Методичні вказівки до семінарських занять і самостійної роботи з дисципліни «Філософські проблеми наукового пізнання» для магістрантів денної форми навчання усіх спеціальностей / Упоряд. А.М. Покровський.  Харків: ХНУРЕ, 2012.  48 с.

Упорядник А.М. Покровський 

Рецензенти: А.М. Горячковська, канд. філос. наук, доцент каф. філософії;

О.О. Жидкова, старший викладач каф. філософії

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ 6

1. Наукове пізнання 6

2. Структура наукового знання 6

3. Наукове пізнання як предмет філософського дослідження 6

4. Філософія науки другої половини ХХ сторіччя 6

5. Філософські проблеми сучасної науки 7

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ 8

1. Різноманіття форм пізнавальної діяльності й знання 8

2. Структура, методи й форми наукового знання 11

3. Теоретичні моделі розвитку науки у філософії науки ХХ сторіччя 16

ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ. БАЗОВІ ПОЛОЖЕННЯ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ 22

1. Історичні типи науки 22

2. Позитивістська філософія науки 29

3. Основні логіко-гносеологічні проблеми сучасної науки 35

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИБОРУ ТЕМИ Й НАПИСАННЯ ЕСЕ 42

Додаток А. ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОГО АРКУША ЕСЕ 45

ВСТУП

Завданням дисципліни «Філософські проблеми наукового пізнання» є ознайомлення магістрантів з особливостями, методами й структурою наукового знання, його філософськими підставами; короткою історією філософії науки і її основних плинів; актуальними філософськими й методологічними проблемами сучасної науки, основними тенденціями й проблемами її подальшого розвитку.

Не менш важливою метою дисципліни є надання магістрантам базових навичок використання філософської методології при розгляді світоглядних проблем, у тому числі пов’язаних з розвитком науки.

Методичні рекомендації містять: розгорнутий план лекцій; теми семінарських занять, базові поняття й положення до них; теми для самостійного вивчення й базові поняття й положення до них; рекомендації до вибору теми й написання есе.

В результаті вивчення дисципліни «Філософські проблеми наукового пізнання» магістрант має отримати основи знань з цієї дисципліни, чіткі уявлення про зміст та особливості філософських проблем, що виникають в процесі розгортання наукової пізнавальної діяльності, методологічні та методичні особливості сучасної науки.

Магістрант повинен знати:

• особливості наукового пізнання;

• структуру наукового пізнання;

• методи і засоби наукового пізнання;

• філософські засади наукового пізнання;

• загальні закономірності розвитку науки;

• шляхи пізнання світу, функціонування наукового знання в сучасному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки, техніки з сучасними соціальними i етичними проблемами.

Магістрант повинен вміти:

• обґрунтовувати свою світоглядну та методологічну позицію;

• застосовувати отримані знання під час розв’язання професійних задач, під час розробки наукових, соціальних і екологічних проектів;

• розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення науки, її вплив на розвиток цивілізації;

• володіти методологією і методами пізнання, творчої діяльності.

Дисципліна «Філософські проблеми наукового пізнання» складається з лекційних та семінарських занять, групових та індивідуальних консультацій. Самостійна робота магістрантів складається з підготовки до аудиторних занять та заліку, самостійного вивчення певних тем, написання есе.

Дані методичні вказівки повинні допомогти магістрантові підготуватися до семінарських занять, організувати самостійну роботу з вивчення тем, що виносяться на самостійне вивчення, обрати тему та написати есе, підготуватися до контрольних заходів та заліку з дисципліни.

Семінарське заняття є формою навчального заняття, яка передбачає обговорення магістрами певних питань, що складають зміст теми заняття. Роль викладача полягає у спрямуванні та організації дискусії навколо заздалегідь визначених проблем, згідно з якими магістранти готують тези доповідей. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття враховуються при виставленні підсумкової атестаційної оцінки з дисципліни.

