1.2. Джерела води.

Основними джерелами води на Україні є моря Чорне і Азовське, озера Світязь і інші, штучні озера, які створені людьми, річки Дніпро з його притоками Десною, Прип’яттю, Сулою, Самарою, Псьолом, Сіверського Дінця, Південного Буга, Західного Бугу, Дністра, Тиси, Прута, Дунаю.

Чорне і Азовське моря використовуються в основному для судноплавства, рибальства та як рекреаційні зони відпочинку громадян України і туристів.

Для питного водопостачання використовуються води річок і озер, які складають поверхневий стік. В залежності від присутності іонів розчинених солей всі природні води розділяються на три класи: гідрокарбонатні (карбонатні), сульфатні і хлоридні. Якість поверхневих вод залежить від співвідношень кліматичних і геологічних факторів. Основними кліматичними факторами є частота і кількість опадів, а також екологічна ситуація відповідного регіону. Опади несуть з собою деяку кількість нерозчинених часток таких як пилюка, пісок, нерозчинені частки, грибкові пори та інші.

В основному поверхневі води характеризуються відносною м’якістю води, високим вмістом органіки і присутністю мікроорганізмів.

До геологічних факторів треба віднести місця де починає формуватися поверхневий стік (болота, гори, підземні води та інші), по яким територіям і ґрунтам протікає (як приклад р. Жовті води). Річки підрозділяються на малі, середні і великі.

Таблиця 2. Класифікація рік за розмірами.

Категорія річки	Загальна площа водозабору, км²	Витрати води, м3/с	Швидкість течії, м/с	Коливання рівня, м
мала	до 2000	до 5	до 0,2	до 1
середня	2000 – 50000	5 – 100	0,2 – 1	1 – 2
велика	більше 50000	більше 100	більше 1	більше 2

Естуарії класифікуються за визначаючим гідрологічному режиму: стічні, припливно-відпливні, згінно-нагінні і по коливанням рівня: до 0,5 м – малі, від 0,5 до 1 м – середні, більше 1 м – великі.

Підземні води.

Підземні води класифікуються за походженням, фізичному стану, а також по характеру вміщуючих їх ґрунтів, гідравлічних умов, температурі, мінералізації і хімічному складу.

В ситуації, коли підземні води розглядаються як джерела питної води, важною інформацією хімічний склад води та її мінералізація. За цими показниками всі підземні води розподіляються на прісні (до 1 %), солонуваті (1 – 25 %), солоні (25 – 50 %) і розсоли (більше 50 %).

Склад прісних вод є близький за складом та зв’язаний з ними поверхневих вод. Солонуваті підземні води відносяться до мінералізованих гідрокарбонатного чи сульфатного класів. В цих водах основними є катіони кальцію, натрію, магнію, калію,заліза і рідко марганцю. Разом з присутніми в водах аніонами – карбонатами, сульфатами, хлоридами, гідрокарбонатами, – катіони утворюють солі. Концентрація солей залежить від глибини залягання води. В водних горизонтах великих глибин вміст солей достатньо високий і тому їх можна віднести до класу солонуватих. До цього класу треба віднести і велику кількість відомих мінеральних вод. Такі води мають активну бальнеологічну дію. До таких вод слід віднести води Трусковця (відома «Нафтуся»), Моршина, Миргорода, регіонів Криму, Одеси, Харкова і інших.

На якість підземних вод можуть впливати наступні фактори:

1. Геологічна природа водоносного шару;

2. Характер і склад ґрунтів через які поверхнева вода просочується до водоносного горизонту;

3. Склад води в підземному горизонті та її вік;

4. Хімічний склад опадів в даному регіоні.

Ці води характеризуються достатньо високим ступенем мінералізації, жорсткістю, низьким вмістом органіки і майже повною відсутністю мікроорганізмів.

Артезіанські води. Цей клас підземних вод залягає глибоко під землею в водоносних горизонтах між водо упорними шарам, мають значну мінералізацію і мають меншу забрудненість в порівнянні з поверхневими і ґрунтовими водами.

Гейзери. Гейзери на Україні зустрічаються в Берегові Закарпатської області і на Керченському півострові Автономної Республіки Крим. На Керченському півострові зустрічаються грязьові гейзери. В Берегові термальні гейзери, які використовують в бальнеологічних цілях а ін.