Розділ 6. Управління зовнішньо-економічною діяльністю підприємства

Отже, у сучасних умовах набуває важливого значення ЗЕД у виробничо-збутовій діяльності підприємства та необхідність ефективного управління нею. Як відомо, поняття управління тісно пов'язане із поняттям менеджмент. У широкому розумінні менеджмент - це мистецтво управління персоналом та підприємством загалом. Через реалізацію функцій менеджменту ми можемо досягнути максимального ефекту від управління ЗЕД в загальній системі управління виробництвом та збутом продукції. Зазначимо, що кінцевою метою управління є досягнення поставлених перед системою або підприємством цілей, а саме досягнення максимальної ефективності ЗЕД, як у кількісному вираженні, так і у зменшенні строків отримання виручки в іноземній валюті від експортної діяльності.

Модель ефективного управління ЗЕД за допомогою функцій менеджменту покажемо на рис. 6.1.

Проведення економічного аналізу вимагає використання повної та достовірної інформації, яка може бути отримана від зовнішніх джерел: періодичних видань, консалтингових агентств, та внутрішніх джерел: різних видів обліку, звітності підприємства. Крім того, для прийняття рішень та реалізації функцій менеджменту необхідна чітко налагоджена система комунікацій та економічного аналізу, яка б забезпечувала управлінською інформацією.

Економічний аналіз надає нам інформацію для обґрунтування управлінських рішень. Він також тісно пов'язаний із системним підходом, що дозволяє комплексно проаналізувати об'єкт управління. Особливостями методів економічного аналізу є:

1. Використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів

2. Вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи інших економічних показників.

Рис. 6.1. Модель ефективного управління ЗЕД за допомогою функцій менеджменту

3. Визначення та вимірювання взаємозв'язку між об'єктивними економічними показниками.

4. Діалектичний підхід до вивчення процесів і явищ.

Сучасні методи економічного аналізу надають можливість дослідити основні закономірності розвитку підприємства, оцінювати діяльність господарюючих суб'єктів та виявляти невикористані резерви, що сприятиме поліпшенню управління підприємством, зміцненню його позицій на зовнішніх ринках і підвищенню ефективності його діяльності. Отже, наведемо рекомендації з застосування методів економічного аналізу. Необхідно використовувати базовий і мабуть найголовніший метод аналітичний, оскільки результати діяльності підприємства відображаються у підсумкових показниках (додатних або від'ємних). Застосування цього методу надає можливість побачити динаміку, кількісні та якісні сторони показників. Розглянувши загальні показники, виникає необхідність перейти до більш деталізованих. Тому доцільно використовувати метод деталізації (розкладання) для визначення відмінності та різноманітності первісних показників. Наступний етап - визначення якісної оцінки через порівняння з іншими базовими показниками, використовуючи метод порівняння. Для проведення більш складного аналізу та вивчення більш складних економічних явищ пропонується використовувати метод моделювання.

З метою встановлення роздільного впливу окремих факторів на показник, який досліджується, використовуйте метод елімінування. Крім того, для досягнення максимального ефекту, в своєму аналізі використовуйте методи оптимізації програми робіт, завантаження устаткування або розподілу ресурсів. У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосовуються соціологічні методи дослідження (анкетний, опитування і співбесіди), які надають можливість отримати більш повну інформацію про споживчі вимоги.

Розглянемо реалізацію усіх функції менеджменту для управління ЗЕД поетапно. Планування являється важливою частиною менеджменту ЗЕД, основною її функцією. Тарасюк Г.М. визначає, що "сутність планування, як функції управління підприємством, полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів і ресурсів всіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв'язку" [60].

Існує багато підходів до процесу планування. На базі існуючих методик, узагальнивши досвід видатних економістів, ми визначили такі етапи планування:

1 етап. Визначення місії, цілей та комплексу завдань планування.

2 етап. Аналіз проблеми та різноманітних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на визначену проблему.

3 етап. Визначення шляхів вирішення проблеми або пошук альтернативних рішень. Стратегічне планування.

4 етап. Прогнозування. Визначимо, що прогнозування - це отримання інформації про майбутнє; передбачення, яке базується на спеціальному науковому дослідженні.

