Термінологічний словник
- •Навчальні завдання
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 5 : Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів план
- •1. Світові проблеми прісної води.
- •Основні види забруднення
- •Основні види забруднення
- •2. Основні заходи щодо охорони і раціонального використання вод.
- •Термінологічний словник
- •Навчальні завдання
- •Тема 6 : Господарський механізм управління природокористуванням.
- •Термінологічний словник
- •Навчальні завдання
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 7 : Екологічні проблеми, їх класифікація. Сучасні глобальні екологічні проблеми.
- •Поняття про екологічні проблеми.
- •Наслідки глобального потепління
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 8 . Шляхи вирішення екологічних проблем людства
- •1. Охорона повітряного середовища від забруднення
- •2. Основні напрями екологічної стабілізації агроекосистем
- •3. Шляхи вирішення екологічних проблем міського середовища
- •Тема 9: Екологічні проблеми використання атомної енергії
- •Характер атомної енергетики.
- •Наслідки аварії на Чорнобильській аес
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 10 : Правове регулювання охорони природного середовища.
- •1. Сутність екологічної функції держави.
- •2. Правовий механізм реалізації екологічної функції держави.
- •3. Норми екологічного права
- •4.Екологічне законодавство України.
- •Поняття "міжнародне екологічне право"
- •Навчальні завдання
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 11: Класифікація природно-заповідних територій.
- •Основні категорії територій та об'єктів природно- заповідного фонду.
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 12: Природоохоронна діяльність на території України
- •Природоохоронні території України.
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 13 : Правовий захист природного середовища
- •Принципи охорони навколишнього природного середовища.
- •Тестові завдання для самоперевірки:
- •Тема 14. Стан навколишнього середовища та природоохоронні території
- •2. Природоохоронні території України.
- •3. Червона книга України.
- •Навчальні завдання
- •Тема 15: Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації
- •Термінологічний словник
- •Навчальні завдання
- •Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів україни, мг/м3
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 16: Економічні методи управління природокористуванням і охороною природного середовища
- •Термінологічний словник
- •Навчальні завдання
- •Величина коефіцієнта f1
- •Величина коефіцієнта f2
- •Величина коефіцієнта l
- •Тема 17 : Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних і природо захисних заходів
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 18 : Організація раціонального природокористування та охорони природного середовища
- •Навчальні завдання
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 19: Екологічна експертиза. Економічні механізми природокористування
- •Мета і завдання екологічної експертизи.
- •Принципи екологічної експертизи
- •4. Характеристика економічних механізмів природокористування.
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 20: Транспортне навантаження населених пунктів
- •Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •2. Транспортне навантаження населених пунктів.
- •Навчальні завдання
- •Тема 21: Принципи раціонального природокористування. Стандарти і нормативи якості навколишнього середовища
- •Правила і закони раціонального природокористування.
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 22: Духовна криза людства як основний фактор екологічної кризи
- •Зміни в природному середовищі, викликані діяльністю людини.
- •Забруднення атмосфери
- •Нова "мораль" людства.
- •3. Єдність людини і природи.
- •Завдання для самопідготовки Підготуйте реферати на тему:
- •Тема 23. Очищення води, робота насосно-фільтрувальної станції міста
- •Екологічні проблеми водного середовища та його охорона.
- •2. Робота насосно-фільтрувальної станції міста.
- •3. Способи очищення стічних вод.
- •Завдання для перевірки знань
- •Тема 24: Державне управління в галузі природокористування
- •Завдання для перевірки знань
- •Перелік літератури
Нова "мораль" людства.
Моральність, моральні принципи покликані стати тим могутнім засобом, що дасть нам змогу подолати людську роз’єднаність, духовну відчуженість і тим самим згуртує нас як братів і сестер для побудови щасливого майбутнього для нас і наших нащадків... Зневажливе, хижацьке ставлення до природи — прямий наслідок егоїзму, нездорового стану людської душі. (Патріарх Московський і всія Русі Алексій).
Очевидно, що стиль сучасного людського буття хибний, і його неодмінно треба змінити, якщо ми хочемо зберегти біосферу й вижити. А оскільки стиль життя визначається мораллю, якої дотримується суспільство, то настав час установити нові моральні принципи й критерії, що відповідають сучасним вимогам до взаємовідносин Природи й світового співтовариства людей, і керуватися ними в своїх діях у XXI ст.
Люди повинні зрозуміти, що хоч би яким був варіант стратегії виживання, вони мусять узяти на себе надскладні зобов’язання перед собою, перед своїми близькими, розробити й поступово реалізовувати цілий ланцюжок самообмежень. Ці потрібні обмеження, що мають утверджуватися в нашому житті, вплинуть на формування нового характеру майбутньої цивілізації, на структуру відносин між окремими людьми, цілими народами й країнами. Ця нова — назвемо її екологічною — філософія так глибоко відрізнятиметься від нашої сучасної філософії, як мораль первісних племен від моралі суспільства XX ст.
