Оцінка показників прибутковості банку за методом кумулятивного гепу, (тис. Грн.)

Таблиця

Показник	Період
	До 7 дн.	8-30 дн.	1-3 міс.	4-6 міс.	7-9 міс.	10-12 міс.
(rp – r),%	-2,3	-1,8	-1,2	-2,9	-0,5	3,4
КGAP(T)	-26535	-20485	-17052	38	9945	697
∆P1(T)	610,3	368,7	204,7	-1,1	-49,7	23,7
T, днів	7	30	91	183	275	365
∆P2(T)	11,7	30,3	51	-0,56	-37,4	23,7

Розв’язок.

Обчислимо значення маржі в річному еквіваленті - ∆P₁(T), а потім – з урахуванням тривалості інтервалу прогнозування - ∆P₂(T). Тривалість часового інтервалу визначається в днях від поточного моменту до закінчення періоду, в якому визначено кумулятивний геп.

Результати аналізу свідчать, що завдяки досягненню відповідності між гепом та динамікою ринкових ставок (від’ємний геп за зниження ставок) у найближчі три місяці маржа банку зростатиме і за цей час збільшиться на 51 тис. грн.

Але згодом, якщо менеджмент банку не проведе реструктуризації балансу, цей результат буде нівельовано, і в період чотири – шість місяців банк матиме зниження маржі. А оскільки прогноз руху процентних ставок передбачає їх подальше зниження, то і маржа поступово знижуватиметься, про свідчить динаміка показників ∆P₁(T). За підсумками року чистий процентний дохід за інших однакових умов зросте на 23,7 тис. грн.

Модель гепу можна використати для проведення інваріантного аналізу стратегій управління процентним ризиком. Вибір стратегій управління ґрунтується на оцінці того, як окремі чинники процентного ризику вплинуть на загальний фінансовий результат банку.

3.Модель валютного метчингу

Залежність між величиною прибутків (збитків), одержаних у результаті утримання банком відкритої валютної позиції, та змінами валютних курсів на ринку, описується моделлю валютного метчингу

/S

де - прибуток (збиток), отриманий від переоцінювання валютних коштів у зв’язку зі зміною валютного курсу; VP – валютна позиція банку; - прогнозований та поточний валютний курс відповідно.

Валютна позиція є індикатором валютного ризику банку і визначається різницею між сумою активів і позабалансових вимог у певній іноземній валюті ( ) і та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у тій самій валюті (L ):

VP = A - L

Валютна позиція банку може бути відкритою або закритою і розраховується окремо за кожною іноземною валютою, що входить до мультивалютного портфеля банку. Валютна позиція називається відкритою, якщо сума активів в іноземній валюті не збігається з сумою пасивів у тій самій валюті. Існують два види відкритої позиції:

• чиста довга валютна позиція (A > L ) – сума активів в іноземній валюті перевищує суму відповідних пасивів (показник має знак «плюс»);

- чиста коротка валютна позиція (A < L ) – сума зобов’язань перевищує суму активів у тій самій іноземній валюті (показник зі знаком «мінус»);

Якщо A = L , то така позиція називається закритою або позицією зведення, чи відповідності. У такому разі валютного ризику майже немає, адже зміна курсу однієї валюти щодо іншої однаково позначається як на вартості активів, так і на вартості пасивів, а це не викличе не витрат, ні доходів у наслідок зміни валютного курсу.

Маючи відкриту валютну позицію, банк може отримати прибутки чи зазнати збитків через зміну валютного курсу з огляду на закономірність:

- довга валютна позиція приносить прибутки в разі підвищення курсу іноземної валюти і завдає збитків у разі його зниження;

- коротка валютна позиція приносить прибутки в разі зниження курсу іноземної валюти, але завдає збитків при підвищенні курсу.

Залишаючи валютну позицію відкритою, учасники ринку можуть «грати» на валютних курсах й отримувати прибутки спекулятивного характеру. Такі прибутки супроводжуються підвищеним валютним ризиком. Чим більший ризик бере на себе учасник, тим більший прибуток він може отримати від «гри» на валютних курсах. Але за несприятливих змін на валютному ринку втрати, спричинені взятим валютним ризиком, також будуть значними. Обмеження рівня валютного ризику означає зменшення можливостей отримання як прибутків, так і збитків.

Приклад 1.3.4

Як вплине на прибуток банку зниження ринкового курсу долара з 5,12 до 4,65 грн. за дол. Та підвищення курсу євро з рівня 6,57 до 7,6 грн. за євро?

Баланс банку, млн. грн. Таблиця

Активи	Сума	Пасиви	Сума
Каса	25	Депозити	385
Кредити (у доларах)	350	Депозити(у доларах)	260
Кредити (в євро)	170	Депозити (в євро)	190
Кредити	550	МБК	80
Цінні папери (у доларах)	55	МБК (у доларах)	65
Цінні папери (в євро)	100	МБК (в євро)	120
Основні фонди	100	Капітал	250
Усього	1350		1350

Розв’язок:

Банк має довгу позицію за доларами (350 + 55 > 260 +65), яка в разі зниження курсу долара приведе до збитків:

/S

(405 – 325) : 5,12 (4,65 – 5,12) = - 7,34 (млн грн).

За євро в банку утворилася коротка позиція (170 + 100 < 190 + 120), що за умови підвищення курсу євро також спричинить збитки, оскільки вартість зобов’язань у євро зростатиме швидше, ніж вартість активу у євро:

(270 – 310) : 6,57 (7,6 – 6,57) = - 6,27 (млн грн).

Таким чином, за реалізації прогнозів щодо зміни валютних курсів банк недотримає 13,61 млн. грн. прибутку.

Отже, рівень валютного ризику банку залежить не тільки від власної позиції банку, яка може бути обчислена досить точно, а й від ринкової кон’юнктури, прогнозування якої є серйозною проблемою. Зарубіжний досвід свідчить, що навіть у відносно благополучних країнах банкіри останнім часом надають перевагу стратегіям мінімізації ризиків. У цьому разі модель валютного метчингу служить інструментарієм аналізу та обґрунтування внутрішніх лімітів валютного ризику і допустимих діапазонів зміни фінансових результатів діяльності банку.