Тема 19. Актуальні проблеми сучасної етики

Комунікативний поворот у сучасній філософсько-етичній теорії. Етика спілкування як вимір соціальності. Людський сенс спілкування. Суб’єкт-суб’єктна взаємодія як царина людської моральності. Співвідношення понять спілкування, комунікація, діалог. Діалогічні, монологічні та поліфонічні підстави спілкування. Моральні почуття у системі моральної свідомості та діяльності: повага, співчуття, любов. Милосердя та співчуття як форми морального регулювання людського спілкування.

Напрями комунікативної практичної філософії як сучасна етична доктрина. Етноетика як галузь сучасної етики та етична теорія в царині міжетнічних і міжнаціональних відносин. Етичні проблеми етнічно-культурної взаємодії. Принцип плюралізму і його місце серед моральних цінностей і стосунків сучасного суспільства.

Етика науки як галузь сучасної етики. Переусвідомлення ціннісного виміру принципу антропоцентризму сучасною етикою. Етичні проблеми формування екологічної свідомості.

Етика ненасилля: історія і сучасність.

Етичні проблеми медицини. Евтаназія як етична проблема.

Місце моральних цінностей у свідомості культури постмодерну.

Етика і етикет як регулятиви і засоби культури спілкування. Ввічливість як форма ціннісного ставлення до людини.

Професійні деонтології як актуалізація етичного виміру фахової діяльності людини у сучасному світі. Морально-етичні аспекти економічної та підприємницької діяльності.

Тема 20.Естетика як наука та її категорії

Предмет естетики: проблема термінології в історичному контексті. поняття „естетика”. А.Г. Баумгартен – перший теоретик естетики. Становлення проблематики науки в межах німецької класичної філософії. Естетика як філософія мистецтва. Поняття естетичного явища та естетичної діяльності. Специфіка естетичної діяльності та естетичної свідомості. Естетична діяльність і мистецтво. Природа художнього образу. Естетичні почуття та ідеали. Поняття естетичного смаку. Художня творчість і естетичні теорії. Співвідношення естетичних поглядів та художньої практики конкретної культурно-історичної епохи. Основні категорії естетики: „гармонії” і „міра”; „прекрасне” і „потворне”; „піднесене”, „героїчне”, „низьке”; „трагічне” і „комічне”. Категорія „естетичне” як характеристика специфіки практично-духовного освоєння світу людиною. Внесок вітчизняних філософів у розробку категорії „естетичне”. Смак як основа естетичної культури особистості. Формування смаку як умова розвитку естетичної культури фахової діяльності.

Тема 21.Історія естетичної думки

Естетика як метатеорія мистецтва. Методологічні засади аналізу мистецтва. Співвідношення змісту і форми в мистецтві. Національно-етнічне і загальнолюдське в мистецтві.

Історична типологія мистецтва. Світоглядно-теоретичні підстави художньої творчості і європейський культурно-історичний контекст.

Мистецтво доісторичної людини.

Мистецтво греко-римської античності як втілення естетичних ідеалів

Естетика та мистецтво Середньовіччя. Відмінність естетичного сприйняття християнської образної системи латинським Заходом та Візантією. Вплив естетичних ідей Псевдо-Діонісія Ареопагіта на естетику Середньовіччя.

Естетичний смак, головні засади і здобутки мистецтва доби Відродження.

Художня дійсність європейського мистецтва Нового часу. Естетика барокового мистецтва. Художньо-образна система класицизму. Теоретики класицистської естетики.

Німецька класична естетика кінця ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Романтизм як естетична система, зв`язок класичної німецької філософії та ідеології романтизму.

Реалізм як універсальна художньо-естетична система. Метод реалізму в літературі та мистецтві як ствердження історичного мислення та історичного погляду на особистість. Теоретики естетики реалізму.

Основні засади марксистської естетики.

Позитивізм як теоретична основа естетики натуралізму.

Естетика символізму. Національні особливості символізму в європейському мистецтві останньої третини XΙX – початку XX ст.