Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1315 вузов, 5362 предметов.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Национальный университет «Киево-Могилянская академия»
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
МЕТОДИЧНІ_РЕКОМЕНДАЦІЇ_БАКАЛАВРСЬКІ_СТАРОДУБ.rtf
Скачиваний:
3
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.63 Mб
Скачать
☆
►Содержание►

  1. Рецензування та захист бакалаврської роботи

До захисту бакалаврська робота подається з відгуком наукового керівника.

Відгук наукового керівника має свідчити про самостійність дослідження, актуальність теми, відповідність змісту роботи затвердженому плану. Він має оцінювати як якість виконання самої роботи, так і працю студента над нею, мати висновок про можливість допуску бакалаврської роботи до захисту у ДЕК.

До внутрішньої сторінки обкладинки бакалаврської роботи студент наклеює конверт для супроводжувального документу (відгук наукового керівника).

Завершена бакалаврська робота підписується студентом та його науковим керівником і подається для попереднього розгляду на кафедру.

З метою забезпечення попереднього захисту бакалаврської роботи на кафедрі створюється комісія у складі 3-4 викладачів. Крім того, до складу комісії можуть залучатись представники деканату.

Остаточне рішення про допуск студента до захисту бакалаврської роботи на засіданні ДЕК приймає завідувач кафедри за наявності підписаного завдання на бакалаврську роботу, відгуку наукового керівника. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про бакалаврську роботу.

Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити бакалаврську роботу до захисту через її незадовільну якість, то питання виноситься на засідання кафедри. Обговорення проводиться за участю наукового керівника, оформлюється протоколом і подається на затвердження декану факультету і ректору інституту.

За умов успішного складання державного екзамену з фаху захист бакалаврської роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії, графік роботи якої затверджує ректор Інституту.

Декан факультету подає Голові Державної екзаменаційної комісії направлення бакалаврської роботи на захист.

Для захисту в Державній екзаменаційній комісії студент має підготувати і погодити зі своїм науковим керівником стислу доповідь про основні положення бакалаврської роботи. Обсяг тексту доповіді має бути розрахований на 10 хвилин виступу. Доповідь повинна розкривати актуальність обраної теми, мету і завдання роботи, основні результати, що містять наукову новизну, стислий виклад ключових ідей кожного розділу роботи, а також висновки та пропозиції, які були розроблені внаслідок проведеного аналізу проблеми дослідження. Доповідь доцільно супроводжувати ілюстративними матеріалами (у вигляді слайдів, фотографій тощо).

Під час захисту бакалаврської роботи члени ДЕК та присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть задавати студентові запитання щодо змісту бакалаврської роботи. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і короткими.

Після відповіді студента на запитання оголошується відгук наукового керівника виконаної бакалаврської роботи.

На закритому засіданні ДЕК приймає рішення щодо оцінки захисту і роботи студента, про присвоєння йому відповідної кваліфікації “бакалавр” і про видачу йому диплома державного зразка.

Примітка.

Студент, який отримав на захисті бакалаврської роботи незадовільну оцінку, має бути відрахованим з інституту, і в цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути повторно допущеним до захисту бакалаврської роботи протягом наступних трьох років. Повторно бакалаврська робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення випускної кафедри про затвердження теми й об’єкта дослідження, призначення наукового керівника. На вимогу кафедри тема бакалаврської роботи може бути зміненою або в межах тієї ж теми матеріали роботи можуть бути суттєво оновлені і доповнені. Якщо захист бакалаврської роботи в зазначений період не відбувся з поважних причин (про що студент має подати відповідні документи у ДЕК), то ректор інституту може подовжити термін його навчання, але не більше ніж на один рік.

На засіданні ДЕК складається протокол, в який вносяться відповідні оцінки за складання іспитів і захист, записуються запитання членів ДЕК і присутніх на захисті, особисті думки членів ДЕК, оцінюється набутий студентами рівень, а також відомості про державний документ про освіту, що видається випускникові інституту. Протоколи підписують голова і члени ДЕК, що брали участь у засіданні. Протоколи зберігаються в інституті протягом 75 років.

