
- •Загальні положення
- •Мета і завдання дисципліни
- •Тема 1: філософія, її предмет і функції в житті людини і суспільства План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів, доповідей, виступів
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2: давньогрецька філософія План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів, доповідей, виступів
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3: філософія нового часу та просвітництва План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів, доповідей, виступів
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4: некласична філософія кінця XIX – початку XX ст. План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів, доповідей, виступів
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5: українська філософія План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів, доповідей, виступів
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 6: проблема буття в філософії План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів, доповідей, виступів
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 7: проблема пізнання та філософія науки План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів, доповідей, виступів
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8: філософська антропологія План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів, доповідей, виступів
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 9: філософія історії План семінарського заняття
- •Методичні рекомендації
- •Теми рефератів, доповідей, виступів
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Рекомендована література
Тема 6: проблема буття в філософії План семінарського заняття
1. Категорія буття і сутність «проблеми буття» у філософії. Онтологія як філософське вчення про буття.
2. Особливості системно-структурної організації буття. Редукціонізм, його форми.
3. Підходи до розуміння простору і часу у сучасній філософії. Просторово-часова структура світу.
4. Особливості сучасної концепції розвитку. Коеволюція природи і суспільства.
Методичні рекомендації
"Буття" – це одне з найабстрактніших понять, формування якого означало подолання міфологічного способу мислення, тобто категорія буття є своєрідним підґрунтям філософської картини світу. Буття як філософська категорія означає реальність, яка лежить за межами можливості людського досвіду, не залежить ні від людини з її свідомістю, ні від людства. При розкритті першого питання обов'язково зверніть увагу на онтологічний характер філософствування у давні часи; охарактеризуйте коло проблем онтології як вчення про буття.
Друге питання передбачає аналіз певних рівнів організації універсума. Під системно-структурним рівнем організації розуміють таку сукупність різних видів об’єктивної реальності, в межах яких вони об’єднуються пануючим типом зв’язків і взаємодій. Необхідно проаналізувати рівні організації буття у неорганічній та органічній природі, соціальній дійсності. Намагання звести цілком і повністю вищі форми системно-структурної організації до більш простих у філософії отримало назву редукціонізм. При відповіді назвіть основні форми редукціонізму та розкрийте їх зміст.
Розглядаючи третє питання, важливо зазначити, що філософський підхід щодо визначення категорій простору та часу пов’язаний з визначенням людини в історії культури, оскільки предметом філософських роздумів є відношення «людина – світ». Тому науковий рівень вивчення цих категорій має своїм «контекстом» конкретно-історичний рівень розвитку суспільства, а пізнання особливостей простору та часу – це історичний процес. В історії філософії і науки сформувалися дві концепції простору і часу – субстанціональна і реляційна. Розкрийте зміст цих концепцій.
Останнє питання передбачає розкриття змісту сучасної концепції розвитку. Слід зауважити, що характерною рисою сучасного природознавства є формування концепції глобального еволюціонізму як системи уявлень про всезагальний процес розвитку природи в різноманітних його конкретно-історичних формах. Цей факт знайшов своє втілення у формуванні наукового напрямку, який вивчає механізми самочинного (спонтанного) виникнення упорядкованих структур у відкритих нелінійних системах – синергетики. У сучасній філософії і науці все більше зміцнюється ідея взаємозв’язку і гармонічного відношення між людиною і природою, що складають єдине ціле. Необхідність такої організації взаємодії була виражена в концепції ноосфери (П. Тейяр де Шарден, Е. Ле-Руа, В.І. Вернадський), у рамках якої стверджувалась ідея коеволюції природи і суспільства.