6. Реєстрація, облік і тиражування інструкцій

6.1. Згідно з „Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, реєстрація та облік інструкцій з охорони праці, здійснюються в порядку, який встановлюється роботодавцем, якщо інше не передбачено законодавством.

6.2. Найбільш доцільною є практика, коли затверджені інструкції для працівників реєструються службою охорони праці підприємства в спеціальному журналі реєстрації.

6.3. Зареєстровані інструкції тиражуються у необхідній кількості. Інструкції можуть бути видані у вигляді брошур (для видачі на руки), збірників інструкцій або односторонніх листків та плакатів (для вивішування на робочих місцях).

6.4. Інструкціями повинні бути забезпечені працівники, керівники відповідних підрозділів і профспілкова організація.

6.5. Видача інструкцій для керівників підрозділів підприємства проводиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій.

6.6. У керівника підрозділу підприємства повинен постійно зберігається комплект діючих у підрозділі інструкцій для працівників усіх професій і за всіма видами робіт даного підрозділу, а також перелік цих інструкцій, затверджених роботодавцем (див. п. 2.3).

6.7. У кожного керівника дільниці (майстра, виконроба і ін.) повинен бути в наявності комплект діючих інструкцій для працівників за всіма професіями і видами робіт, існуючих на даній дільниці.

6.8. Інструкції для працівників можуть бути видані їм на руки під розписку в особовій картці інструктажу для вивчення при первинному інструктажі або вивішені на робочих місцях, дільницях, або ж зберігатися в місцях, доступних для працівника.

Методичні рекомендації по складанню проекту

Інструкції з охорони праці

Рекомендуємо студенту складати інструкцію з охорони праці для професії або для виду робіт, з якими він найбільше ознайомлений та які відповідають майбутній спеціальності.

Студенту слід самостійно вибрати професію або вид робіт для складання інструкції виходячи з таких можливостей:

1. Робоче місце відповідає фаховій підготовці спеціаліста (наприклад, програміста, соціального робітника, психолога, юриста, дизайнера, банківського робітника).

2. З цим робочим місцем студент найбільш обізнаний.

3. На цьому робочому місці студент працював (або був дублером) під час проходження виробничої (або ознайомлювальної) практики.

4. Робоче місце, яке студент займе після закінчення навчання у вищому навчальному закладі.

5. Це є власним робочим місцем студента.

Після того, як студент обрав конкретне робоче місце, для якого він розроблятиме інструкцію з охорони праці, він погоджує його з викладачем (тобто тим самим затверджується варіант, за яким буде складатися інструкція).

При розробці інструкції слід звернути увагу на такі моменти.

1. Треба на титульній сторінці інструкції вказати конкретну посаду особи, яка затверджує інструкцію (з урахуванням вимоги п.2.11).

2. У назві інструкції стисло вказується для якої професії або виду робіт вона призначена, наприклад: "Інструкція з охорони праці для електрозварника", "Примірна інструкція з охорони праці при роботі з ручним електроінструментом"(див. п.3.1).

3. Інструкціям, що розробляються на підприємствах, присвоюються порядкові номери службами охорони праці цих підприємств. Студент присвоює своїй інструкції довільні код та номер.

4. Інструкція, що складається, повинна містити всі розділи, зазначені в п.3.4.

5. Обсяг інструкції, що розробляється студентами та носить навчальний характер, не повинен перевищувати 2...3-х сторінок, тому рекомендується в кожному розділі писати не більше 4...5 пунктів інструкції (з урахуванням вимог п.4.1.-4.13 ).

6. Студент повинен обґрунтувати перелік посадових осіб підприємства, які повинні погоджувати розроблену інструкцію (вимоги до узгодження містяться в п. 2.9).

Додаток 1