Захищені бакалаврські роботи кафедра здає в архів КГІ (за актом) не пізніше як через 3 дні після завершення роботи ДЕК, де вони зберігаються протягом 5 років.

Додаток А

РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ МВ на 2009/2010 н. р.

  1. Особливості розвитку відносин Росії з ЄС і НАТО (1991-2009 рр.).

  1. Ситуація навколо ядерної програми КНДР: міжнародна реакція, висновки для України.

  1. Основні принципи зовнішньої політики США у постбіполярний період.

  1. Російсько-японська війна 1904-1905 рр. і її вплив на міжнародні відносини.

  1. Багдадська залізниця ­– джерело міжімперіалістичних суперечностей.

  1. ­Балканські війни 1912-1913 рр. - пролог Першої світової війни.

  1. Особливості процесу завершення розколу Європи на два антагоністичних блоки на початку ХХ ст.

  1. Репараційне питання у міжнародних відносинах міжвоєнного періоду.

  1. Агресія Японії на Далекому Сході в 1937-1939 рр.

  1. Мюнхенська політика умиротворення агресорів (1938-1939 р.).

  1. Міжнародні наслідки розгрому і капітуляції Німеччини і Японії в 1945 р.

  1. Утворення НАТО: мотиви, цілі і засоби.

  1. Утворення і початок діяльності ООН (1945-1950).

  1. Війна в Кореї (1950-1953 рр.): причини, вплив на міжнародні відносини, наслідки.

  1. Міжнародне значення Договору про припинення ядерних випробувань (ДПЯВ) (1963 р.).

  1. “Східна політика” ФРН (1969-1991 рр.).

  1. Арабо-ізраїльська війна на Йом Кіпур (жовтень 1973 р.) та її результати.

  1. Питання Західного Берліна в міжнародних відносинах (1961-1971 рр.).

  1. Суть і значення Заключного Акту Загальноєвропейської Наради в Хельсінкі (1975).

  1. Радянська інтервенція в Афганістані та позиція великих держав.

  1. “Оксамитові революції” в країнах Центрально-Східної Європи: чинники і результати.

  1. Возз’єднання Німеччини (1990 р.) та його вплив на міжнародні відносини.

  1. Особливості переходу від “холодної війни” до “холодного миру”.

  1. Європейська інтеграція: еволюція процесу та його перспективи.

  1. Німеччина у новій Європі (1990-2009 рр.).

  1. Велика Британія і проблеми європейської безпеки.

  1. Проблемні питання реалізації зовнішньої регіональної політики України.

  1. Особливості реалізації стратегії розширення НАТО і ЄС в контексті сучасної геополітичної ситуації в Європі.

  1. Конфлікти в міжнародних відносинах та засоби їх врегулювання.

  1. Вирішення проблем екологічної безпеки як пріоритетний напрям міждержавної взаємодії (на прикладі двосторонньої або багатосторонньої співпраці).

  1. Проблеми безпеки на Близькому Сході на рубежі ХХ-ХХІ ст.ст.

  1. Проблеми глобальної та регіональної безпеки у вітчизняній та зарубіжній науковій думці.

  1. Правові засади та сучасні тенденції забезпечення статусу дипломатичних представництв та їх персоналу.

  1. Проблема реформування ООН: потреба, проекти і перспективи.

  1. Українсько-американські відносини на сучасному етапі.

  1. Зовнішня політика США в 90-і роки 20 ст.

  1. Роль превентивної дипломатії в сучасних міжнародних відносинах.

  1. Американо-російські відносини: партнерство, суперечності, перспективи.

  1. Традиції і особливості зовнішньополітичного курсу Канади (“континенталізм” чи “канадизація”).

  1. Еволюція підходів у зовнішньополітичній стратегії Італії до розвитку євроінтеграційних процесів.

  1. Цілі зовнішньої політики Франції: еволюція, особливості реалізації на сучасному етапі.

  1. Проблеми безпеки і стабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в постбіполярний період міжнародних відносин

  1. Теоретичні основи і практика миротворчої діяльності України.

  1. Внесок України в зусилля ООН по розв’язанню актуальних міжнародних проблем.

