- •Лабораторна робота
- •Програма роботи
- •2 Вказівки для підготовки до роботи
- •3 Оснащення робочого місця
- •4 Методичні вказівки щодо виконання роботи
- •1. Загальні відомості щодо озер, лиманів та ставків
- •Водойми України: озера, лимани, водосховища. Болота і канали
- •2. 1. Водні ресурси Запорізької області
- •2. 2. Водні ресурси Одеської області
- •2. 3. Водні ресурси Миколаївської області
- •2. 4. Водні ресурси Херсонської області
- •2. 5 Штучні водні об’єкти
- •3. 1. Водоймища
- •3. 2 Перекопська група соляних озер
- •3. 3 Тарханкутська група соляних озер
- •3. 4 Євпаторійська група соляних озер
- •3. 5 Херсонеська група озер
- •3. 6 Озера на яйлах
- •3. 7 Керченська група соляних озер
- •3. 8 Генічеська група озер
- •4. Класифікація типів й видів озер
- •4. 1. Типи озер
- •4. 2 Типи котловинних озер
- •5. Велика група котловинних озер виникла в результаті вулканічних сил і тектонічних процесів, які мають назву вулканічних озер.
- •4. 3 Озера антропогенного походження
- •4. 4 Тектонічні озера
- •5. Озеро Байкал – найбільше озеро у світі
- •5. 1 Загальні відомості та характеристики
- •5. 2 Географія озера Байкал
- •5. 3 Вік озера Байкал
- •5. 4 Походження назви
- •5. 5 Вода Байкалу
- •5. 6 Кліматичні умови
- •5. 7 Вітер і хвилі
- •6. Морфометричні характеристики озер
- •7. Водний баланс і рівневий режим озер
- •8. Рух озерної води
- •9. Термічний режим озер
- •9. 1 Сезонний розподіл температури з глибиною
- •9. 2 Період весняного нагрівання
- •9. 3 Період літнього нагрівання
- •9. 4 Глибина розташування шару температурного стрибка
- •9. 5 Термічна класифікація озер
- •9. 6 Помірні озера
- •10. Льодовий режим озер
- •10. 1 Замерзання озер
- •10. 2 Наростання товщини льоду
- •10. 3 Скресання озер
- •11. Хімічний склад озерних вод
- •12. Біологічні процеси, що протікають в озерах
- •13. Гідробіологія озер
- •14. Донні відклади та еволюція озерної улоговини
- •15. Оптичні явища в озерах
- •Контрольні запитання
- •Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники Основна література
- •Додаткова література
- •Типи котловинних озер
- •Вода в озеро може поступати в результаті таких явищ:
- •Витрати вологи, яка поступає, в озеро здійснюється внаслідок:
- •Морфометричні характеристики озер
- •Значення до розрахунку числових морфометричних характеристик
- •Розрахунок числових морфометричних характеристик
12. Біологічні процеси, що протікають в озерах
Біологічні породи, що розвиваються в озерах безпосередньо зумовлюють хімічним складом озерної води, її прозорості, розміром озера та його термічним режимом.
Великий вплив на розвиток рослинності (гідрофлори) і тваринних організмів (гідрофауна) озера здійснюються також фізико - географічні умови району розташування озера.
Розрізняють такі основні групи організмів озер:
1) планктон - найдрібніші організми, що знаходяться в завислому стані і пасивно переміщуються разом з водою;
2) нектон – організми, що активно переміщуються в воді;
3) бентос - організми, що живуть на дні озера.
За вмістом солей та поживних речовин озера діліться на мінеральні, евтофні, оліготрофні та дистрофні.
До мінеральних відносяться озера з великим вмістом солей. Озера з великим вмістом поживних речовин називаються евтофними. Це озера, що добре прогріваються з невеликою прозорістю води.
Оліготрофне озеро - глибоке озеро, бідне на рослинний планктон та поживні елементи для нього з малою мінералізацією (кальцію). Ці озера характеризуються звичайно великими або середніми глибинами, великою прозорістю води.
Дистрофні озера бідні на поживні речовини. Вони поширені у заболочених районах, тому ця вода в них насичена органічними речовинами болотного походження. Уповільнене відновлення біогенних речовин і цих озерах затримує розвиток бактеріопланктону знижує біологічну продуктивність озер.
