Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

кафедра технології будівельних конструкцій, виробів і матеріалів

Лабораторні роботи

з дисципліни:

„Бетони і будівельні речовини”

Виконав студент групи:

Перевірив викладач :

Хільченко О. П.

м. Кривий Ріг

200 р.

Лабораторна робота № 1

Визначення пластичності свіжо виготовленого розчину.

Мета роботи: навчитися визначати пластичність свіжо виготовленого тіста.

Прилади та обладнання: прилад для визначення пластичності розчинів, ваги та терези, мірні циліндри, пісок, вапно, цемент, вода, ємність для розмішування, мішалка для виготовлення розчинів.

Хід роботи

Виготовляємо три види розчинів:

1. Вимірюємо за допомогою мірних циліндрів 1дм³ цементу або відвішуємо 1,6 кг цементу та 5 кг піску. Пісок і цемент висипаємо в ємність і перемішуємо за допомогою ручної мішалки. Після цього в два прийоми додаємо 200 мл води і перемішуємо (якщо води не достатньо, додаємо ще 200 мл).

2. Відміряємо 3дм³ піску, 0,5 дм³ цементу та 0,5 дм³ вапна, висипаємо в ємність та перемішуємо. Додаємо 200-400 мл води і знову перемішуємо.

3. Відміряємо 3 дм³ піску, 1 дм³ цементу та 0,03 дм³ пластифікуючи добавки „Релаксолу” або іншої. Пластифікуючи добавки додаємо 200 мл води і ретельно перемішуємо. Після перемішування піску і цементу, додаємо воду з добавкою і теж змішуємо.

Пластичність кожного із трьох виготовлених розчинів визначаємо на приборі для визначення пластичності розчинів.

Для кожного із трьох розчинів пластичне визначаємо по два рази та вираховуємо середню.

Стакан для розчину, насипаємо розчин, щоб його верхня мета не доходила до краю стакану на 2 см. Розчин штикуємо 25 разів, стрижнем d=10-12 мм. Та легко струшуємо 5-6 разів (піднімаємо за один кінець стакану на 5-6 мм і відпускаємо). Після цього стакан з розчином розташовуємо під конусом. Конус за допомогою стопорного гвинта установлюємо так щоб його верхній кінець був на рівні межі розчину в стакані. По шкалі беремо перший відлік і відпускаємо стопорний гвинт і чекаємо 2 хвилини. Беремо другий відлік по шкалі,

Пластичність розчину визнається в см, як різниця двох відліків. Таким способом визначається пластичність всіх виготовлених розчинів, та робимо висновки.

Занурення конусу при випробуванні:

I розчину -

II розчину -

III розчину –

Iср. -

II ср. -

III ср. –

Висновки:

Питання для контролю:

1. Мета роботи?

2. Який хід роботи?

3. Що таке пластичність розчину?

4. Яка будова приладу для визначення пластичності розчину?

5. Які висновки ви зробили?

Лабораторна робота № 2 Визначення об’ємної маси свіжо виготовленого розчину.

Мета роботи: навчитися визначати об’ємну масу свіжо виготовленого розчину.

Прилади та обладнання: прилад для визначення об’ємної маси розчину, ваги та терези, чаша для змішування, ніж, стрижень (довжиною 300 мм, d=10-12 мм), мірні циліндри, пісок, вапно, цемент, глина.

Хід роботи

Готуємо розчини трьох складів:

1. Відважуємо 3 кг піску,0,35 кг вапна, 0,65 кг цементу. В залежності від вологості матеріалів додаємо 100-300 г води. Пісок, цемент, вапно висипаємо в чашу для змішування і перемішуємо. Потім додаємо воду в два прийоми і перемішуємо. Розчин перемішуємо поки він не стане однорідним.

2. Відважуємо 3 кг піску, 1 кг цементу висипаємо в чашу для змішування і перемішуємо. Потім додаємо 100-300 г води і знову перемішуємо поки розчин стане однорідним.

3. Відважуємо 3 кг піску, 0,8 кг глини висипаємо в чашу для змішування та перемішуємо. Додаємо води 100-300 г та перемішуємо до однорідності.