  1. Стан та перспективи врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту.

  1. Нейтралітет і позаблоковість в сучасному світі: історичний досвід і сучасність.

  1. Зовнішня політика КНР в постбіполярний період міжнародних відносин.

  1. Особливості процесу реалізації сучасної зовнішньої політики Японії.

  1. Місце і роль НАТО в системі глобальної і європейської безпеки.

  1. Розширення НАТО і ЄС: проблеми і перспективи.

  1. Проблемні питання і перспективи міжнародної антитерористичної коаліції

  1. Розширення НАТО та проблеми безпеки у Центрально-Східній Європі.

  1. Перспективи стратегічного партнерства України і НАТО в контексті демократичних трансформацій в Україні.

  1. Україна в системі європейської та євроатлантичної системи безпеки та оборони.

  1. Стан та перспективи розвитку ОДЕР-ГУАМ.

  1. Україна на світових ринках озброєнь.

  1. Стратегічне партнерство в зовнішній політиці України.

  1. Зовнішня політика Індії на сучасному етапі.

  1. Особливості сучасних інтеграційних процесів в Латинській Америці.

  1. Ключові ознаки Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин

  1. “Економізація” зовнішньої політики України: мета, можливості, засоби і проблеми.

  1. Зовнішня політика Великої Британії на Близькому Сході (1991-2009 рр.).

  1. Демографічне питання в сучасних міжнародних відносинах.

  1. Кашмірське питання (1947-2009 рр.).

  1. Міжнародне співробітництво у мирному освоєнні космосу.

  1. Операція США в Афганістані: цілі, проблеми і наслідки.

  1. Іракська проблема і операція США в 2002-2009 рр.

  1. Проблеми і перспективи євроатлантичної інтеграції України (2004-2009 рр.)

  1. Проблеми євроінтеграції Туреччини та її досвід для України.

  1. Сучасний стан та перспективи зміцнення взаємодії України з НАТО, ЄС, ОБСЄ у питаннях врегулювання конфліктів у Чорноморсько-Каспійському регіоні.

  1. Геополітика енергетичних та транспортно-комунікаційних проектів (на прикладі Південного Кавказу): перспективи залучення України.

  1. Спірні питання в українсько-румунських відносинах: пошук оптимальних шляхів вирішення.

  1. Проблеми демаркації кордонів в українсько-російських відносинах

  1. Європейський напрям зовнішньополітичної стратегії США на сучасному етапі

  1. Східний вимір політики ЄС.

  1. Співпраця України з Польщею та іншими державами Центральної Європи як чинник європейської інтеграції.

  1. Особливості процесу становлення та розвитку Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу.

  1. Значення, проблеми та перспективи прийняття Конституції Європейського Союзу.

  1. Європейська та євроатлантична інтеграція України: концептуальні засади та суспільна оцінка.

  1. Стан та перспективи взаємодії європейських та євроатлантичних структур безпеки.

  1. Проблеми та перспективи військово-технічного співробітництва України з державами Азії.

  1. Сучасні міжнародні конфлікти: загрози та шляхи дій для України.

  1. Концептуальні та договірно-правові засади європейської інтеграції України

  1. Західний та східний вектори зовнішньої політики Росії на сучасному етапі.

  1. Російсько-грузинські відносини в 1991-2009 рр.

  1. Зовнішня політика Туркменистану на сучасному етапі.

  1. Цілі зовнішньополітичної стратегії Узбекистану: динаміка змін та перспективи її оновлення

  1. Функціональна діяльність консульських установ України.

  1. Дипломатичне листування як форма дипломатичної діяльності.

  1. Сучасні тенденції в діяльності дипломатичної служби ФРН.

  1. Дипломатична служба США.

  1. Нові тенденції в діяльності глави дипломатичного представництва.

  1. Гуманітарна дипломатія та її роль у міжнародних відносинах.

  1. Багатостороння дипломатія та її сутність.

  1. Деякі напрями та форми сучасної дипломатичної служби.

  1. Дипломатична служба Великої Британії.

  1. Роль і місце арабо-ізраїльського конфлікту у близькосхідній політиці великих держав наприкінці 20 - початку 21 століття.

