1.3. Усереднені показники окремих властивостей нееродованих ґрунтів Миколаївської області (без зрошення)

№ групи	Тип ґрунтів	Бал бонітету	Об’ємна маса, г/см3	Найменша вологоєм-ність, %	Коефіцієнт (вологість) в’янення, %
1	Чорноземи потужні	57	1,05	26,5	10,5
2	Чорноземи звичайні	54	1,10	27,0	11,3
3	Чорноземи звичайні малогумусні	50	1,12	28,5	11,8
4	Чорноземи південні	47	1,15	29,0	11,6
5	Каштанові ґрунти	43	1,18	31,8	12,8

Підрозділ 1.1 завершують висновком про відповідність ґрунтово-кліматичних умов вимогам вирощуваної культури.

Обсяг підрозділу – 2-3 друковані сторінки.

1.2. Планування врожайності та її залежність від агроресурсного забезпечення

Розробляється два варіанти планової врожайності культури (без зрошення і за зрошення). Планова врожайність культури складається із урожайності, яку можна одержати за рахунок природної родючості ґрунту (У_б) і приросту врожайності за рахунок основних ресурсів інтенсифікації: зрошення, добрива.

Урожайність за бонітетом ґрунту. Урожайність за рахунок природної родючості (бонітетна) розраховують за формулою: У_б = Б·Ц (ц/га), де Б – бал бонітету ґрунту, Ц – ціна одного бала бонітету (ц/га). Для прикладу розрахуємо бонітетну врожайність зерна кукурудзи на чорноземах південних. З таблиці 1.3 знаходимо бал бонітету ґрунту (Б = 47) і ціну одного балу бонітету з таблиці 1.4 для кукурудзи (Ц = 0,44). Підставляємо дані у формулу і одержуємо: У_б = 47·0,44 = 20,7 ц/га.

Планування урожайності за зрошення. Розрахунок проводиться залежно від наявності ресурсу зрошуваної води. Згідно з завданням цей ресурс, а також інші показники для розрахунку, показано в таблиці 1.4.

1.4. Вихідні дані для розрахунку врожайності й агроресурсів

№ п/п	Культура (агрофітоценоз)	Ціна бала бонітету, ц/га	Ресурс поливної води, м3/га	Коефіцієнт водоcпоживаання, м3/т	Норматив суми NPK, кг на приріст урожаю в 1ц	Оптимальне співвідношення N:Р:К для груп ґрунтів (табл.1.2)
						1,2,3	4,5
1	2	3	4	5	6	7	8
Зернофуражні культури (концентровані корми)
1	Озимий ячмінь	0,43	1000	700	17	4:3:3	6:3:1
2	Ярий ячмінь	0,40	1000	650	19	4:4:2	5:4:1
3	Овес	0,38	1000	750	25	4:3:3	5:3:2
1	2	3	4	5	6	7	8
4	Кукурудза	0,44	2000	600	22	4:3:3	5:3:2
5	Сорго зернове	0,45	2000	580	25	4:3:3	5:3:2
6	Горох	0,33	900	850	27	4:3:3	5:3:2
7	Соя	0,25	1500	1100	38	4:3:3	5:3:2
Силосні культури
8	Кукурудза	3,1	1500	50	2,4	5:3:2	6:4:0
9	Сорго цукрове	3,0	1500	47	2,7	5:3:2	6:4:0
10	Кукурудза+соняшник	3,3	1500	45	2,6	4:3:3	5:3:2

Закінчення на стор. 14

Закінчення таблиці 1.4

Коренеплоди, бульбоплоди, баштанні культури
11	Кормовий буряк	4,90	2500	47	2,6	3:4:3	4:4:2
12	Кормова морква	3,35	1500	60	3,0	3:4:3	4:4:2
13	Кормовий кавун	3,80	900	40	2,5	3:4:3	4:4:2
14	Кормовий гарбуз	5,20	900	35	2,1	3:4:3	4:4:2
Однорічні злакові трави на сіно
15	Суданська трава	0,62	2000	550	15	4:3:3	5:4:1
16	Просо (післяжнивно)	0,45	1000	580	13	4:3:3	6:4:0
17	Могар	0,38	800	620	15	4:3:3	6:4:0
Багаторічні бобові трави на сіно
18	Люцерна	0,66	3000	470	15	5:3:2	6:3:1
19	Еспарцет	0,58	2500	450	14	5:3:2	6:3:1
20	Буркун білий	0,52	900	400	12	5:3:2	6:3:1
2-компонентні сумішки на зелений корм
21	Озимі жито+ріпак	2,25	500	70	1,8	5:3:2	6:4:0
22	Озимі тритикале+вика	2,35	500	70	1,9	5:3:2	6:4:0
23	Овес+вика яра	1,95	600	90	2,2	5:3:2	6:4:0
24	Кукурудза+соя	3,35	2000	60	2,2	5:3:2	6:4:0
25	Ячмінь+редька олійна	2,00	600	85	2,0	5:3:2	6:4:0

