
- •Тема 1. Патентна справа та винахідництво 7
- •Тема 2. Система патентної інформації 19
- •Тема 3. Міжнародна патентна класифікація 33
- •Тема 8 Патентне виробництво промислових зразків 135
- •Тема 9. Патентне ліцензування об’єктів промислової власності 152
- •Тема 1. Патентна справа та винахідництво
- •1.1. Поняття науково-технічного прогресу
- •1.2.Винахідництво, як двигун нтп
- •1.3. Роль патентної інформації у розвитку винахідництва
- •Тема 2. Система патентної інформації
- •2.1. Поняття та роль патентної інформації
- •2.2. Джерела патентної інформації, сфера використання.
- •2.3. Патентна документація, її види. Офіційні джерела патентної документації.
- •2.4. Класифікація об’єктів промислової власності та патентної документації.
- •2.5. Система патентної літератури
- •Тема 3. Міжнародна патентна класифікація
- •3.1. Цілі , історія становлення, реформування мпк.
- •3.2. Побудова індексів класифікації
- •3.3.. Ієрархічна структура класифікації
- •3.4. Представлення схем класифікації
- •3.5. Область охоплення рубрик
- •3.6. Принципи класифікування
- •3.7. Класифікування об’єктів винаходу
- •3.8. Класифікування кількома індексами: гібридні системи
- •3.9.Обов’язкове класифікування, необов’язкове класифікування. Класифікування та індексування
- •3.10. Головна класифікаційна база даних
- •Тема 4. Патентно-інформаційна діяльність
- •4.1. Система патентних фондів бібліотек
- •4.2. Система патентних фондів України
- •4.3.Відображення патентних фондів в довідково-бібліографічному апараті патентних бібліотек.
- •4.4. Організація патентного пошуку
- •4.5. Використання нових комп’ютерних технологій в патентному пошуку.
- •Тема 5. Патентно-ліцензійна діяльність
- •5.1. Становлення національної патентно-ліцензійної діяльності та патентного права в Україні.
- •5.2.Основні категорії патентно-ліцензійної діяльності
- •5.3. Визначення патентоспроможності
- •5.4.Захист прав винахідників та патентовласників
- •5.5. Поняття патентної ліцензії, продаж ліцензій.
- •5.6.Патентне виробництво, його стадії та процедури.
- •Тема 6. Результати науково-технічної творчості, як обєкти промислової власності.
- •6.1. Поняття промислової власності та творчої діяльності у виробничій сфері.
- •6.2.Об’єкти промислової власності
- •6.3.Умови надання правової охорони винаходу (корисній моделі)
- •6.4. Охоронні документи на винаходи (корисні моделі)
- •6.5. Промисловий зразок
- •6.6. Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
- •Тема 7. Патентне виробництво винаходів та корисних моделей в україні
- •7.1. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •7.2. Вимоги до первісних патентних документів, які додаються до заявки.
- •7.3. Патентне виробництво за заявою на одержання патенту України на винахід (корисну модель)
- •7.4. Процедура видачі патенту України на винаходи (корисні моделі)
- •7.5.Патентно-інформаційне забезпечення патентування винаходів (корисних моделей)
- •7.6. Організація правової охорони винаходів (корисних моделей). Тимчасова правова охорона.
- •7.7. Патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах.
- •7.8.Особливості патентного виробництво на секретні винаходи (км) та «ноу-хау»
- •Тема 8 Патентне виробництво промислових зразків
- •8.1. Стадії обробки заявки на промисловий зразок. Характеристика технологічного процесу його патентування.
- •8.2. Вимоги до оформлення опису промислового зразка. Структура опису (розділи).
- •8.3. Вимоги до оформлення суттєвих ознак промислового зразка і додаткових матеріалів до заявки.
- •8.4. Вимога до оформлення креслень та схем.
- •8.5. Попередній розгляд заявки
- •8.6. Експертиза заявки на промисловий зразок
- •Тема 9. Патентне ліцензування об’єктів промислової власності
- •9.1. Ліцензія на право використання об’єктів промислової власності
- •9.2. Види ліцензій
- •9.3.Обовязкові умови та реквізити ліцензійного договору.
- •9.4. Основні методи визначення ціни ліцензії
- •9.4.1. Витратний підхід
- •9.4.2. Ринковий підхід
- •9.4.3. Доходний (фінансовий) підхід
- •9.5. Види ліцензійних платежів
- •9.6. Форми ліцензійного договору
- •9.7. Порядок розгляду ліцензійних договорів
- •9.8. Примусове відчуження прав на винаходи (корисні моделі)
3.6. Принципи класифікування
Пріоритетною метою Класифікації є полегшення пошуку технічного об’єкта. Вона задумана таким чином і повинна бути використана в такий спосіб, щоб той самий об’єкт був класифікований і містився у тій самій рубриці в межах класифікації, а саме – найбільш релевантній для пошуку цього об’єкта.
Патентні документи містять два типи інформації. Це – «інформація про винаходи» і «додаткова інформація». Правила підбору класифікаційних індексів ті самі для обох типів інформації.
