Інтернет-банкінг: дистанційне управління банківським рахунком

І нтернет-банкінг з'явився у другій половині 1990-х pp., у наслідок ажіотажу, викликаного ІТ-революцією. З допомогою нових технологій, зокрема мережі Інтернет, клієнт фактично може виконувати усі платіжні операції і всі запити на от­римання інформації. Це різноманітні безготівкові платежі, операції з обміну валюти, грошові перекази, відкриття нових рахунків, можливість управління своїм депозитним і кредитним портфелями, отримання інформації про стан рахунків і проведені операції. Цікаво, що Інтернет-банкінг (як, втім, і інші Інтернет-послуги) позиціонується одночасно як засіб для людей активних, ділових і зайнятих, так і для найбільших лінюхів. З одного боку, цей сервіс еконо­мить дорогоцінний час, з іншого - доз­воляє управляти власним рахунком, не встаючи з дивану.

Інтернет-банкінг передбачає мож­ливість віртуального контакту із банком. Нарешті, при виборі SMS- банкінгу можливо залишатись на зв'язку із банком у будь-який час доби в будь-якому місці, де є стільниковий зв'язок. Крім Інтернету дистанційне обслуговування передбачає також використання інших каналів: телефон, WAP, SMS, банкомати cash- in тощо.

Сформовано на основі матеріалів:

Сайту комерції в Інтернет bee2bee.info/content/view/l 12/47/

Ілюстрація: http://www.szigetvaritakarek.hu/im/ibm.jpg

Кому вигідний споживчий кредит?

Споживчий кредит - це кредит, який надається фізичним особам на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг на виплату, тобто з пізнішим поступовим повернонмим суми кредиту та процентів за ним. У макроекономічному плані, споживчий кредит збільшує сукупність платоспроможний попит на предмет споживання і послуги, що стимулює розширення обсягів виробництва. Споживчий кредит вигідний також для виробників та продавців товарів, оскільки дає змогу набувати їм конкурентних переваг. Так, продаж товарів на виплату вперше було запроваджено фірмою Зінгера в середині XIX ст. для прискорення реалізації швейних машин. Проте основні переваги від споживчого кредиту отримують кінцеві споживачі - індивіди та домогосподарства. Спожитий кредит дає змогу споживати товари і послуги до того, як споживачі важають або спроможні їх оплатити. Тим самим споживчий кредит забезпечує підвищення життєвого рівня споживачів.

Сформовано на основі:

Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. -3-те

вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 215 Ілюстрація:

en.wikipedia.0rg/wiki/File:Singer-l0g0_0ld.png

П рограма мікрокредитування: шанс подолати економічну кризу.

Такий фінансовий інструмент, як мікрокредитування, вдало зарекомендував себе у боротьбі з бідністю у всьому світі, допомагав становленню багатьох національних економік, відроджуючи малий та середній бізнес. За ідею мікрокредитування її автор Мухаммад Юнус отримав Нобелівську премію миру. Хоча програма мікрокредитування фокусує увагу в основному на найбідніших країнах світу, з 2009 року стала одним із інструментів подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи в країнах Європейського Союзу. Так, у грудні 2009 р. Європейський парламент своєю постановою закликав країни ЄС надавати малі кредити найбіднішим громадянином країн, що мають статус безробітних та тим, що провадять власний малий бізнес і потерпають від наслідків кризи. Відповідне рішення було підтверджене ухвалою Ради міністрів праці й соціальної політики країн-членів Євросуюзу. Тільки до 2014 року на рівні структурних фондів ЄС передбачено виділити 100 мільйонів євро, а разом із національним рівнем, сумарний об­сяг малого кредитування у ЄС досягне 500 мільйонів євро. Реципієнтами такої підтримки, за оцінками експертів, ста­нуть близько 50 тисяч осіб.

Варто зауважити, що подібний інструмент подолання наслідків фінансово-економічної кризи доступний також для українських громадян. Так, у листопаді 1998 р. Європейський банк реконструкції та розвитку розпочав Програму мікрокредитування в Україні.Ця програма є розширенням кредитної лінії для малих та середніх підприємств, що існує в Україні з 1995 р.

Особливий акцент робиться на ті бізнес-групи, які, зазвичай, не отримують належної уваги, наприклад, малі підприємці, які займа­ються дрібною торгівлею на місцевих ринках. Більшість з них - жін­ки. Реалізація програми проходить за підтримки TACIS - Програми Європейського Союзу та USAID - Агентства США з Міжнародного Розвитку. З українського боку відповідальним за виконання проекту є Національний банк України. До цієї програми залучені також віт­чизняні та іноземні комерційні банки.

Сформовано на основі матеріалів:

Офіційної Інтернет-сторінки Національного банку України www. bank. gov. ua/PMU/Projects/MICRO.HTM Всеукраїнського журналу для молодих підприємців "Молодь і підприємництво"

http://www. mipmagazine. com. ua/index.php ?material-286 Мікрокредитування: ЄС все ж піде шляхом «третього світу» http://www. dw- world. de/dw/article/O,, 5333389,00. html Ілюстрація:

http://addax. wordpress. com/category/africa/page/4/