Розрахунки виконують в такому порядку:

1. Визначають ресурс атмосферної води (Р). Для цього з даних таблиці 1.2 визначають суму опадів, що надійшли за вегетацію культури. Для кукурудзи (травень–половина вересня), це становитиме 46+55+44+38+15=198 мм, або 1980 м³/га.

2. Визначають ресурс ґрунтової води на початок вегетації (А). Для цього використовують формулу: А = (d·h·a·b) –100·(d·h·k_v), де d–об’ємна маса ґрунту, г/см³; h–активний шар ґрунту, м; а– найменша вологоємність ґрунту, %; b- процент від найменшої вологоємності ґрунту, % k_v – коефіцієнт (вологість в’янення), %.

Показник h для культур з малопотужною кореневою системою приймають 0,4-0,5; середньопотужною – 0,5-0,6; потужною – 0,6-0,7 (для кукурудзи – 0,6 м). Показник b приймають для дуже вимогливих до вологи культур – 75-80%, вимогливих – 70-75 %, менш вимогливих (кукурудза) – 65- 70 %.

У нашому прикладі А = (1,15·0,6·29·70) - 100·(1,15·0,6·11,6) = 600 м³/га.

3. Визначають сумарне водовикористання культури (Е) за формулою: Е= М+(0,7·Р+А), де М – наявний ресурс зрошувальної води, що у випадку з кукурудзою становитиме: Е=2000+(0,7·1980+600) = 3986 м³/га.

4. Визначають планову урожайність (У_пз) за формулою: У_пз= Е:К_в, де К_в– коефіцієнт водоспоживання культури (табл.1.4). Для кукурудзи це становитиме: У_пз=3986:600=6,6 т/га (66 ц/га). Даний рівень урожайності також слід забезпечити відповідною кількістю добрив. Необхідну їх дозу розраховують методом елементного балансу (див. свій курсовий проект з агрохімії).

Планування врожайності і потреби в добривах у незрошуваних умовах. Найбільш потужним фактором регулювання врожайності є мінеральні добрива. За дотримання всіх інших агротехнічних вимог рекомендується планувати приріст урожайності від добрив на 25-40% відносно урожайності за бонітетом ґрунту. В цих межах можливе застосування нормативного методу визначення потреби в елементах живлення.

Розрахуємо потребу в елементах живлення для кукурудзи з максимальним приростом урожайності 40%. Величина цього приросту (П_у) становитиме 8,3 ц/га (40% від 20,7 ц/га). Тобто планова врожайність зерна кукурудзи буде: 20,7+ 8,3= 29 ц/га.

Нормативи елементів живлення на прирости врожайності в центнерах з гектара (за сумою NPK, кг/га) встановлено експериментальним шляхом (табл. 1.4). У такому разі потреба в елементах живлення розраховується за формулою: NPK= П_у·Н, де Н – норматив потреби суми NPK (кг/га) для одержання приросту врожайності в 1 ц/га, що для кукурудзи становитиме: 8,3·22 = 183 кг/га суми NPK.

Для визначення потреби в окремих елементах живлення необхідно скористатися даними з оптимального співвідношення NPK для кожної культури і типу ґрунту (табл. 1.4). Формула для визначення кількості азоту буде такою: N= 0,1·NPK·Ч_N, де Ч_N – частка азоту з таблиці 1.4. Аналогічно розраховують фосфор і калій. Для прикладу з кукурудзою розрахунки будуть такими: N= 0,1·183·5=91 кг/га; Р= 0,1·183·3=55 кг/га; К= 0,1·183·2=37 кг/га.

Обов’язковим є визначення поживності та продуктивності культури в незрошуваних умовах та на зрошуваних землях (табл. 1.5).