Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу. Японське економічне диво

О сновні етапи "японського дива", ЇЇ технологічної політики:

1.На першому етапі, в 40-50-ті роки, Японія просто копіювала все краще у своїх патронів, трохи покращуючи. Вивчала їхній потен­ціал. Прискорено готувала кадри. Створювала технологічну базу.

2.Науково-технічний потенціал 60-70-х років був орієнтований не на розробку оригінальних (нових) ідей, а на відбір перспективних новинок, закупівлі ліцензій і "ноу-хау", швидкому їх освоєнні.

У 80-ті роки кадровий потенціал і технологічна база вже доз­волили вийти на передові позиції прогресу, здійснювати науковий пошук і розробку нових ідей. Основа прискореного економічного зростання - це політика низьких кредитних банківських ставок. За 1953-1991 роки реальні кредитні ставки склали в середньому 1,12%. Японські громадяни не можуть переказувати свої заощадження у іноземні банки.

Цікаво, що почалося японське економічне диво як це не рідко буває в історії, з випадковостей і непорозумінь. По-перше, голова американської окупаційної адміністрації генерал Маккартур в середині минулого століття запросив до Японії Уолтера Шухарта. Проте той захворів і попросив поїхати свого учня Едвадса Демінга. По-друге, японці, яким Демінг в 50-х роках минулого століття почав викладати свою теорію, вважали, ніби доктор висловлює їм практичні досягнення і досвід американського менеджменту. Насправді в основу японської моделі систем якості лягла теорія Шухарта-Демінга, яка в США у той час популярністю не користувалася. І лише після того, японці втілили її на практиці, доктора Демінга почали читати і пошановувати на його батьківщині.

Доктора Едвардса Демінга називають батьком японського економічного дива.

Сформовано на основі:

Ковальчук Ю. Организационно-экономические основы "япопского чуда"

http://kohet. narod.ru/sskoval.htm та

Семенов С. Пророк в чужом отечестве

Эксперт: украинский деловой журнал

Книги/№43(46) http://www.expert.Ua/articles/14/0/1160/

Ілюстрація: http://www.mfd.ru/docs/166/docJiles/image002)

Небачене піднесення китайських транснаціональних компаній

У світовому рейтингу ста найбільших транснаціональних компаній країн що розвиваються, оприлюдненому в "Доповіді про світові інвестиції 2006", транснаціональні компанії Китаю займають поло­вину списку. Із них 25 компаній із особли­вого адміністративного регіону Гонконг, 15 компаній із Тайваню, 10 компаній із конти­нентального Китаю, у рейтинг ввійшли такі великі компанії як: Китайська державна міжнародна комісійна-інвестиційна корпорація (СІТІС), Китайська компанія морських пере­везень (COSCO), Китайська національна нафтова корпорація (CNPC), Компанія TCL, Китайська корпорація Мінметалс, Китайська національна корпорація імпорту-експорту сільськогосподарської продукції і продоволь­ства (COFCO) та ін.

За останні декілька років значно зріс об­сяг прямих іноземних інвестицій китайських транснаціональних компаній. За період з 2002 до 2004 pp. обсяг прямих інвестицій китайських компаній щорічно зростав на 65,6 %. У 2005 р. уперше було подолано межу у 10 млрд., коли обсяг інвестицій склав 12,26 млрд. дол. США, що у 1,2 рази перевищив показник попереднього року. За період до кінця червня 2006 p., іноземні капіталовкладення Китаю загалом склали 63,63 млрд. дол. США, всього за кордоном КНР було інвестовано у більш ніж 9900 підприємств, розташованих у майже 170 країнах і регіонах по усьому світі.

Глава департаменту співробітництва Міністерства комерції КНР пан У Сілінь заявив, що китайська політика "виходу на зовнішні рин­ки" є наслідком економічної глобалізації і сприяє не тільки розвитку Китаю, але й стимулювання економічного співробітництва у регіоні і спільному розвитку усіх країн. Китайський інформаційний Інтернет-центр China.org.cn 27/10/2006 Ілюстрація: http://pics.rbc.ru/img/top/2006/08/11/kitayyy 175.jpg