Вивчення біологічних процесів важливо не тільки для загальної оцінки комплексу процесів, що протікають в озерах, але й має велике практичне значення в зв’язку з господарськими використанням озер.
Відмерши живі організми, разом з неорганічними частинками, що приносяться впадаючими в озеро протоками, утворюють озерні відклади, шар яких досягає нерідко значної товщиною
Серед озерних відкладів особливо потрібно відмітити сопрапелі, що являють собою ущільнені відклади переважно органічно походження. Сопрапелі широко використовуються в сільськогосподарському виробництві як органічне добриво.
13. Гідробіологія озер
Умови існування водних організмів в озерах дуже різноманітні. Крім зональних особливостей, у кожному озері створюються специфічні умови, зумовлені розміром і формою озерних улоговин, характером дна, вітровою діяльністю, освітленістю, кількістю розчинених та завислих речовин тощо. Водні організми пристосовуються, живуть, відмирають і цим самим значною мірою змінюють середовище в озері. Певним типам фізико - хімічних та гідрологічних умов, геологічної історії і стадії розвитку водойми, а також її географічному положенню відповідає певний комплекс рослинних і тваринних організмів. Місце знаходження організмів називається біотопом. У водоймах суші можна виділити два біотопи — дно (бенталі) і водну товщу (пелагіаль). Специфічні умови для життя організмів створюються на межі поверхні води й атмосфери.
У складі водного населення за пристосуванням до умов існування в певних біотопах розрізняють чотири основні екологічні групи: нейстон, планктон, нектон і бентос. До нейстону належать організми, які знаходяться на межі атмосфери і води. Це мікроорганізми, які живуть в плівці поверхневого натягу, та організми, що частково виходять за межу поверхневої плівки в повітря і воду (подібно рясці). Нейстон має значний вилив на хід обміну газами між атмосферою і водою. Планктон — це організми, які не здатні самостійно рухатися в товщі води (бактерії, водорості, мікроскопічно малі істоти). Вони пасивно пересуваються турбулентним потоком. Нектон - це істоти, що населяють водну товщу і здатні самостійно рухатися. Представниками нектону є риби. Бентос — це населення дна озера, яке пристосувалося до життя на дні або на незначній від дна глибині. Прикладом таких організмів є рослини прибережних заростей, хробаки, молюски.
Представники всіх екологічних груп розміщуються у водній товщі залежно від вимог до освітлення, умов прогрівання, кисневого режиму тощо.
Специфічні умови існування утворюються в прибережній зоні (літоралі) і глибоководній зоні (пелагіалі). Для літоралі характерне майже повне перемішування вод під впливом вітру й течій, що спричиняється до вирівнювання температур і вмісту кисню. В цій зоні достатнє освітлення. Внаслідок цього населення літоралі відрізняється від населення пелагіалі великою різноманітністю. Для літоралі характерна наявність вищої рослинності (очерет, хвощ, осока та ін.). Від рослинності залежить і склад фауни.
В пелагіалі кількості світла замало для фотосинтезу. Донна рослинність у цій зоні відсутня. Основним джерелом живлення організмів є 300 - та фітопланктон. Хвилі не досягають цієї зони, дно вкрите в основному мулами, багатими на органічні рештки. За рахунок цих мулів розвиваються бактерії та грибки. Тваринний світ дна може бути рясним, але складатися з представників небагатьох видів (хробаків, невеличких молюсків тощо).
Розвиток бентосу залежить від забезпеченості киснем, а від розвитку бентосу і планктону залежить кількість представників нектону.
Життєдіяльність донного населення супроводжується активним поглинанням кисню, а іноді виділенням метану, сірководню та водню, що не сприяє розвитку флори і фауни в озері.
Загальна кількість органічних речовин у живих організмах, яка припадає на одиницю поверхні дна або об'єму води в озері, виражена у вагових одиницях, називається біомасою. Збільшення біомаси пов'язане з ростом і розмноженням організмів, зменшення — з відмиранням їх.
Властивість водойми відтворювати органічну речовину у вигляді живих організмів називається біологічною продуктивністю.
Нагромадження органічної речовини зумовлює зміну кількості кисню, яка, у свою чергу, впливає на зміну складу та кількість флори і фауни.
