Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

кондиціонування.охорона праці

.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
27.03.2016
Размер:
23.38 Кб
Скачать

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Миколаївський державний аграрний університет

Кафедра теорії і практики

психолого - педагогічних дисциплін

Індивідуальне контрольне запитання

на тему “ Системи кондиціонування повітря ”

з дисципліни “ Основи охорони праці ”

Виконала студентка

Юзина Олена

Група Т 3/4

Керівник

Курепін В.М.

Миколаїв 2012

Вступ

Кондиціонування повітря (рос. кондициони-рование воздуха, англ. air conditioning; нім. Luftklimatisierung f) — створення і підтримка параметрів повітряного середовища (температури, відносної вологості, складу, швидкості руху і тиску повітря), найсприятливіших для роботи персоналу, обладнання і приладів. У більш вузькому значенні під кондиціонуванням повітря розуміють відведення зайвого тепла (теплонадлишків) з приміщень, з метою забезпечення теплового комфорту.

Кондиціонування повітря

Кондиціонування повітря – це створення автоматичного підтриму

вання в приміщенні, незалежно від зовнішніх умов (постійних чи

таких, що змінюються), по визначеній програмі температури, вологос

ті, чистоти і швидкості руху повітря. У відповідності з вимогами для

конкретних приміщень повітря нагрівають або охолоджують, зволожують або висушують, очищають від забруднюючих речовин або під

дають дезінфекції, дезодорації, озонуванню.

Системи кондиціонування повітря повинні забезпечувати нормовані метеорологічні парамери та чистоту повітря в приміщенні при розрахункових параметрах зовнішнього повітря для теплого і холодного періодів року згідно

ДСН 3.3.6.042199 (Санітар ні норми мікроклімату виробничих примі

щень) та ГОСТ 12.1.005188 ССБТ (Воздух рабочей зоны).

Кондиціонування повітря здійснюється комплексом технічних засо

бів – системою кондиціонування повітря (СКП). В склад СКП входять:

прилади приготування, переміщення та розподілу повітря, засоби авто

матики, дистанційного керування та контролю. Технічні засоби СКП

повністю або частково агрегатуються в апараті – кондиціонері.

Установки для кондиціонування повітря можуть бути центральними, які обслуговують декілька приміщень або будинок, і місце

вими, які обслуговують невеликі приміщення.

Також існують розробки кондиціонерів, які розташовуються на окремих робочих місцях. Місцеві системи кондиціонування поділяються на автономні і неавтономні. Автономні кондиціонери можуть мати все устаткування для оброблення повітря і потребують тільки підключення до електромережі або також до водопостачання і каналізації. Неавтономні кондиціонери підключаються, окрім того, до систем подачі тепла та холоду жують або висушують, очищають від забруднюючих речовин або під

дають дезінфекції, дезодорації, озонуванню.

Системи кондиціонування повітря повинні забезпечувати нормовані метеорологічні параметри та чистоту повітря в приміщенні при розрахункових параметрах зовнішнього повітря для теплого і холодного періодів року згідно ДСН 3.3.6.042199 (Санітар ні норми мікроклімату виробничих приміщень) та ГОСТ 12.1.005188 ССБТ (Воздух рабочей зоны).

Промислове кондиціонування підтримує задані параметри повітряного середовища необхідні для протікання технологічних процесів, роботи обладнання та приладів.

Класифікація систем кондиціювання

Системи кондиціювання можна класифікувати наступним чином:

- за ступенем забезпечення метерологічних умов в обслуговуваному приміщенні системи кондиціювання поділяються на три класи, першого, другого і третього;

- за призначенням об'єкту зacтосуванням - технологічні та комфортні;

- за наявністю джерел тепла та холоду автономні і неавтономні;

- за принципом розміщення системи кондиціювання відносно об'єкту, що обслуговується - центральні і місцеві;

- за кількістю приміщень, що обслуговуються - однозональні та багатозональні;

- за типом об'єктів, що обслуговуються - побутові, напівпромислові та промислові.

Системи кондиціонування першого класу забезпечують необхідні для технологічного процесу параметри відповідно до нормативних документів; другого класу - санітарно-гігієнічні норми або необхідні технологічні норми, третього - допустимі, якщо вони не можуть бути забезпечені вентиляцією в теплий період року без вживання штучного охолоджування повітря.

Автономні СКП у своєму складі мають весь комплекс обладнання, що дозволяє провести необхідну обробку повітря відповідно до нормативних вимог по очищенню, нагріванню, охолодженню, осушенню, зволоженню, переміщенню і розподілу повітря, а також зacоби автоматичного контролю та управління. Для їх роботи необхідно подати лише електроенергію. До автономних СКП відносяться моноблочні віконні, шафові кондиціонери, спліт-системи. Неавтономні СКП не мають вбудованих агрегатів, які є джерелами тепла або холоду. До них теплоносій подається від інших джерел тепло- та холодопостачання.

Центральні СКП являють собою неавтономні агрегати, розташовані поза обслуговуваних приміщень. В агрегатах проводиться підготовка повітря з подальшим його розподілом по приміщеннях за допомогою повітропроводів.

Місцеві СКП випускаються на базі автономних і неавтономних кондиціонерів та встановлюються в обслуговуваному приміщенні.

Багатозональні СКП зacтосовуються для обслуговування декількох приміщень або приміщення з нерівномірним розподілом тепло- і вологовиділення.

Сучасні системи кондиціонування можуть бути класифіковані по наступних ознаках:

• по основному призначенню (об'єкту вживання): комфортні і технологічні;

• за принципом розташування кондиціонера по відношенню до обслуговуваного приміщення: центральні і місцеві;

• по наявності власного (вхідного в конструкцію кондиціонера) джерела тепла і холоду: автономні і неавтономні;

• за принципом дії: прямоточні, рециркуляціонні і комбіновані;

• за способом регулювання вихідних параметрів кондиціонованого повітря: з якісним (однотрубним) і кількісним (двотрубним) регулюванням;

• по мірі забезпечення метеорологічних умов в обслуговуваному приміщенні: першого, другого і третього класу;

• по кількості обслуговуваних приміщень (локальних зон): одинозональні і багатозональні;

• по тиску, що розвивається вентиляторами кондиціонерів: низького, середнього і високого тиску.

Окрім приведених класифікацій, існують всілякі системи кондиціонування, обслуговуючі спеціальні технологічні процеси, включаючи системи з метеорологічними параметрами, що змінюються в часі (за певною програмою).