Відеосистема

Монітор - це пристрій, через який ми сприймаємо всю візуальну інформацію від комп'ютера. Дані, які відображені на екрані монітора, зберігаються в певному блоці пам'яті комп'ютера (відеопам'ять). Керує роботою монітора пристрій, розміщений у системному блоці та має назву відеокарта або відеоадаптер. Відеокарта разом з монітором і утворять відеосистему. Процесор поміщає у відеопам'ять дані, а відеокарта монітора приблизно 60 разів у секунду переглядає дані та малює відповідно їхньому змісту зображення на екрані.

Сучасні монітори створюються на основі електронно-променевої трубки (CRT) або рідко-кристалічними (LCD). В CRT-моніторах зображення виходить у результаті світіння спеціальної речовини - люмінофора під впливом потоку електронів. LCD-монітори зроблені з речовини, що перебуває в рідкому стані, але має при цьому деякі властивості кристалів. Молекули рідких кристалів міняють властивісті світлового променя, який проходить крізь них, у такий спосіб на моніторі створюється зображення. У цей час за показнику ціна-якість CRT-монітори не перевищують LCD. У LCD-моніторах зовсім відсутнє шкідливе электро-магнитное випромінювання, а також рівень споживання енергії приблизно на 70% нижче, ніж в CRT.

Рис. 10. LCD монітор від фірми Samsung

Рис. 11. Sapphire HD 4850

Один з показників, що характеризують монітори - розміри екрана. У цей час можна купити монітори з розмірами екрана від15 до 23 дюйма по діагоналі (1 дюйм=2,54див). Екран дисплея може працювати у двох основних режимах: текстовому й графічному. Текстовий режим для екрана є стандартним, а перехід у графічний режим досягається під керуванням програм.

У текстовому режимі екран зазвичай розбивається на 25 рядків по 80 символів у рядку. У кожну позицію екрана, яку іноді називають технічним терміном "знакомісце", з 9*14 пікселів може бути виведений один з 256 символів.

У графічному режимі екран розділяється на окремі крапки, кількість яких залежить від типу дисплея, наприклад 1280 по горизонталі і 1024 по вертикалі. Крапки на екрані зазвичай називають пікселями, їхній колір та яскравість може мінятися. Саме в графічному режимі з'являються на екрані комп'ютера всі складні графічні зображення, створюваними спеціальними програмами, які управляють параметрами кожного пикселя екрана. Графічні режими характеризуються такими показниками як

• розподільна здатність (кількість крапок, за допомогою яких на екрані відтворюється зображення) - типові в цей час рівні дозволу 1024*768 крапок або 1280*1024 крапок. Однак для моніторів з великою діагоналлю може використатися дозвіл 1400*1200 крапок;

• палітра (кількість кольорів, які використаються для відтворення зображення), наприклад 4 кольору, 16 квітів, 256 квітів, 256 відтінків сірого кольору, 16b кольорів у режимі Hіgh color або 32b кольорів у режимі True color.

Клавіатура

Клавіатура комп'ютера працює під керуванням програм, які визначають, яку інформацію одержує комп'ютер у результаті натискання клавіш. Механізм обробки сигналів, що надходять від клавіатури, приблизно наступний. Кожна клавіша на клавіатурі має свій номер (кодом). Відмітимо, що навіть якщо назви клавіш на клавіатурі і збігаються, наприклад клавіші Shіft ліворуч і праворуч, то їхні коди все-таки різні, і тому в принципі це зовсім різні клавіші!

Рис. 12. Зразки різного конструктивного виконання клавіатур сучасних комп'ютерів

Після натискання клавіші клавіатура посилає процесору сигнал переривання та змушує процесор призупинити свою роботу і перемкнутися на програму обробки переривання клавіатури. При цьому клавіатура у своїй власній спеціальній пам'яті запам'ятовує, яка клавіша була натиснута (зазвичай в пам'яті клавіатури може зберігатися до 20 кодів натиснутих клавіш, якщо процесор не встигає відповісти на переривання). Після передачі коду натиснутої клавіші процесору ця інформація з пам'яті клавіатури зникає.

Крім натискання клавіатура відзначає також і відпускання кожної клавіші, посилаючи процесору свій сигнал переривання з відповідним кодом. Таким чином, комп'ютер "знає", тримають клавішу або вона вже відпущена. Ця властивість використовується при переходах на інший регістр, наприклад при написанні заголовних букв. Крім того, якщо клавіша натиснута довше певного часу, т.зв. "поріг повтору" - звичайно біля половини секунди, то клавіатура генерує повторні коди натискання цієї клавіші.