
- •Розділ IV. Невласні інтеграли
- •§ 1. Означення невласних інтегралів Рімана, приклади
- •§ 2. Абсолютна збіжність невласних інтегралів. Алгебраїчні властивості
- •§ 3. Заміна змінної в невласному інтегралі
- •§ 4. Інтегрування частинами в невласному інтегралі
- •§ 5. Достатні умови збіжності невласних інтегралів
- •§ 6. Головне значення (за Коші) розбіжних невласних інтегралів
- •Зрозуміло, що
§ 6. Головне значення (за Коші) розбіжних невласних інтегралів
Нехай
визначена на
і
розбігається.
Означення 1. Якщо функція інтегруєма за Ріманом на будь-якому відрізку із і
,
то
вказану границю називають головним
значенням (за Коші) розбіжного інтеграла
і позначають
.
Означення
2.
Якщо
визначена на множині
,
,
і інтеграл
розбігається, то
за
умовою, що існують
і
при достатньо малому
.
Приклад 6.1. Розглянемо інтеграл
.
Розв'язання. Зрозуміло, що інтеграл розбігається, оскільки
,
але
,
тому що
при будь-якому
інтеграл від непарної функції
на симетричному проміжку
дорівнює 0.
Зрозуміло, що
Приведемо декілька прикладів на дослідження невласних інтегралів. У випадку, коли вони збігаються, обчислимо їх.
Приклад 6.2. Обчислити інтеграл
.
Розв'язання.
За умови Діріхле, де
,
,
цей інтеграл збігається (і навіть
абсолютно), а тому за означенням
тому що
,
,
і коли
,
то
,
а тому і
.
Отже,
,
.
Аналогічно
,
.
Приклад
6.3.
Нехай
,
параметр.
Функція
додатна, нескінченно мала, коли
,
того ж порядку, що і
.
Оскільки
збігається, то з урахуванням важливого
зауваження, збігається і
,
а тому (
парна)
збігається і
,
причому
.
Геометрично
невласний збіжний інтеграл
виражає площу нескінченої криволінійної
трапеції (рис. 3), яка дорівнює числу
.
Приклад 6.4. В теорії ймовірностей важливу роль відіграють інтеграли
параметри.
Зрозуміло,
що достатньо дослідити на збіжність
,
оскільки заміна змінної зберігає
властивість збігатись (чи розбігатись),
а заміна
приведе до інтеграла
.
Функція
,
парна,
а тому достатньо дослідити на збіжність
.
Коли
зрозуміло, що
,
і
.
Отже, інтеграл
збігається
при будь-яких
і
.
Інтеграл
називають інтегралом
Ейлера-Пуассона.
Функцію
називають
інтегралом
імовірності похибок,
її часто позначають символом
(от англ. error
- помилка).
Ця функція непарна, нескінченне число
раз диференційована на
.
Приклад 6.5. У фізиці важливу роль відіграють інтеграли Френеля
.
Виконаємо
заміну
.
Тоді, наприклад,
,
де першій
інтеграл справа – невласний інтеграл
другого роду, а другий – першого роду.
На
функція
додатна і
,
а тому
існує. А
збігається за умовою Діріхле, функція
,
а
обмежена
функція числом 2 для будь-якого
.
Відмітимо,
що цей приклад цікавий тим, що
збігається і при цьому
,
коли
.
Функція
не має границі, коли
.
Функція
,
- необмежена, коли
,
але
збігається. Приклад показує, що може бути збіжним і у випадку, коли необмежена при .
Приклад 6.6. Дослідити на збіжність
,
параметр.
Розв'язання.
Запишемо інтеграл на проміжку
як суму двох інтегралів
,
перший
є невласним інтегралом від необмеженої
функції, коли
,
а другий – невласний інтеграл першого
роду.
Оскільки
функція
невід’ємна на
і
,
то можна взяти за мажоранту
в першому випадку
,
а для
візьмемо
,
де
.
Оскільки
і останній збігається, коли
,
або
,
то
збігається, коли
.
Означення. Гамма – функцією називається невласний інтеграл виду
Функція
після елементарних функцій є однією із
самих важливих функцій в курсі аналізу
і його застосувань. Вперше вона була
розглянута Л.Ейлером в 1729 р., а тому
інтеграл, який її визначає, називається
ейлеровим
інтегралом
другого роду.
Серед властивостей цієї функції особливе місце займає формула приведення
,
яка переносить поняття факторіала на дробові і навіть комплексні значення аргументу. Основна властивість факторіала визначається формулою
.
Часто гамма – функцію називають факторіальною функцією.
В теорії гамма-функції доводиться формула доповнення:
звідки, як наслідок, одержимо, що
.
Відмітимо, що
,
одержали інтеграл Ейлера-Пуассона.
Із
гамма-функцією тісно пов’язана
бета-функція,
яка визначається невласним інтегралом
і який залежить від двох параметрів
:
Інтеграл у правій частині називається ейлеровим інтегралом першого роду. Як буде показано пізніше
,
а тому
бета-функція визначена, коли
.
І гамма-функція і бета-функція використовуються при обчисленні інтегралів. Так, наприклад,
Приклад
6.7. Обчислити
площу фігури, обмеженої кривою
.
Розв'язання.
Оскільки
,
то частини кривої лежать у першій та
третій чвертях, симетрично відносно
.
Знайдемо площу фігури, використовуючи
полярні координати:
Заміна
приведе до інтегралу, який визначає
бета-функцію:
.
За
формулою (6.1)
,
а за формулою (6.2):
а тому
(
)
.
У теорії ймовірностей гамма-функція визначає один із основних неперервних розподілів випадкової величини, що описує часи безвідмовної роботи багатьох приладів.