Хід роботи
1. Свіжовиготовлений розчин повинен мати здібність утримуватиу своєму складі достатню для твердіння гідравлічного в’яжучого кількість води в умовах інтенсивного відсосу її пористим матеріалом (основою).
2. Водоутримуюча здібність розчину визначається за допомогою приладу
Прилад складається із фарфорової або металевої воронки з внутрішнім діаметром 154-156 мм, внутрішньою висотою 60мм і фільтром з діаметром отворів 1,4-1,6 мм. Прилад має вимірювач розріження і повітряний насос , за допомогою якого можна створити розріження в 50 мм.рт.ст.
3. Перед початком випробування визначають рухливість розчину. Потім на фільтруючу поверхню воронки стелять фільтруючу бумагу, на яку кладуть розчин товщиною 3см. Після чого розчин обезвожують протягом 1 хвилини і викладають в вільну ємність. Випробування повторюють 3 рази, відбирають проби одну за іншою. Ретельно перемішують обезвожені проби розчину, і знову визначають його рухливість.
4. Показник водоутримуючої здібності Пвз у відсотках визначають по формулі
S2 – рухливість розчину після вакуумування, см;
S1 – рухливість розчину перед вакуумуванням, см.
Розрахункові та експериментальні дані заносимо до таблиці.
№ розчину |
S, см |
S1, см |
S2, см |
S3, см |
Sср |
Пвз, % |
Примітки |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
Висновки:
Питання для контролю.
1.
2.
3.
4.
5.