2.5. Визначення витрат газу в кварталах населеного пункту
Годинні витрати газу в окремому кварталі приймаються як сума максимальних годинних витрат газу приладами споживачів, підключеними до розподільних газових мереж низького тиску і розташованими в кварталі. При цьому квартальні витрати газу на побутові потреби в житлових будинках та годинні витрати на потреби підприємств торгівлі й побутового обслуговування невиробничого характеру визначаються пропорційно кількості мешканців кварталу за формулами:
,
нм3/год,
,
нм3/год,
де
,
– годинні витрати газу в окремому районі
поверховості (А,Б чи В) відповідно на
побутові потреби та на підприємства
торгівлі й побутового обслуговування;
,
– годинні відповідні витрати газу в
окремому кварталі заданого району
забудови.
Для кварталів малоповерхової забудови витрати газу по кварталу будуть включати також і витрати газу на опалення:
,
нм3/год.
Таким чином, годинні витрати газу в кожному кварталі визначатимуться відповідно до залежності
,
нм3/год,
де
– годинні витрати газу громадськими
будинками, розташованими в кварталі,
нм3/год.
Результати розрахунків доцільно звести в таблицю 7.
Таблиця 7 – Розрахунок годинних витрат газу в кварталах населеного пункту
№ кварталу |
Кількість поверхів |
Кількість мешканців кварталу, |
, нм3/год |
Перелік громадських будинків, що розташовані в кварталі |
|
|
|
|
нм3/год |
||||||||
2.6. Витрати газу промисловими підприємствами
Згідно
із завданням на території населеного
пункту розташовані 4-5 промислових
підприємств з указаними в завданні
річними витратами газу
,
нм3/рік.
У курсовому проекті рекомендується
прийняти, що 75% цих витрат використовується
для технологічних потреб виробництва,
а 25% – для виробничо-опалювальних
котелень. Указане співвідношення
залежить від призначення промислового
підприємства.
Розрахункові годинні витрати газу підраховуються за допомогою величини m – кількості годин користування максимальними витратами газу, год/рік, відповідно до залежності
,
нм3/год.
Величину m при визначенні витрат газу на технологічні потреби приймають за довідниковими даними в межах від 6000...7000 (для підприємств, що працюють у три зміни) до 3000...4000 (при однозмінній роботі підприємств).
Для опалювально-виробничих котелень кількість годин користування максимальними витратами, m, визначається за залежністю
,
год/рік,
де
– тривалість опалювального періоду,
діб;
– внутрішня температура у
виробничих приміщеннях, приймається
рівною 16 С;
– середня температура за
опалювальний період, С;
– розрахункова зовнішня
температура повітря, С.
Розрахунки рекомендується здійснювати у формі таблиці 8.
Таблиця 8 – Визначення витрат газу промисловими підприємствами
Шифр промисло-вого підпри-ємства |
Число годин роботи за добу |
Річні витрати газу, м3/рік |
Кількість годин користування максимумом, год/рік |
Годинні витрати газу, м3/год |
Загальні розрахун-кові витрати газу, м3/год |
|||
на технологію |
на опалення |
на технологію |
на опалення |
на технологію |
на опалення |
|||
Споживання
паливного газу хлібозаводами розраховується
із норми споживання хлібобулочних
виробів 219 т за рік на кожну тисячу
мешканців (600 г на одну людину за добу).
Норма витрат теплоти на випічку формового
хліба складає
МДж на 1 т, на випічку подового хліба,
батонів та здоби
МДж,
а на випічку 1 т кондитерських виробів
МДж.
Таким чином, кількість хлібозаводів у населеному пункті визначається за формулою
,
а річні витрати газу на технологічні потреби хлібозаводу розраховуються відповідно до залежності
,
нм3/рік,
де
– частка хлібопродуктів певного виду,
які випікаються.
25...100 – добова продуктивність хлібозаводу, т/добу.