Свіжо виготовлений розчин в два прийоми укладаємо в прилад для визначення об’ємної маси. Кожен прошарок штикуємо 6-12 разів ( в залежності від води). Прилад після заповнення штикуємо 5-6 разів. Потім знімаємо надставку з циліндра приладу і ножем зрізаємо зайвий розчин врівень з краями циліндру.

Циліндр з розчином зважуємо на терезах, потім висипаємо розчин і звішуємо циліндр без розчину. Об’єм циліндру стандартний і дорівнює 1000 см³.

Об’ємну масу розраховуємо по формулі:

ρ = ^кг/_м

m₁ – маса циліндра з розчином, кг;

m₂ – маса пустого циліндра, кг;

Vц - об’єм циліндра, 1000 см³.

Об’ємну масу кожного з розчинів визначаємо як середнє по двом показникам

Визначені показники заносимо до таблиці.

№ розчину	№ випробування	m1,кг	m2,кг	Vц, м	ρ, кг/м
I	1
	2
II	1
	2
III	1
	2

Висновки:

Питання для контролю:

1.

2.

3.

4.

5.

Лабораторна робота № 3 Визначення межі міцності на стиск затверділого розчину.

Мета роботи: навчитися визначати межу міцності на стиск затверділого розчину.

Прилади та обладнання: форми кубів 70,7×70,7×70,7мм, шпатель, ваги та терези, мішалка або ємність для змішування, стрижень (довжиною 300 мм, d=10-12 мм), гідравлічний прес, мірні циліндри, пісок, цемент, вода.

Хід роботи

Промитий та висушений до постійної ваги пісок, засипаємо в мірний циліндр та відмірюємо 3 дм³ ( або відважуємо на терезах 5 кг піску). Портландцемент відміряємо за допомогою мірного циліндру 1 дм³ ( або відважуємо на терезах 1,7 кг). Цемент з піском висипаємо в мішалку або в ємність для перемішування та перемішуємо ретельно за допомогою шпателя.

Із отриманої суміші виготовляємо два розчини:

I розчин – з пластичністю менше 5 см;

II розчин – з пластичністю більше 5 см.

Кожен із двох розчинів виготовляємо по два зразки кубів.

Для розчину з пластичністю менше 5см, беремо форми кубів з дном (попередньо форми кубів чистимо, збираємо та змазуємо)

Розчин з пластичністю менше 5см, укладаємо в форми в два прийоми. Спочатку насипаємо розчин в куб на 3-4 см і ущільнюємо його за допомогою шпателя (надавлюємо шпателем по 6 разів вздовж однієї, а потім вздовж протилежної сторони форми). Потім укладаємо другий шар розчину в форму і теж ущільнюємо шпателем.

Для виготовлення кубів з розчину пластичністю більше 5 см, беремо форми без дна. Встановлюємо ці форми на керамічну висушену цеглину покриту папером. Укладку розчину у форми виконуємо теж в два прийоми. Спочатку укладаємо перший шар товщиною 3,5-4 см і штикуємо його 5-6 разів за допомогою стрижня. Потім укладаємо другий шар і теж штикуємо.

Форми з укладеним розчином як у першому так і в другому випадку залишаємо для тужавлення в нормальних умовах або в спеціальній камері при t = 20-25°c, та вологості 95-100%.

Після того як розчин набере необхідну міцність, форми розпалублюють і витягають зразки. Куби затверділого розчину випробовують на гідравлічному пресі з визначенням руйнівного зусилля.

Міцність на стиск розраховують по формулі:

Rст = , МПа

P – руйнівне зусилляl;

S – площа поперечного перерізу зразка.

Міцність на стиск визначаємо, як середнє арифметичне по двом значенням.

Розрахункові та експериментальні дані заносимо до таблиці:

№ розчину	№ випробування	b , м	a, м	h , м	S , м2	P , Н	R , МПа	Rср, МПа
I	1
	2
II	1
	2

Висновки:

Питання для контролю:

1.

2.

3.

4.

5.