
- •Культурологія (культурологія, етика і естетика)
- •2.2.1. Вступ
- •5. Методика викладання, форми та методи навчання:
- •6. Мова:
- •2.2.2. Навчальна програма курсу. Література.
- •Тема 1. Специфіка культурологічного знання
- •Тема 2. Культура як феномен суспільного життя, спосіб буття людини та людства
- •Тема 3. Періодизація та типологія світового культурно-історичного процесу
- •Тема 4. Культура та особистість
- •Тема 5. Ранні форми культури. Давні культури на терені України
- •Тема 6. Культури Стародавнього Сходу
- •Тема 7. Антична культура її характер та внесок у розвиток світового культурного процесу
- •Тема 8. Культура європейського Середньовіччя та Київської Русі
- •Тема 9. Культура епохи Відродження та Реформації
- •Тема 10. Культура Нового часу та Просвітництва в Європі. Своєрідність просвітництва в Україні
- •Тема 11. Культура індустріальної цивілізації XIX – початку xх ст.
- •Тема 12. Російська та українська культури хіх – початку хх ст.
- •Тема 13.Основні тенденції розвитку світової культури хх ст.
- •Тема 15. Етика як наука, її предмет і завдання
- •Тема 16. Мораль як соціокультурний феномен
- •Тема 17. Визначні етичні вчення в історії людства
- •Тема 18. Категорії етики
- •Тема 19. Актуальні проблеми сучасної етики
- •Тема 20.Естетика як наука та її категорії
- •Тема 21.Історія естетичної думки
- •Тема 22. Естетика XX ст.: теорія і практика. Художня реальність в Україні .Естетичний аспект фахової економічної діяльності
- •Загальна лiтература до курсу
- •2.2.3. Модульне планування
- •Тематичний план курсу культурології (культурологія, етика і естетика)
- •Разом: 144
- •2.2.4. Плани семінарських занять: Тема 2. Культуpа як феномен суспiльного життя, спосiб буття людини I людства Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 3. Перiодизацiя та типологiя свiтового культурно- iсторичного процесу Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Тема6. Культури Стародавнього Сходу Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 7. Антична культуpа, її хаpактеp та внесок у pозвиток свiтового культурного пpоцесу. Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Тема 9. Культура епохи Вiдродження та Реформацiї Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 10. Культура Нового часу та епохи Просвiтництва. Своєрідність Просвітництва в Україні Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 13. Основнi тенденцiї розвитку свiтової культури хх ст. Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Додаткова
- •2.2.5. Організація самостійної роботи: Методичні рекомендацiї до самостiйної роботи студентів
- •Карта самостійної роботи студента
- •Теми рефератів
- •Перелік діячів та творів художньої культури для самостійного ознайомлення
- •Життя та творчість художників
- •Життя та творчість композиторів
- •Художня література (будь-які видання, українською або російською мовами)
- •2.2.6. Організація поточного, модульного, підсумкового контролю знань:
- •2. Критерії оцінювання знань з культурології (етики і естетики)
- •4. Питання до іспиту
- •Донецький національний університет
- •Екзаменаційний білет №
Тема 3. Періодизація та типологія світового культурно-історичного процесу
Принципи й підходи до вивчення культури. Методи дослідження культури. Спосіб виробництва як один із визначальних чинників історичного й культурного процесу. Основні історичні типи виробництва. Формаційний та типологічний підходи до виділення етапів розвитку й типів культури, їх слушність та обмеженість.
Поняття культурної епохи: палеоліт, мезоліт, неоліт,бронзовий, залізний віки – класифікація залежно від матеріалу й техніки виготовлення знарядь праці. Культура збирання й полювання, аграрна культура, науково-технічна культура – загальні етапи культурної еволюції, рівні використання природних ресурсів. Теорія технологічної детермінованості розвитку культури У.Ростоу, Д.Белла, О.Тоффлера.
Культурно-історична типологізація. Культурно-етнічна класифікація народів світу. Історичні типи розвитку європейської культури. Ідея циклічного розвитку культури. М.Вебер, О.Шпенглер, А.Тойнбі.
Аполонійська та діонісійська засади європейської культури. Відношення людина – світ у культурі Стародавньої Греції: взаємодія полюсів Хаосу та впорядкованості космічного буття. Антиномія діонісійського та аполонійського, земного та божественного, чуттєвого та раціонального як втілення багатомірності буття.