5 етап. Оцінка.

6 етап. Прийняття рішення.

Таким чином можна зробити висновок, що кінцевою метою планування, за рахунок моделювання розвитку підприємства, є визначення майбутнього стану основних показників діяльності, виявлення шляхів та засобів досягнення цього стану.

Розглянемо наступну функцію менеджменту - організацію. З метою вирішення поставлених задач важливим є визначення сутності категорії організація. Організація - процес поділу, групування та координації робіт, видів діяльності і ресурсів для досягнення поставлених цілей. Важливість організаційної функції підкреслює Кириченко О.А., стверджуючи, що "для ефективного управління ЗЕД на рівні підприємства, необхідна адекватна до умов його роботи структура управління" [27].

Аналіз праць економістів дозволив виділити основні принципи, які необхідно враховувати керівникам організацій при побудові організаційної системи підприємства:

1. Організаційна структура управління ЗЕД визначається метою і завданням, які вона покликана вирішувати. Загалом, мета організаційної структури - максимізація прибутку на довгостроковий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві.

2. "Принцип неперервного розвитку. Організаційна структура має постійно розвиватися і вдосконалюватися".

3. Адаптивність та гнучкість - важливою умовою є можливість швидко пристосовуватися до змін у зовнішньому, внутрішньому середовищі компанії та сфері управління.

4. Спеціалізованість організаційної структури. Розподіл праці між керівниками та підлеглими повинен забезпечувати унормоване навантаження та належну спеціалізацію.

5. Адекватність. Організаційна структура управління повинна бути адекватною соціально-культурним умовам організації, що виявляє істотний вплив на рішення відносно рівня централізації і деталізації, розподілу повноважень і відповідальності, міри самостійності і масштабів контролю керівників і менеджерів.

6. Оптимальність. Організаційна структура повинна бути побудована таким чином, щоб мінімізувати витрати трудових, фінансових, часових та інших видів ресурсів.

7. Адекватність (постійна відповідність організаційної структури параметрам керованої системи) та оперативність.

8. Надійність (гарантованість достовірності передачі інформації).

9. Економічність (відповідність витрат на управління можливостям організації).

10. Простота (легкість для персоналу розуміння та пристосування до даної форми управління та участі у реалізації мети організації).

Реалізація цих принципів вказує на те, що організаційна система залежить від багатьох чинників та методів виходу на зовнішні ринки. Загалом, основою менеджменту або управлінням ЗЕД, яке є першим етапом міжнародного бізнесу, є всебічне врахування внутрішніх та зовнішніх факторів на всіх етапах прийняття рішення з удосконалення будь-якого процесу, в тому числі зовнішньоекономічної діяльності. її аналіз показав, що неприпустимо ігнорувати відомі методи обліку впливу внутрішніх та зовнішніх факторів, оскільки це не дозволить досягнути максимальної ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з відомими методами оцінки факторів, що впливають на зовнішньоекономічну діяльність, дуже важливим є їх декомпо- зиція, тобто поділ на внутрішні та зовнішні, оскільки використовують різні методи управління ними. Внутрішні фактори - це фактори, які надають можливість прийняти рішення при оперативному управлінні процесом, а зовнішні - фактори, що визначають тактичні та стратегічні цілі розвитку зовнішньоекономічної діяльності та їх вплив на процес.

Організаційна система ЗЕД залежить не тільки від зовнішніх та внутрішніх чинників, але й безпосередньо від методів виходу на зовнішні ринки. Необхідно обирати такий метод організації ЗЕД, який би максимально враховував наявні ресурси та потенціал підприємства.

На базі функцій менеджменту керівники можуть приймати обгрунтовані управлінські рішення, які забезпечать досягнення запланованих цілей з максимальною економією ресурсів. Використовуючи зазначені підходи, а саме, системне застосування функцій менеджменту при організації ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю, можна досягнути поставленої мети - отримання максимально можливого прибутку за мінімальний час, рахунок підвищення ступеня обороту грошей, зниження витрат, кількості технологічних, фінансових та інших видів ресурсів.