  1. Версальська система та місце в ній України.

  1. Українські землі в складі Польщі.

  1. До питання возз’єднання чи приєднання Закарпаття до УРСР.

  1. Ефіопська увертюра фашизму (1935).

  1. Дипломатія Б. Хмельницького: досягнення та прорахунки.

  1. Особливості зовнішньої політики України періоду Руїни.

  1. Порівняльний аналіз італійської та нацистської моделей тоталітаризму.

  1. Італійський фашизм та російський комунізм. Порівняльний аналіз.

  1. Радянський Союз та арабо-ізраїльська війна 1973 р.

  1. Берестейській мир (1918 р.): досягнення чи прорахунок української дипломатії.

  1. Трансільванське питання у світлі угорсько-румунських суперечностей (1940 – 1946 рр.).

  1. Відносини СРСР із західними сусідніми державами (1920 – 1939 рр.).

  1. Сталін і “холодна війна”.

  1. Болгарська дилема в дипломатичній стратегії Антанти.

  1. Біломорська проблема як фактор міжнародних відносин (ХІХ – ХХ ст.).

  1. Дипломатія Київської Русі.

  1. Зовнішня політика Центральної Ради: наслідки та уроки.

  1. Національні особливості китайського етикету та їх врахування у міжнародних контактах.

  1. Центральні органи зовнішніх зносин України, їх функції та повноваження.

  1. Дипломатична служба у міжнародній системі ХVІІІ –ХІХ ст.

  1. Характерні риси консульської служби Російської Федерації.

  1. Сучасна консульська служба України.

  1. Дипломатична діяльність Ватикану в період Нового та Новітнього часу.

  1. Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні.

  1. Вступ дипломатичного представника на посаду в закордонних органах зовнішніх зносин (Протокольний аспект).

  1. Культура ділового спілкування в міжнародній бізнесовій практиці.

  1. Інститут почесних консулів: характерні риси та перспективи розвитку.

  1. Національні особливості правил етикету притаманних представникам США та їх врахування у міжнародних відносинах.

  1. Організація та проведення міжнародних ділових переговорів (протокольних аспект).

  1. Міжнародні бізнес-контакти та протокольне забезпечення.

  1. Сучасна дипломатична служба Республіки Казахстан.

  1. Здобутки російської дипломатії в епоху правління Петра І.

  1. Структурна будова та практична діяльність дипломатичної служби Російської Федерації.

  1. Дипломатична служба Японії.

  1. Дипломатичне представництво України як орган зовнішніх зносин держави за кордоном.

  1. Спеціальна місія як тимчасовий орган зовнішніх зносин держави за кордоном.

  1. Українсько-російські відносини: сучасний стан та перспективи розвитку.

  1. Проблеми енергетичної безпеки України крізь призму її відносин з Російською Федерацією.

  1. Проблема поділу спадщини СРСР в українсько-російських відносинах.

  1. Придністровський конфлікт: витоки, сучасний стан і можливі шляхи вирішення.

  1. Етнічні конфлікти в Грузії: сучасний стан і шляхи розв'язання.

  1. Українсько-молдавські відносини на сучасному етапі.

  1. Українсько-білоруські відносини: сучасний стан і проблеми розвитку.

  1. Відносини України з країнами Центральної Азії і проблеми енергетичної безпеки України.

  1. Нагірно-Карабаський конфлікт: сучасний стан і можливі шляхи розв'язання.

  1. СНД: діяльність і перспективи.

  1. Зовнішня політика Росії на початку ХХІ ст.

  1. ЄЕП: проблеми становлення і можливі шляхи розвитку.

  1. Проблеми української діаспори в країнах СНД.

  1. Проблема Тайваню у сучасних міжнародних відносинах.

  1. Міжнародні відносини на Середньому Сході та основні фактори напруги у регіоні.

  1. Ізраїль у системі близькосхідних відносин.

  1. Зовнішньополітичні та безпекові доктрини США у ХХ ст.: зміст та еволюція.

  1. Слово “політика” в міжнародних відносинах як засіб реалізації національних інтересів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности