Модуль КЗН-01.ЗП.Р.01.02 Товарне виробництво і ринок

Модульна одиниця Ринок Структура і інфраструктура ринку

План

1 Що таке ринок

2 Структура ринку

3 Біржі і цінні папери

4 Біржові операції

5 Біржові посередники

6 Інші елементи ринкової інфраструктури

1 Ринок - це система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів. Ринок – це система або механізм, дозволяющий продавцям і покупцям здійснювати купівлю – продаж товарів. Цей механізм діє на основі трьох факторів ринкового саморегулювання: економічних законів, цін і конкуренції.

Ринок — невід'ємний атрибут товарного господарства. Він забезпечує рух товарів і грошей (Т — Г — Т та Г — Т — Г). Через ринок здійснюється переважна більшість економічних процесів.

2 Структура ринку

Для сучасного ринку характерними є: економічна свобода, конкуренція, мобільність ресурсів, автономність дій учасників ринку, вичерпна поінформованість суб'єктів, соціалізація та глобалізація економічних зв'язків.

Структура ринку за різними критеріями:

а ) за об єктами обміну:

- ринок ресурсів, який набуває форм:

—ринку праці;

—ринку капіталу;

—ринку землі та нерухомості;

- товарний ринок, який набуває форм:

— ринку споживчих товарів;

—ринку послуг;

—ринку науково-технічних розробок та інформації;

- фінансовий ринок, що набуває форм:

—грошового ринку;

—ринку цінних паперів;

—валютного ринку;

б) залежно від умов, в яких діють суб'єкти господарювання:

—вільний ринок (багато продавців, багато покупців, товари однорідні, вхід і вихід на ринок вільний, інформація доступна);

—монополізований (олігополія, монополія) (один продавець або обмежена кількість їх, багато покупців, доступ на ринок та до інформації обмежений);

—монополістична конкуренція (відносно велика кількість продавців, диференціація товару, вільні вхід на ринок і вихід);

—регульований (держава законодавчо обмежує економічну свободу окремих,

в) затеріторіальною ознакою:

- місцевий,

—регіональний;

—національний;

—світовий;

г) за відповідністю чинному законодавству:

- легальний,

- тіньовий.

3 Біржі

Біржа — організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа).

3.1 Товарна біржа

Товарна біржа — це оптовий товарний ринок, для якого характерні такі особливості:

—торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає можливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку;

—регулярність торгів на основі певних правил;

—формування цін на основі зіставлення попиту і пропозиції і котирування);

—свобода вибору контрагента за угодою;

-стандартизація контрактів і мінімальних партій поставок. Товарні біржі поділяють на міжнародні та національні, універсальні та спеціалізовані. Найважливіші центри міжнародної торгівлі знаходяться у США, Англії, Японії; на них припадає понад 90% міжнародного біржового обороту. На універсальних біржах продають промислові та сільськогосподарські товари. Так, на товарній біржі у Чикаго продають пшеницю, кукурудзу, сою-боби, бройлерів, золото, срібло, нафту, фанеру тощо. На спеціалізованих біржт продають окремі товари або споріднені групи товарів. Наприклад, на Нью-Йоркській біржі — каву, какао і цукор. Існують Лондонські біржі вовни, нафти тощо. Усього наприкінці 90-х років у розвинутих країнах світу налічувалося понад 50 товарних бірж з обсягом обороту понад 12 трлн дол. Товарні біржі існували в Україні у XVIII—XIX ст. та на початку XX ст. У 1917 р. їхня діяльність була припинена. Частково біржі відродилися в 1920—1930 рр. У період НЕПу, зокрема, існувало до 100 товарних бірж. З 1990 р. почалося створення бірж, і в 1992 р. було 28 товарних і товарно-сировинних бірж, а в 2000 р. — 146.

3.2 Фондова біржа

Фондова біржа — організований ринок цінних паперів, що виконує функцію мобілізації грошових засобів для довгострокових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм.)

Членами біржі є переважно її засновники — окремі індивіди та кредитно-фінансові інститути. У разі потреби засновники біржі можуть розширити коло її членів, продаючи біржові місця. За сприятливої кон'юнктури ціна місця на Нью-Йоркській біржі сягає 1,5 млн дол. Члени біржі або державні органи, що контролюють її діяльність, визначають умови, за яких компанія може бути допуще­на до біржової торгівлі. Так, щоб котируватися на Нью-Йоркській біржі, корпорація повинна випустити не менше 1 млн акцій, кількість акціонерів, які б володіли не менш як 100 акціями, повинна сягати 200 осіб. Щоб зареєструватися на Токійській біржі, прибуток компанії за останні три роки повинен становити не менше 300 млн єн, статутний капітал -— не менше 1 млрд єн, а дивіденди на одну акцію — не менше 5 єн. Це означає, що членами фондової біржі можуть бути лише високорентабельні фірми. На цій біржі також продають облігації державних позик. У світі наприкінці 90-х років налічувалося до 200 фондових біржі.

Членство на біржі не є раз і назавжди даним. Його необхідно постійно

підтверджувати високим і стабільним курсом акцій. Показники курсу акцій є

свідченням ділової активності, стабільності економіки. У США, наприклад, використовують агрегований статистичний показник ділової активності, оцінки економічної кон'юнктури — індекс Доу-Джонса. Він базується на динаміці середніх курсів акцій 65 наймогутніших корпорацій, у тому числі 30 промислових, 20 транспортних, і 15 із сфери комунально-побутового обслуго­вування, а також на даних про ціну акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі.

В Україні у 2000 р. налічувалося 26 фондових бірж та їх філій (у 1992 р. — лише 2), на них було укладено угод на загальну суму 300 млн грн.

У біржі є біржовий комітет при якому функціонує біржова комісія, що дає дозвіл або відмовляє у допуску нових цінних паперів на котирування. При біржових комітетах також функціонують котирувальні комісії, які відають питаннями щоденної публікації даних про кількість поданих цінних паперів, їхній курс у курсових бюлетенях. Такі бюлетені випускають у СІ ПА всі види бірж.

Важлива роль у діяльності біржі належить процесу котирування цін. Для цього створюються котирувальні комісії. Котирувальні ціни переважно встановлюються на рівні середніх із заявлених продавцем. Котирувальна комісія фіксує їх на момент відкриття біржі, в середині та наприкінці дня і публікує. Крім того, на біржі встановлюються стандарти на біржові товари, розробляються типові контракти, виконуються арбітражні функції, узагальнюється і розповсюджується інформація про фінансовий стан членів біржі, здійснюються розрахунки між ними тощо.

Види цінних паперів на фондовій біржі

Цінні папери — документи, що виражають майнові зобов'язання.(боргові.)

Акції (від лат. — дія, дозвіл) — цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їхньому власникові на отримання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства.

Облігація (від лат.— зобов'язання) — документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу використовують агрегований статистичний показник ділової активності, оцінки та зобов'язання про повернення суми боргу у визначений строк.

Вексель (від нім. розмін) письмове боргове зобов'язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (векселеотримувачу), що надає останньому право вимагати від боржника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.

3.3 Валютна біржа

Валютна біржа — біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.

Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом. Він лежить в основі розрахунків комерційних банків із клієнтами. У роботі валютної біржі беруть участь представники держави. Біржовим валютним товаром є валюта і золото.

3.4 Біржа праці — державна структура, яка опосередковує стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою. Функції служби зайнятості: —вивчення і прогнозування ситуації на ринку праці; —організація громадських робіт;

—організація перекваліфікації кадрів за вимогами ринку; —виплата допомоги з безробіття; —відшкодування (часткове) витрат, пов'язаних зі зміною місця роботи.

Біржі робочої сили виникли у першій половині XIX ст., у Росії — на початку XX ст. У деяких країнах (Великобританія, Франція та ін.) біржі не лише ведуть облік безробітних, а й виплачують їм допомогу. Якщо безробітні відмовляються від роботи, запропонованої біржею, їх позбавляють виплат з фондів безробіття. Крім державних бірж праці, у країнах Заходу існують приватні агенції з трудового посередництва та посередницькі бюро. Приватні агенції сприяють праце­влаштуванню окремих категорій трудящих (сільськогосподарських працівників, вчителів та ін.). Так, у США налічується до 15 тис. таких агенцій .

На початку 1991 р. в Україні було прийнято закон «Про зайнятість населення». Згідно з ним на всій території України створено служби зайнятості, які зобов'язані надавати послуги щодо забезпечення зайнятості населення. Основними функ­ціями їх є прогнозування попиту робочої сили; інформування населення і державних органів про стан ринку праці; консультування громадян та роботодавців, які звертаються до цієї служби, про можливість отримання роботи, вимоги до професії; організація професійної підготовки; реєстрація безробітних; підготовка програм зайнятості та ін.

Державна служба зайнятості має право отримувати інформацію про наявність вакансій, умови праці; вносити пропозиції про встановлення квот прийняття на роботу тих осіб, яким потрібний соціальний захист; направляти безробітних на громадські роботи тощо. З цією метою вона укладає договори з громадянами щодо їхнього працевлаштування (з оплатою вартості проїзду, добових), оплачує вартість професійної підготовки і перепідготовки, встановлює на час навчання стипендії та ін. Для фінансування цих витрат створено державний фонд сприяння зайнятості. З його коштів можна надавати безвідсоткову позичку для підприємницької діяльності. Фонд сприяння зайнятості створено на республіканському і місцевому рівнях, він становить не менше 3% обсягів республіканського і місцевих бюджетів. Джерелами надходження коштів до цього фонду є обов'язкові відрахування підприємств, кошти служби зайнятості, отримані за надання платних послуг підприємствам і організаціям, добровільні внески громадських організацій, зарубіжних фірм та ін.

3.5 Фрахтова біржа

Фрахтова біржа — постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та від фрахтування суден. Тут концентрується інформація про:

Термін "фрахт" походить від німецького "вантаж", і вживається на позначення: вантажу плати за перевезення вантажу водними шляхами.

3.6 Універсальна біржа – біржа, яка здійснює операції не тільки з товарами, але й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами.

Отже, біржі — це ринкові структури, де укладаються угоди, здійснюються біржові операції.