Образ Аполона – символ гармонії і раціональності. Структурування хаосу у систему взаємопов’язаних компонентів і пропорцій. Міфологеми та панлогізм аполонійського типу культури.
Образ Діоніса – символ стихійного та чуттєвого буття. Діонісійський тип культури як “мистецтво живої стихії, надмірності, спонтанної радості”, “яке вміє виявляти сутність світу не у явищах, а поза ними” (Ф.Ніцше).
Вияви діонісійського способу мислення в грецькій культурі досократовської доби та східній системі цінностей. Умовна відповідність аполонійського та діонісійського начал культурним проектам Модерну і Постмодерну.
Загальнометодологічні засади виділення культурних регіонів.
Поняття культурного регіону.
Європейсько-північноамериканський культурний регіон. Основні риси європейської культури. Роль римсько-еллінської культурної спадщини у формуванні європейської культури. Християнство як специфічний культурно-історичний синтез та його роль у розвитку Європи. Культурно-конфесійні розбіжності в межах регіону: романський, германський та слов’янський культурні світи, вплив на них католицизму, православ’я і протестантизму. Роль Європи в історії світової культури.
Далекосхідний культурний регіон. Основні напрями буддизму (махаяна, хінаяма, ламаїзм, дзен-буддизм) та їх роль у формуванні далекосхідної культури. Роль національних філософських та релігійних вчень у формуванні культури регіону: конфуціанство, легізм, даосизм, синтоїзм. Специфічні риси далекосхідної філософської та соціально-політичної думки. Далекосхідне мистецтво й естетика. Соціальна організація далекосхідних суспільств. Побут та звичаї далекосхідного культурного регіону.
Індійський культурний регіон. Поняття індійської культури. Роль брахманізму, буддизму, джайнізму та індуїзму у формуванні індійської культури. Кастова система Стародавньої Індії. Особливості індійського мистецтва та естетики. Специфіка соціальної організації індійського суспільства та його історії. Побут і звичаї індійського культурного регіону.
Арабо-мусульманський культурний регіон. Поняття арабо-мусульманської культури. Іслам в історії культури регіону. Культурно-історична роль основних напрямів ісламу (сунізм, шиїзм). Специфічні риси арабо-мусульманської філософії та суспільно-політичної думки. Особливості арабо-мусульманського мистецтва та естетики. Соціальна організація ісламських суспільств. Побут і звичаї арабо-мусульманського світу. Сучасний ісламський фундаменталізм.
Тропічно-африканський культурний регіон. Поняття африканської культури. Релігії місіонерів та місцеві вірування у формуванні африканської культури. Специфічні риси африканської суспільно-політичної та філософської думки. Теорії африканської національно-культурної самобутності. Особливості африканського мистецтва та естетики. Соціальна організація африканських суспільств. Побут та звичаї африканського культурного регіону.
Культура аборигенів Австралії – типовість та особливості розвитку в межах культурно-регіональних закономірностей.
Латиноамериканський культурний регіон. Поняття латиноамери-канської культури. Расово-етнічна багатоманітність культури континенту: традиції доколумбової Америки, європейське, африканське, індіанське начала. Особливості суспільно-політичного життя регіону. Латиноамериканське мистецтво й естетика. Побут та звичаї латино-американського культурного регіону.
Взаємодія та взаємовплив культурних регіонів. Уніфікація як тенденція розвитку світової культури.
Ідеологічна боротьба з питань культури. Критика європо- та азіацентризму. Критика ідей національно-культурної вищості. Сучасні особливості міжнародних економічних зв’язків. Розвиток сучасних засобів комунікації. Злам економічних, політичних та етнічних кордонів і формування світової культури. Проблема етнокультурної уніфікації та диференціації, збереження етнокультурної самобутності та формування світової культури.
Розповсюдження уявлень про Землю як про загальну домівку людства. Погляди В.Вернадського, А.Швейцера. Ідеї діячів Римського клубу, ООН, ЮНЕСКО про необхідність діалогу й взаємодії культур. Проблема збереження культурних надбань різних народів та створення умов для їх подальшого примноження.
Світова культура як феномен загальнолюдської єдності. Українська культура – невід’ємна частина світової.