Підвалинами нової моралі, нової екологічної філософії мають бути:
ідея розумного співіснування біосфери й техносфери;
планетарний, загальнолюдський підхід до вирішення земних соціально-економічних (передусім енергетичних) та екологічних проблем;
ідея універсалізму — глобальної і космічної взаємозалежності всіх процесів;
ідея необхідності самообмежень, підказаних екологічними законами й досвідом попереднього розвитку;
ідея оптимального використання всіх ресурсів Землі на основі впровадження нових ресурсозберігаючих і маловідходних технологій та міжнародної глобальної експертної оцінки цих ресурсів;
ідея збереження й примноження біорізноманітності;
консолідація людства під прапором об´єктивного знання, перетворення науки, особливо екології, на керівний інструмент;
тотальна екологізація життя людей, перехід від сервотехнології (небезпечної для довкілля) до екотехнології.
Спеціалісти підрахували: серед усіх джерел енергії відновлювані становлять лише 10 %. Отже, для того щоб за сучасного рівня розвитку технологій людство «вписалося» в природний кругообіг речовин та енергії, воно мусить зменшити свої потреби мінімум у 10 разів. Учені вважають, що зменшити в 10 разів загальне енергоспоживання за рахунок будь-яких нових науково-технічних рішень у найближчі десятиліття — мета нереальна. Тому на порядку денному залишається вирішення демографічної проблеми, свідоме регулювання росту чисельності населення з урахуванням можливостей біосфери. Саме з проблемою перенаселення нашої планети пов´язані решта екологічних проблем — перевиснаження ресурсів, перевиробництво, перезабруднення довкілля.
Оптимальною вважається така кількість населення Землі, яку можна без шкоди для біосфери забезпечити енергією, достатньою для подальшого прогресу й нормального співіснування з Природою.
Важливими факторами для суспільства майбутнього мають стати: зміцнення демократичних основ, самоуправління; залучення широких мас населення для прийняття рішень; загальна глибока екологічна освіта суспільства. Нова — екологічна — філософія має згуртувати, об´єднати не лише «зелених» у різних куточках планети, а й усіх людей Землі для подолання нашого спільного лиха — глобальної екологічної кризи. Ця філософія має допомогти формуванню нового планетарного братства, здатного до самообмежень, самодисципліни, співробітництва, взаєморозуміння та взаємодопомоги.
Стрижнем програми дій людства може стати програма, яка викладена в документах міжнародної екологічної конференції, що відбулася 1992 р. в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), відкоригована й доповнена останніми роками. Реалізовувати її доведеться в епоху, коли перед людським суспільством виникла ціла низка більш складних і масштабних, ніж раніше, проблем, здатних поставити його на межу загибелі, якщо ці проблеми вирішуватимуться недостатньо оперативно й ефективно. Склалася ситуація, за якої лише об´єднання всіх націй і народів на гранично демократичній основі дасть змогу досягти глобальної екологічної безпеки.
Після міжнародного екологічного форуму в Ріо-де-Жанейро широкого розголосу набув термін «стійкий розвиток суспільства». Очевидно, його варто уточнити — «екостійкий розвиток», тобто така еволюція якої-небудь екосистеми (або системи взагалі), коли вона може розвиватися й функціонувати тривалий час за рахунок внутрішніх ресурсів, не деградуючи (само очищуватися, саморозвиватися, самовідновлюватися). Екостійкий розвиток суспільства — розвиток на основі раціонального природокористування та однакових можливостей для кожного мешканця планети (нації, держави), коли зберігаються відновлювальні .можливості біосфери та нормальні екологічні умови для життя й діяльності багатьох поколінь людей.
Глобальна програма соціально-екологічних змін, яку було започатковано в Ріо-де-Жанейро, отримала потужний імпульс на Всесвітньому самміті з питань еколого-збалансованого розвитку, що відбувся в 2002 р. у Йоганнесбурзі (Південно-Африканська Республіка). Як з´ясувалось, і через 10 років після Ріо новий стратегічний підхід до розв´язання життєво важливих проблем людства ще не знайшов широкого розуміння у світі, не дістав адекватного відображення в національній політиці переважної більшості країн. Людство продовжує нещадно експлуатувати природу і її ресурси, водночас дедалі сильніше забруднюючи й руйнуючи довкілля. Країни, що розвиваються, в гонитві за економічними прибутками повторюють той самий шлях, який свого часу пройшли розвинені держави — шлях руйнування Природи, дисбалансу й дисгармонії. Триває послуговування старою методологією життєдіяльності, що зводиться до спроб суто технічного й фінансового вирішення соціально-екологічних проблем. Залишаються неподоланими п’ять основних суперечностей, усунути які передбачалося за допомогою глобального Плану дій на XXI століття, прийнятого в 1992 р. у Ріо-де-Жанейро:
– між реальним життям та існуванням у гармонії з природою;
– між реальним розвитком і навколишнім середовищем;
– між інтересами сучасного й майбутнього поколінь;
– між багатими і бідними країнами та людьми;
– внутрішньоекономічні.
Нова екологічна філософія, на відміну від старої — антиекологічної, має навчити нас поважати Природу, Землю, все живе.