Лабораторна робота № 4 Визначення об’ємної маси та вологості затужавленого розчину.

Мета роботи: навчитися визначати об’ємну масу та вологість затужавленого розчиную.

Обладнання та матеріали: сушильна шафа, ваги, терези, мірні циліндри, затужавлений розчин.

Хід роботи

Куби (зразки) затужавленого розчину, які залишилися після випробування затужавленого розчину на міцність при стиску подрібнюємо до розміру частинок близько 10мм. Висипаємо в мірну ємність та зважуємо в кг (m’). Висипаємо з циліндру розчин і зважуємо його(m), кг.

Взважений затужавлений розчин висушуємо в сушильній шафі до постійної маси при температурі 105°-110°(гіпсовий розчин висушуємо при температурі 45°-55° ). Після висушування розчин зважуємо (m₁),кг.

Вологість затужавленого розчину вираховуємо по формулі в долях одиниці або в % .

Об’ємну масу (γ₀) затужавленого розчину розраховують по формулі:

γ- об’ємна маса затужавленого розчину при природній вологості.

Визначені та розрахункові дані заносимо до таблиці.

№ іспиту	№ випробування	m, кг	m1, кг	γ, кг/см3	W, %	γ0, кг/см3	Wср., %	γ, ср., кг/см3	Примітки
I	1
	2
II	1
	2

Висновки:

Питання для контролю:

1.

2.

3.

4.

5.

Лабораторна робота № 5

Визначення водопоглинання затужавленого розчину.

Мета роботи: навчитися визначати водопоглинання затужавленого розчину.

Обладнання та матеріали: сушильна шафа, ваги, терези, металева лінійка, ємність для води, зразки розчину.

Хід роботи

Водопоглинання затужавленого розчину визначають на зразках у формі кубів розміром 70,7х70,7х70,7мм.

Зразки розчину висушують у сушильній шафі при постійній масі 105°-110°(для гіпсового в’яжучого 45°-55°).

Після висушування зразки обміряють та зважують. Після цього зразки затужавленого розчину занурюють в воду на деякий час. Потім зразки витягають з води, дають їм стекти декілька хвилин і зважують на терезах.

Водопоглинання затужавленого розчину розраховують по формулі:

m- маса зразка висушеного до постійної маси, г;

m₁- маса зразка у насиченому водою стані, г.

Водопоглинання затужавленого розчину визначають як середнє арифметичне двох випробувань.

Визначені та розрахункові дані заносимо до таблиці.

№ іспиту	№ випроб.	m1, г	m, г	V, %	Vсер., %	Примітки
I	1
	2
II	1
	2

Висновок:

Питання для контролю:

1.

2.

3.

4.

5.

Лабораторна робота № 6

Визначення морозостійкості затужавленого розчину

Мета роботи: Навчитися визначати морозостійкість затужавленого розчину

Обладнання та матеріали: сушильна шафа, металева лінійка, ваги, терези, ємність для води, 6 зразків-кубів затужавленого розчину 70,7х70,7х70,7мм.

Хід роботи

Зразки затужавленого розчину обміряємо та зважуємо на терезах. Три зразки залишаємо для контролю, інші три зразки занурюємо у воду на 48 годин.

Після чого зразки витягуємо з води, даємо їм стекти та осушуємо їхню поверхню за допомогою спеціального паперу або ганчірки. Після цього зразки розміщуємо у морозильній шафі та заморожуємо при температури -15°. Після заморожування зразки витягаємо з шафи і розморожуємо, потім обмірюємо та зважуємо.

Далі зразки оглядають і всі помітні зміни записуємо до таблиці (тріщини, сколи тощо).

Кількість циклів заморожування та відтаювання проводять поки різниця в масі буде досягати 5%.

Марка по морозостійкості (F) визначається як кількість циклів заморожування та відстаювання до досягнення різниці в масі 5%.

Різницю в масі (Δm) визначають по формулі:

m₁ - маса зразка до початку іспитів, кг;

m₂ - маса того ж зразка після іспитів, кг.

Контрольні зразки та зразки після іспитів випробовують на міцність.

Міцність зразків розраховують по формулі:

Визначені та розрахункові дані заносимо до таблиці.

№ іспиту

№ зразка

а, м

в, м

с, м

S, м2

m1, кг

m2, кг

Δm, %

R, МПа

Δm, сер., %

R сер., МПа

F Н

F сер. Н

P, Н

Примітка

I

1

2

3

II

1

2

3