- •Лабораторна робота
- •Програма роботи
- •2 Вказівки для підготовки до роботи
- •3 Оснащення робочого місця
- •4 Методичні вказівки щодо виконання роботи
- •1. Загальні відомості щодо озер, лиманів та ставків
- •Водойми України: озера, лимани, водосховища. Болота і канали
- •2. 1. Водні ресурси Запорізької області
- •2. 2. Водні ресурси Одеської області
- •2. 3. Водні ресурси Миколаївської області
- •2. 4. Водні ресурси Херсонської області
- •2. 5 Штучні водні об’єкти
- •3. 1. Водоймища
- •3. 2 Перекопська група соляних озер
- •3. 3 Тарханкутська група соляних озер
- •3. 4 Євпаторійська група соляних озер
- •3. 5 Херсонеська група озер
- •3. 6 Озера на яйлах
- •3. 7 Керченська група соляних озер
- •3. 8 Генічеська група озер
- •4. Класифікація типів й видів озер
- •4. 1. Типи озер
- •4. 2 Типи котловинних озер
- •5. Велика група котловинних озер виникла в результаті вулканічних сил і тектонічних процесів, які мають назву вулканічних озер.
- •4. 3 Озера антропогенного походження
- •4. 4 Тектонічні озера
- •5. Озеро Байкал – найбільше озеро у світі
- •5. 1 Загальні відомості та характеристики
- •5. 2 Географія озера Байкал
- •5. 3 Вік озера Байкал
- •5. 4 Походження назви
- •5. 5 Вода Байкалу
- •5. 6 Кліматичні умови
- •5. 7 Вітер і хвилі
- •6. Морфометричні характеристики озер
- •7. Водний баланс і рівневий режим озер
- •8. Рух озерної води
- •9. Термічний режим озер
- •9. 1 Сезонний розподіл температури з глибиною
- •9. 2 Період весняного нагрівання
- •9. 3 Період літнього нагрівання
- •9. 4 Глибина розташування шару температурного стрибка
- •9. 5 Термічна класифікація озер
- •9. 6 Помірні озера
- •10. Льодовий режим озер
- •10. 1 Замерзання озер
- •10. 2 Наростання товщини льоду
- •10. 3 Скресання озер
- •11. Хімічний склад озерних вод
- •12. Біологічні процеси, що протікають в озерах
- •13. Гідробіологія озер
- •14. Донні відклади та еволюція озерної улоговини
- •15. Оптичні явища в озерах
- •Контрольні запитання
- •Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники Основна література
- •Додаткова література
- •Типи котловинних озер
- •Вода в озеро може поступати в результаті таких явищ:
- •Витрати вологи, яка поступає, в озеро здійснюється внаслідок:
- •Морфометричні характеристики озер
- •Значення до розрахунку числових морфометричних характеристик
- •Розрахунок числових морфометричних характеристик
7. Водний баланс і рівневий режим озер
Об'єм води в будь-якому озері постійно змінюється: частина води витрачається з озера, частина надходить до нього. Рівновага, котра існує між зміною об'єму води в озері за якийсь час, і кількістю води, що надходить до озера і витрачається за той самий час, називається водним балансом. Від співвідношення між притоком води та її витратами за один і той же проміжок часу залежить величина водної маси водойми та її зміни в часі. Це зумовлює основні риси гідрологічного режиму озера.
За водним балансом озера поділяються на безстічній стічні. Безстічні озера — це озера, які не мають а ні поверхневого, а ні підземного стоку, а витрачають воду лише на випаровування. Стічні озера — це такі озера, з поверхні яких вода витрачається на випаровування і на поверхневий та підземний стік. Серед стічних озер виділяються проточні озера, в яких стік становить значну частку водної маси. В цих озерах добре спостерігається течія, пов'язана з режимом річок які впадають та витікають.
Окрему групу складають озера з перемінним стоком. Вони мають стік під час водопіль та паводків, а в межень належать до безстічних озер, або без притоків, які витікають з них, пересихають.
Вода в озеро може надходити за рахунок атмосферних опадів на поверхню озера та притоку річкових і підземних вод з водозбору. Втрачання води відбувається внаслідок випаровування з поверхні озера, руслового й підземного стоку з озера. Величина окремих елементів водного балансу і співвідношення між ними залежать від кліматичних умов, характеру водообміну, розмірів улоговини озера та його водозбірної площі.
