Лекція № 1

ВСТУП

МЕТА: з’ясувати суть, мету, предмет і об’єкт загального мовознавства, його роль і місце в лінгвістичній освіті.

ПЛАН

1. Мета, завдання курсу "Загальне мовознавство".

2. Місце серед інших лінгвістичних дисциплін.

3. Загальне і часткове мовознавство.

4. Теоретичне і практичне мовознавство.

6. Філософські основи мовознавства.

8. Питання загального мовознавства у шкільному курсі мови.

Мова – явище складне і багатоаспектне, являє собою організоване ціле, тому виділилася особлива дисципліна, яка вивчає найбільш загальні закономірності походження, розвитку, функціонування мови в її різноманітних зв’язках з людиною, суспільством, історією і культурою.

Курс знайомить з сучасною лінгвістикою, її історією, найбільш важливими напрямками і школами, основними проблемами, ідеями, методологією і методикою наукового дослідження, показує роль вітчизняного мовознавства у розвитку загальної науки про мову.

Мовознавство – одна з найдавніших і розгалужених наук. Складність внутрішньої організації цієї науки полягає в:

1) багатогранності структури об’єкта науки, тобто мови;

2) багатоманітності і різнотипності окремих конкретних мов, якими користується людство;

3) глибині і відмінності зовнішніх зв’язків мови з іншими системами – природою суспільства, культурою, мистецтвом, наукою і поведінкою людства;

4) відмінністю у підході до мови самої науки про неї, відмінністю принципів, аспектів, методів і методик вивчення мови.

Загальне мовознавства досліджує і виділяє спільні риси усіх мов.

Проблеми загального мовознавства:

1) проблема об’єкта лінгвістики, її меж;

2) проблема структурного членування мови і внутрішніх зв’язків мовної структури;

3) проблема функціонування мови;

4) проблема історичного розвитку мови;

5) проблема знаковості мови;

6) проблема мовних універсалій;

7)проблема науки про мову, її методів і методики, її внутрішньої структури і зовнішніх зв’язків з іншими науками.

Прямим об’єктом мовознавства є мова і мовлення. Мова і мовлення перебувають у постійній взаємодії.

Курс загального мовознавства складається з 3 частин – теорія мовознавства, методи і прийоми вивчення і опису мов, історія мовознавства.

Важливу роль для теорії мовознавства відіграють лінгвістичні теорії, систему яких вивчає сучасне мовознавство.

Членуючи мовознавство, учені виділяють такі його складові частини:

1. Макролінгвістика

2. Мікролінгвістика

3. Менталінгвістика

Розрізняють зовнішню і внутрішню лінгвістику.

Без урахування співвідношення мови і мовлення не можуть бути розв’язаними ряд лінгвістичних проблем.

Сучасні лінгвісти для розмежування мови і мовлення в основному використовують ті ознаки, які виділив Ф.де С., хоча у дещо зміненому вигляді.

Проблема мови і мовлення актуальна для методики викладання в школі.

Мовознавство має прямий вихід на школу:

1. Вивчається мова як система систем.

2. Вивчаються конкретні питання загального мовознавства: вступні уроки – значення мови як найважливішого засобу спілкування і пізнання; багатство української мови; місце української мови серед інших слов’янських мов, різноманітність мов світу тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство.– К.: В.шк., 1985.– С. 3-5.

2. Березин Г.М., Головин Б.Н. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1979.– С.7-49, 279-292.

3. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания.– М.: Просвещение, 1975.– С. 3-4.

4. Кодухов В.Н. Общее языкознание.– М.: В.школа.,1974.– С.3.

5. Филин Ф.П. Очерки по теории языкознания.– М.: Наука, 1982.– С.38-107.

6. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів.– К., 1985.

7. Семчинський С.В.(Станіслав Володимирович) Загальне мовознавство.– К.: В.шк., 1988.– С.3-20.

8. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник.– К.: "Академія", 1999.– С.5-19; 156-183.

9. Білецький А.О. Про мову і мовознавство.– К., 1996.– С. 11-18, 125-130, 171- 172.

10. Філософські питання загального мовознавства.– К.: Наукова думка, 1972.– С.5-12.

11. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація.– Дрогобич: Відродження, 1994.– С.71-82; 110-124; 137-140.