Тема 15. Етика як наука, її предмет і завдання

Етика наука про мораль і моральність.

Історія походження термінів „етика” і „мораль”. “Етос” як вихідна структура Аристотелевого аналізу суспільної взаємодії. Мораль як імперативно-оцінний спосіб відношення до дійсності. Моральність як сукупність усвідомлених принципів, норм поведінки і цінностей, що вкорінені у свідомості людини.

Етика як філософська наука. Відношення „людина-світ” в оцінному полі „добро-зло” як предмет етики. Розбіжність у розумінні суспільствознавства та гуманітарного знання. Етика як гуманітарна наука.

Структура етичного знання: описовий, нормативний і теоретичний рівні.

Завдання етики як науки: теоретичний та емпіричний аспекти. Історія етики як вимір обґрунтованості моральних норм і цінностей.

Етика у системі сучасного виховання та освіти.

Етика як засіб інтеріоризації та соціалізації особистості.

Тема 16. Мораль як соціокультурний феномен

Походження моралі. Перехід до моральної регуляції як чинник культурогенезу. Духовно-практичний характер опанування людиною дійсності. Типи моральних відносин та регуляції в історико-культурному контексті. Традиційна норма, табу, релігійна заповідь як перші форми моральної регуляції. Функції моралі. Мораль і моральність – загальносуспільне та індивідуально-суб’єктивне. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Проблема прогресу моралі та моральності. Місце моральної свідомості в системі моралі. Поняття моральної норми. Поняття моральної цінності. Моральні мотиви й ціннісні орієнтації. Ідея добра як провідна ідея моральної свідомості.

Тема 17. Визначні етичні вчення в історії людства

Генезис і оформлення філософсько-етичного світогляду Стародавнього світу: Стародавні Індія та Китай; Антична Греція. Етична доктрина конфуціанства. Релігійно-етичне вчення буддизму. Етичні проблеми у філософії Сократа, Платона, Аристотеля. Евдемонізм етики Епікура. Етика стоїцизму. Християнська етика доби Середньовіччя. Гуманізм та проблема імморалізму доби Відродження. Етика Б.Спінози. Основні засади протестантської етики та її значення. Просвітительська етика: Гельвецій, Гольбах, Руссо. Філософсько-етичне вчення Г.С. Сковороди. Етика І. Канта: категоричний імператив і проблема свободи. Вчення Г.-В.-Ф. Гегеля про моральність. Етика „туїзму” Л. Фейербаха.

Проблема класової моралі, мети й засобів її досягнення у соціально-етичній доктрині марксизму.

Філософсько-етичні засади культури модерну та постмодерну: ніцшеанство, психоаналіз, екзистенціалізм.

Тема 18. Категорії етики

Специфіка етичних категорій як вищих моральних ідеалів і цінностей. Місце категорій етики у структурі моральної свідомості та діяльності.

Відмінність добра і блага. Поняття морального добра. Категорія добра як вісьова категорія моралі. Добро і зло. Поняття морального зла. Проблема морального зла та його походження. Субстанційність і несубстанційність зла в етичних доктринах. Гносеологічний вимір категорії зла. Осмислення буття людини як філософсько-етична проблема. Категорії сенсу життя та ставлення до смерті. Категорії і принципи відповідальності, справедливості, рівності. Принцип гуманізму. Моральний обов’язок. Категорія належного. Категоричний імператив у системі етики І. Канта та у структурі моральної свідомості. Категорія щастя в структурі моральної свідомості особистості. Суб’єктивність розуміння категорії щастя як виміру наповненості буття смислом. Категорії моральної самосвідомості: честь і гідність, совість і сором. Совість, сором і каяття як чинники моральної самосвідомості людини.

Моральні свідомість, самосвідомість, цінності та переконання як підстава та чинники діяльності людини.

Вчинок як першоелемент моральної діяльності. Категорія свободи. Поняття моральної свободи. Проблема свободи волі в історії філософсько-етичної думки. Специфіка свободи дії і свободи вибору як самовизначення суб’єкта та його здатності до відкритості буттю.

Поняття морального вчинку. Виключність морального вчинку у повсякденному житті. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності в житті людини та соціокультурній реальності: ідеологічно-ціннісні підстави аналізу. Мотив і результат дії як моральна проблема. Людина як вища соціальна цінність.