Самостійна робота магістранта є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних занять. Зміст самостійної роботи магістранта з «Філософських проблем наукового пізнання» визначається робочою програмою курсу, методичними матеріалами та рекомендаціями, завданнями та вказівками викладача. Для забезпечення самостійної роботи необхідно використовувати рекомендовані навчальні та методичні посібники, допоміжну літературу, конспект лекцій викладача, питання для самоконтролю, що надають можливість проведення самоконтролю з боку магістранта.

Теми з дисципліни «Філософські проблеми наукового пізнання», що вивчаються магістрантом самостійно, виносяться на підсумковий контроль разом з темами, що опрацьовуються під час аудиторних занять.

Обов’язковою формою самостійної роботи магістранта за дисципліною «Філософські проблеми наукового пізнання» є есе, оцінка за яке є частиною підсумкової атестаційної оцінки за дисципліною.

Розгорнутий план лекцій

1. Наукове пізнання

Сутність пізнання. Наука як вид пізнавальної діяльності. Наука як система знань. Наука як соціальний інститут. Наукове пізнання у співвідношенні з повсякденним, міфологічним, релігійним, філософським пізнанням. Особливості наукового пізнання: об’єктивність, вірогідність, предметність, обґрунтованість, універсальність. Особливості мови науки. Критерії демаркації науки й не-науки.

2. Структура наукового знання

Класифікація наук: природні, технічні, гуманітарні. Математичне знання. Фундаментальна й прикладна наука. Емпіричне наукове пізнання: сутність, методи, структурні елементи. Теоретичне наукове пізнання: сутність, методи, структурні елементи. Факт. Емпіричний і теоретичний закон. Теорія й концепція. Гіпотетико-дедуктивний метод. Моделювання. Зв’язок емпіричного й теоретичного наукового знання. Метатеоретичний рівень наукового пізнання.

3. Наукове пізнання як предмет філософського дослідження

Історичні форми взаємозв’язку науки й філософії. Натурфілософія як історична форма взаємозв’язку філософії й науки. Філософські основи класичного природознавства. Позитивістська традиція у філософії науки. Марксистська традиція у філософії науки. Ситуації виникнення філософських і методологічних проблем у науці. Функції філософії в науковому пізнанні. Філософія як спосіб включення наукового пошуку в соціокультурний контекст. Філософія й самосвідомість ученого. Криза класичної методології й формування некласичного типу науковості в першій третині ХХ сторіччя.

4. Філософія науки другої половини хх сторіччя

Концептуальні зміни в основах науки ХХ сторіччя. Філософська проблематика теорії відносності й квантової механіки й породжені ними фундаментальні гносеологічні й методологічні проблеми. Концепція критичного раціоналізму К. Поппера. Постпозитивістські моделі розвитку науки: парадигмальна модель Т. Куна; методологія науково-дослідних програм І. Лакатоса; еволюційна модель Ст. Тулміна, «методологічний анархізм» П. Фейєрабенда.

5. Філософські проблеми сучасної науки

Особливості сучасної наукової картини світу. Проблема детермінізму й можливі шляхи її вирішення. Проблема істинності наукового знання. Проблема розвитку й способи її інтерпретації в рамках різних підходів. Глобальні еволюційні уявлення. Нестійкість і самоорганізація. Становлення сучасної концепції холізму. Основні положення синергетичного підходу до аналізу динамічних систем. Формування універсальної загальнонаукової концепції розвитку.

Теми семінарських занять. Базові поняття й рекомендації

Семінарські заняття покликані розкрити значеннєвий зміст і багатоаспектність ключових проблем курсу в рамках полемічної дискусії. Теми семінарських занять і список питань, які виносяться на обговорення, наведений нижче.

До кожної теми наведено базові поняття, які становлять значеннєву основу розглянутих питань, і ключові проблемні положення, зміст яких має бути розкритий магістрантом у ході підготовки до семінарського заняття за допомогою рекомендованих джерел.