Основними джерелами живлення озер є атмосферні опади і притік річкових вод. Частка підземного притоку й конденсації водяної пари здебільшого незначна. Співвідношення між атмосферними опадами і притоком річкових вод в озера посушливої зони та зони надмірного зволоження різні. В посушливих областях існування озер залежить від притоку води з водозбору. В Той же час у зоні надмірного зволоження озеро може існувати без притоку річкових вод в озеро, бо опади тут перевищують випаровування з водної поверхні.
Співвідношення між елементами видаткової частини водного балансу для озер різні і залежать від зони розташування. У зоні надмірного зволоження стік з озера в стічних озерах перевищує випаровування (Онезьке озеро). У безстічних озерах, котрі знаходяться в зоні недостатнього зволоження, втрати води з озера відбувається шляхом випаровуванням (Аральське море).
Втрати води з озера шляхом фільтрації незначні. Об’єм води в озері, а отже, й рівень її змінюються залежно від співвідношення надходження і втрат води. Чим більша різниця між прибутковою і видатковою частинами водного балансу, тим швидше відбуваються коливання рівня і тим більшої амплітуди вони досягають. У стічних озерах амплітуда коливання рівня води менша, ніж у безстічних. У безстічних озерах збільшення чи зменшення різниці між надходженням і втратами води відбивається лише на зміні її рівня, а в стічних озерах — і на зміні стоку води поблизу витоку річки з озера.
Амплітуда коливання рівнів води протягом року в різних озерах неоднакова і змінюється від кількох сантиметрів до 2 … 3 м і більше. Крім кліматичних умов і характеру водообміну, на амплітуду коливань рівнів води значною мірою впливає морфометрія озера, а також співвідношення між площею водозбору Рв і площею дзеркала озера Рот. Зі збільшенням відношення Р, / Рга збільшується середня річна амплітуда рівнів.
Багаторічна амплітуда коливання рівнів деяких озер значна, наприклад, для Ладозького озера вона становить — 2,9 м, Аральського — 3,2, Телецького — 4-5, Ільменю — 7,4 м.
Водний баланс озер та їх вплив на режим річкового стоку, за умовами водного режиму озера можна поділити на дві категорії: стічні та безстічні.
Безстічні це такі озера, в яких вся вода, що поступає, витрачається на випарування. Із стічних озер має місце постійного скидання води у формі витікання із них водотоків чи шляхом підземного відведення у сусідні водозбори.
За умовами живлення поверхневими водами виділяють озера:
1) безпритоків, що не мають постійних притоків у вигляді річок та струмків;
2) приточні, що мають притоки, але не мають поверхневого стоку;
3) приточно – стічні озера, в які впадають і з яких витікають річки.
Водний режим озера безпосередньо визначається процесами притоку та витратами води.
Вода в озеро може поступати в результаті таких явищ:
1) випадання опадів безпосередньо на поверхню озера, Хоз;
2) конденсація водяних парів на поверхні озера, Коз;
3) притоку води з поверхні водозбору озера, упр;
4) підземного притоку, у’пр;
Витрати вологи, яка поступає, в озеро здійснюється внаслідок:
1) випарування з поверхні озера Еоз ;
2) поверхневого відтоку з озера уст;
3) підземного стоку з озера у’ст.
В залежності від співвідношення між притоком та витратою води буде змінюватися запас води в озері ΔV. Рівняння водного балансу матиме вигляд:
.
(7. 1)
Озера являються своєрідними природними акумуляторами стоку. Тобто вони зменшують максимальні величині стоку в період повеней та паводків і підвищують стік річок в маловодний період. Щодо впливу озер на сумарну величину річкового стоку, то він залежить від співвідношення між випаруванням водної поверхні та з суші.
В зоні достатнього та надлишкового зволоження, де випарування з водної поверхні близьке до випарування з суші, додаткові витрати на випарування з поверхні озер відносно невеликих і зниження величин річного стоку під дією озер складає незначну долю по відношенню до зональної величини стоку в цьому районі.
В умовах недостатнього зволоження, де випарування з водної поверхні значно перевищує величину випарування з суші, озера можуть не тільки суттєво зменшити сумарну величину річного стоку, але й збільшити його мінливість, внаслідок значного зниження стоку маловодних років і збільшення таким чином амплітуди коливання річного стоку.
Створення штучних водосховищ в зоні недостатнього зволоження веде до значних втрат води на випарування та зменшення річкового стоку. Саме це необхідно враховувати при проектуванні штучних водосховищ.
