- •Завідувач кафедри
- •2. Конкретні цілі
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5.Зміст заняття
- •Дефект міжшлуночкової перетинки
- •Коарктація аорти
- •Тактика ведення хворих з ввс.
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •7. Рекомендована література
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Основні терміни до теми.
Термін |
Визначення |
Фази: первинної адаптації, відносної компенсації, термінальна |
Ці 3 фази виділяють: в перебізі будь-якої ВВС, але тривалість кожної фази коливається при різних ВВС. |
Легенева гіпертензія |
Підвищення тиску у судинах малого кола кровообігу, характерного для групи ВВС зі збагаченням малого кола кровообігу, є несприятливою ознакою для хірургічної корекції |
Гіпоксемічний напад |
Є характерним у перебізі тетради Фалло, коли у дитини виникають збудження, посилення ціанозу, задишка, запаморочення, вимушене положення |
Консервативне лікування ВВС |
Консервативно лікувати можливо лише відкриту артеріальну протоку (індаметацином). При інших ВВС консервативна терапія спрямована на надання невідкладної допомоги або на лікування ускладнень та супутніх захворювань |
4.2. Теоретичні питання до заняття
1. Які етіологічні чинники ВВС існують?
2. Назвіть фази перебігу та основні клінічні прояви ВВС
3. Як класифікуються ВВС?
4. Які лабораторно-інструментальні методи обстеження використовують для діагностики ВВС?
5. З чим необхідно диференціювати ВВС?
6. Яка загальна тактика ведення хворих ВВС?
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
1. Участь у демонстрації хворого викладачем.
2. Самостійна курація хворого.
3. Складання плану обстеження.
4. Диференціальна діагностика, оцінка результатів лабораторно-інструментальних досліджень.
5. Складання плану лікування.
6. Засвоєння практичних навичок з надання невідкладної допомоги при гіпертермії та гострій дихальній недостатності.
7. Оформлення результатів практичної роботи.
5.Зміст заняття
ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ
Вроджені вади серця (ВВС) – це аномалії розвитку структур серця та магістральних судин, які призводять до порушень гемодинаміки.
Проблема ВВС в педіатрії дуже важлива в медичному та соціальному аспектах, бо серед усіх вад розвитку вади серця – одні з найбільш частіших, для них характерні високі рівні смертності, летальності та інвалідизації дітей. Цю патологію досить складно діагностувати, особливо в перші місяці життя, тому при народжені ВВС встановлюються менше, ніж у половини малюків, але до кінця першого року життя – у 93% дітей.
Серед етіологічних факторів ВВС виділяються генетичні чинники та несприятливі впливи в період ембріогенезу.
На користь значення генетичного фактору свідчить більш часте народження дитини з ВВС в родинах, де батьки або старші діти мають хвороби серця. Крім того, ВВС часто є складовою частиною множинних вад розвитку та хромосомних синдромів.
Вада серця може бути результатом шкідливого впливу різноманітних факторів, які мають дію в період формування серця та великих судин плоду – між другим та восьмим тижнями вагітності. Серед таких несприятливих чинників слід назвати: вірусні інфекції у матері, цукровий діабет, опромінювання, хімічні агенти – виробничі, побутові, фармацевтичні; шкідливі звички матері, вагітність на грані дітородного віку (15-17 років та після 40 років). Тяжкість вади залежить від конкретного поєднання цих факторів, терміну їх дії та спадкової схильності.
Для систематизації біля 200 відомих ВВС в клінічній практиці найчастіше користуються класифікацією В.С. Мардера, яка основна на патофізіологічному принципі з урахуванням стану кровоплину у малому та великому колах кровообігу. Згідно з цією класифікацією, виділяють наступні групи ВВС:
зі збагаченням малого кола кровообігу: дефекти міжпередсердної, міжшлуночкової та аортолегеневої перетинок, відкрита артеріальна протока, аномальний дренаж легеневих вен, спільний артеріальний стовбур, комплекс Ейзенменгера.
Зі зменшеним легеневим кровоплином: ізольований стеноз легеневої артерії, хвороба Фалло, атрезія тристулкового клапану, транспозиція магістральних судин зі стенозом легеневої артерії, хвороба Ебштейна.
Зі збідненням великого кола кровообігу: коарктація аорти, стеноз отвору аорти.
Без гемодинамічних порушень: ектопія серця, аномалії внутрішньогрудного розташування серця, фіброеластоз ендокарду.
Клінічна картина ВВС залежить від особливостей її анатомії, ступеню компенсації, а також можливих ускладнень.
В перебізі будь-якої ВВС виділяють 3 основні фази: первинної адаптації до умов неадекватної гемодинаміки (2-3 місяці – 1,5-2 роки), відносної компенсації (можливо до 20-30 років) та термінальну.
До основних клінічних проявів ВВС відносять ціаноз або блідість шкіри та слизових оболонок. З боку слизової оболонки ротової порожнини при значній недостатності кровообігу спостерігаються не тільки зміни кольору, але й затяжні некротичні процеси, як наслідок погіршення її трофіки. Задишка – друга основна ознака вроджених вад серця.
Досить часто при аускультації вислуховуються шуми, але це непостійний та необов’язковий симптом. Для деяких вад типовими є певні закономірності артеріального тиску та пульсу. З допоміжних методів обстеження корисними можуть бути: клінічний аналіз крові, електрокардіографія, фонокардіографія, Ехо-КГ, рентгенографія органів грудної порожнини у 2 проекціях. В більш складних випадках звертаються до ангіокардіографії, зондування серця.
Для вад зі збагаченням малого кола кровообігу, в цілому характерні: ранній розвиток серцевої недостатності, схильність до рецидивуючих респіраторних інфекцій та пневмоній.