9.2. Види ліцензій

Практика зарубіжних країн виробила три основні види ліцензійних договорів:

1.повна ліцензія;

2. виключна ліцензія

3.невиключна ліцензія або проста ліцензія.

Вид ліцензії обумовлений обсягом прав, які передаються за ліцензійним договором.

Повна ліцензія

При повній ліцензії до ліцензіата переходять всі майнові права, які вибігають з патенту на строк дії договору. Ліцензіар є лише номінальним патентовласником, але тільки на строк дії договору. По закінченню строку повної ліцензії майнові права патентовласника повертаються в повному обсязі. Повна ліцензія подібна до договору куплі-продажу, еле тільки на певний строк.

Договір повної ліцензії обмежує права патентовласника, що в умовах розвинутої ринкової економіки не є доцільним. Завдяки виключній або невиключній ліцензії патентовласник може одержувати прибуток, на відміну від продажу повної ліцензії. Це обумовило значне витискування з ринку міжнародних торгівельних ліцензій такої її форми, як повна ліцензія.

Виключна ліцензія.

Виключна ліцензія передбачає надання дозволу на право використовувати об’єкт інтелектуальної власності іншій особі (ліцензіату). При цьому ліцензіар зберігає за собою право на використання цього ж самого об’єкту, але не має права видавати ліцензію на право використання цього ж самого об’єкту іншім особам.

За виключною ліцензією власник виключних прав (ліцензіар) дає дозвіл на використання винаходу іншій особі (ліцензіату) в повному обсязі на встановленій території, на обмежений термін, залишаючи за собою право використовувати свій винахід лише в частині, яка не передається за ліцензійним договором. При цьому ліцензіар не має права давати ліцензії на використання цього об’єкту іншим особам на тій ж самій території в обсязі наданих ліцензіату прав. Але він має право давати ліцензію іншій особі за межами виданих ліцензій.

Іншими словами, право на використання винаходу на території дії договору належить виключно ліцензіату ( власнику виключної ліцензії), який має право і на видачу субліцензій.

Запам’ятайте Якщо Ви власник виключної ліцензії, це означає, що ніхто інший, виключаючи вашого ліцензіара, не має право використовувати винахід на території дії договору в обсязі, який ви одержуєте за ліцензією.

Якщо ліцензіар має намір сам використовувати винах анід, не дивлячись на існування виключної ліцензії, таке право обов’язково повинно бути обумовлене у ліцензійному договорі.

Обмеження прав ліцензіата

Права ліцензіата на використання винаходу, які він одержує за виключною ліцензією, можуть бути обмежені ліцензіаром по відношенню до:

• строку дії договору, який може бути меншим за строк дії патенту;

• території дії договору, яка може бути обмежена конкретним підприємством, областю і т.п.;

• виду використання (тільки виробництво або тільки продаж).

Але при обмеженні прав ліцензіата повинні враховуватися вимоги Закону України « Про обмеження монополії та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» від 03.03.1998 р. в частині про не пропущення нав’язування ліцензіаром таких умов договору або додаткових умов, які ставлять ліцензіата в нерівне положення, в тому числі, нав’язування товару, який не потрібен ліцензіату.

Субліцензійний договір

Ліцензійний договір про надання ліцензіатом (власником виключної ліцензії) права на використання винаходу( об’єкта інтелектуальної власності) іншій особі в ліцензійній практиці називають субліцензійним договором.

Ліцензіат має право заключити субліцензійний договір лише у випадках, передбачених ліцензійним договором.

Відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо ліцензійним договором не передбачено інше.

У випадку надання субліцензії правовідношення між ліцензіаром та ліцензіатом зберігаються. Субліцензіат не вступає в прямі договірні відносини з ліцензіаром ( власником патенту на винахід) відповідальність за виконання субліцензійного договору перед ліцензіаром несе ліцензіат, який видав субліцензію.

Економічна сутність видачі субліцензії полягає в тому, що з допомогою субліцензіата ліцензіат має можливість найбільш повно задовольнити попит на «продукцію за ліцензією» на території дії договору, якщо він не спроможний сам задовольнити таку потребу.

Тільки ліцензіат, який одержав виключне право на використання винаходу, має право на видачу субліцензії.

Обсяг прав, які видаються за субліцензійним договором визначається обсягом прав, які одержав ліцензіат за виключною ліцензією, і не може перевищувати їх.

Невиключна ліцензія

За невиключною ліцензією власник виключних прав (ліцензіар) надає іншій особі ( ліцензіату) дозвіл на використання винаходу, та зберігає за собою право на використання цього винаходу, включаючи право на видачу ліцензій іншим особам. В такому випадку ліцензіаром може бути як власник патенту, так і власник не виключної ліцензії.

Ліцензіат, який одержав невиключну ліцензію використовує винахід в умовах можливої конкуренції з самим ліцензіаром та іншими ліцензіатами.

Невиключна ліцензія, як правило, видається на виробництво товарів масового вжитку для його повного задоволення і для одержання максимально можливого прибутку.

Відкрита ліцензія

Законодавство передбачає можливість видачі, так званої , відкритої ліцензії. Якщо власник патенту на винахід зацікавлений у знижені розмірів збору за підтримку дійсності патенту, йому державою надається можливість зробити офіційну заяву до патентного відомства України про надання дозволу будь-якій особі використовувати вказану заяву. За таких умов він одержує від держави пільги на оплату щорічного збору за підтримку дії патенту, розмір якого знижується на 50%.

У власника патенту також є право відкликати свою заяву.

Порядок надання «відкритої ліцензії» визначений «Інструкцією про порядок розгляду та опублікування заявки власника патенту України про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (КМ)».