- •Завідувач кафедри
- •Методичні рекомендації
- •Тактика ведення хворих з ввс.
- •5.2.Основний етап.
- •5.3.Заключний етап
- •6.Додатки Засоби для контролю: Тестові завдання для контролю вихідного рівня знань
- •6.1. Тестові завдання.
- •10. При повній транспозиціі магістральних судин в періоді новонародженості операція
- •11. Не є анатомічною ознакою тетради Фалло.
- •6.2. Ситуаційні задачі.
- •Завдання
- •6.3.Контрольні питання:
- •Еталони відповідей.
- •Відповіді до ситуаційних задач.
- •1 Збіднення судинного малюнку легень, серце невеликих розмірів у формі чобота з підкресленою талією та піднятою догори верхівкою.
- •3.Лікування тетради Фалло хірургічне радікальне ,або 2-х етапне.
- •3. Негайно припинити уведення дигоксину
- •3.Лікування вап у 3 річної дитини-негайне, хірургічне.
- •1. Введення мезатону.
- •7. Література
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії № 1
Завідувач кафедри
_________професор О.В. Тяжка
“______” _____________ 2008р.
Методичні рекомендації
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Навчальна дисципліна |
Педіатрія |
Модуль № |
1 |
Змістовний модуль |
4 |
Тема заняття |
Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей. |
Курс |
4 |
Факультет |
1 медичний, |
КИЇВ 2008
Конкретні навчальні цілі.
аналізувати причини та фактори ризику виникнення вроджених вад серця у дітей;
пояснювати основні гемодинамічні розлади при конкретному виді вродженої вади серця;
класифікувати вродженої вади серця залежно від анатомічних особливостей та гемодинамічних розладів;
трактувати виявлені симптоми і синдроми, результати лабораторно-інструментальних досліджень;
складати план диспансерного спостереження та лікування хворих, можливі строки хірургічної корекції вроджених вад серця., лікування невідкладних станів : одишечно- ціанотичних нападів, гостроі серцевоі недостатності.
2. Базовий рівень підготовки
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навички |
1. Нормальна анатомія |
Знання анатомічних особливостей органів кровообігу: а) положення та будова серця у дітей різного віку; б) схеми кровообігу плода та дитини після народження; в) будова артерій, вен, капілярів, відмінності їх від судин дорослих. |
2. Нормальна фізіологія |
Знання фізіологічних особливостей органів кровообігу: а) вплив ЦНС на роботу органів кровообігу; б) основні функції міокарду: автоматизм, збудливість, провідність, скоротливість; в) основні функціональні показники серцево-судинної системи: ЧСС, АТ, ударна та хвилинна ємність серця, лінійна швидкість кровотоку в різних відділах судинної системи. |
3. Біологія та генетика
|
Вплив генетичних чинників та факторів навколишнього середовища на формування вроджених вад серця. |
4. Основи догляду за дітьми |
Догляд за органами кровообігу у здорової та хворої дитини |
5. Гістологія |
Знання гістологічної будови міокарду, ендокарду, перикарду, а також судин різного калібру. |
6. Пропедевтична терапія та педіатрія |
Знання відповідної методики обстеження. |
3.Зміст навчального матеріалу
ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ.
Вроджені вади серця (ВВС) – це патологічний стан, який характеризується аномаліями розвитку серця та магістральних судин, виникає внаслідок порушення ембріогенезу під впливом шкідливих факторів навколишнього середовища на тлі спадкової схильності.
Проблема ВВС в педіатрії дуже важлива та складна в медичному та соціальному аспектах. Тому що це одне з найчастіших вроджених захворювань, воно досить важко діагностується в перші місяці життя, дає високі показники смертності, летальності та інвалідизації дітей.
Серед етіологічних факторів ВВС виділяються генетичні чинники та несприятливі впливи в період ембріогенезу.
Найчастіше в клінічній практиці користуються класифікацією В.С. Мардера, згідно з якою виділяють наступні групи ВВС:
зі збагаченням малого кола кровообігу: дефекти міжпередсердної, міжшлуночкової та аортолегеневої перетинок, відкрита артеріальна протока, аномальний дренаж легеневих вен, спільний артеріальний стовбур, комплекс Ейзенменгера.
Зі зменшеним легеневим кровоплином: ізольований стеноз легеневої артерії, хвороба Фалло, атрезія тристулкового клапану, транспозиція магістральних судин зі стенозом легеневої артерії, хвороба Ебштейна.
Зі збідненням великого кола кровообігу: коарктація аорти, стеноз отвору аорти.
Без гемодинамічних порушень: ектопія серця, аномалії внутрішньогрудного розташування серця, фіброеластоз ендокарду.
До основних клінічних проявів ВВС відносять ціаноз або блідість шкіри та слизових оболонок, а також задишку. Наявність шумів при аускультації серця – частий, але не обов’язковий та непостійний симптом. Можливо виникнення гостроі серцевоі недостатності, одишечно – ціанотичних нападів.
В перебізі будь-якої ВВС виділяють 3 основні фази: первинної адаптації до умов неадекватної гемодинаміки (2-3 місяці – 1,5-2 роки), відносної компенсації (можливо до 20-30 років) та термінальну.
Для діагностики ВВС використовують такі додаткові методи обстеження: клінічний аналіз крові, ЕКГ, Ехо-КГ, ФКГ, рентгенографія органів грудної порожнини у двох проекціях. У більш складних випадках можливі ангіокардіографія, зондування серця.