Інформація про винахід
Інформація про винахід – це технічна інформація, що описує винахід у цілому в патентному документі (наприклад, опис, креслення, формула винаходу), та є внеском до рівня техніки. Інформація про винахід визначається в контексті рівня техніки, використовуючи вказівки, що містяться у формулі винаходу патентного документа, належно зважаючи на опис та креслення.
«Внесок до рівня техніки» означає усе нове та неочевидне в об’єкті винаходу, що саме розкрито в патентному документі, з того, що не входить до рівня техніки, тобто відмінності між об’єктом винаходу в патентному документі та накопиченим загальнодоступним наявним знанням про цей технічний об’єкт .
Додаткова інформація
Додаткова інформація – нетривіальна технічна інформація, яка не є сама по собі внеском до рівня техніки, але може бути корисною для шукача інформації.
Додаткова інформація доповнює інформацію про винахід, визначаючи, наприклад, складники, композиції чи суміші, або елементи чи компоненти процесів чи структур, або використовування чи застосовування класифікованих технічних об’єктів.
Об’єкти винаходу
Об’єкти винаходу можуть представляти собою процеси, продукти, устаткування чи матеріали ( або способи їх використання чи застосовування). Ці терміни, які зазвичай називають видами об’єкта винаходу, треба тлумачити в їх найширшому значенні, як показано в подальших прикладах:
(а) приклади процесів такі: полімеризування, ферментування, сепарування, передавання, обробляння текстилю, передавання та перетворення енергії, будування, готування їжі, випробування, методи керування машинами та способи, якими вони працюють, обробляння та передавання інформації;
(б) приклади продуктів такі: хімічні сполуки, композиції, волокна, вироби;
(в) приклади устаткування такі: устаткування, використовне в хімічних або фізичних процесах, верстати, пристосовання, машини, пристрої для виконування операцій;
(г) приклади матеріалів такі: складники сумішей.
Треба зазначити, що устаткування можна розглядати як продукт, тому що його виробляють за допомогою процесів. Термін «продукт», однак, застосовні ший до результату процесу, незважаючи на подальшу функцію продукту, наприклад, на прикінцевий продукт хімічного або виробничого процесу, тоді як термін «статковання» пов’язують із передбаченим використовуванням або метою, наприклад, «устаткування для генерування газів», «устаткування для різання». Матеріали самі по собі можуть бути «продуктами».
Рубрики в Класифікації для об’єктів винаходів
Класифікація повинна забезпечити те, щоб кожний об’єкт, якого, головним чином, стосується винахід, міг бути класифікований, наскільки це можливо, як єдине ціле, але не роздільним класифікуванням частин, із яких він складається.
Одна складові частини об’єкта винаходу можуть також бути інформацією про винахід, якщо вони самі становлять внесок до рівня техніки, тобто вони виступають як новий і неочевидний об’єкт.
Функціонально зорієнтовані та застосовнісно зорієнтовані рубрики
Об’єкти винаходу, про які йдеться в патентних документах, стосуються або внутрішньої природи, або функції речей, або способів, якими їх використовують чи застосовують. Термін «річ», застосований у цьому контексті, означає якийсь об’єкт , матеріальний чи ні, наприклад, процес, продукт чи устатковання. Вище сказане відображається в побудові класифікації. У класифікації запроваджено рубрики для класифікування такого:
(а) річ «взагалі», тобто, річ, характеризована своєю внутрішньою природою чи функцією; річ, яка не залежить від сфери використовування чи технічно не перебуває під впливом цієї сфери, якщо не брати до уваги твердження про сферу її використовування, тобто вона не пристосована спеціально до використовування в цій сфері,
Приклади: 1) F16K охоплює клапани, характеризовані конструкційними або функціональними аспектами , що не залежать від природи конкретної рідини (наприклад олива), яка протікає через клапани, або якоїсь системи, частиною якої є клапан;
2) С07 охоплює органічні хімічні сполуки, характеризовані своїми хімічними структурами, але не своїм застосовуванням;
3) B01D охоплює фільтри взагалі;
(б) річ «спеціально пристосована» для конкретного використовування або мети, тобто змодифікована або спеціально сконструйована для даного використовування чи мети,
Приклад: A61F 2/24 – рубрика для механічного клапана, спеціально призначеного для імплантації в серце людини;
(в) Спеціальне використовування або застосовування речі,
Приклад : фільтри, спеціально пристосовані для особливих потреб, чи разом з іншим устаткуванням, класифікують застосовнісно рубрикою, наприклад: A24D 3/00, A47J 31/06
(г) доручення речі до більшої системи,
Приклад : B60G охоплює встановлення листової ресори в механізм підвіски колеса транспортного засобу.
Рубрики категорії (а). подані вище, названо «функційно зорієнтовані рубрики». Рубрики інших категорій (б, в, г) названо «застосовнісно зорієнтовані рубрики»
Рубрики, наприклад підкласи, не завжди тільки функціонально зорієнтовані чи застосовнісно зорієнтовані залежно від інших рубрик у Класифікації
Приклад: Хоча F16K (клапани тощо) і F16N (змащування) обидва є функціойно зорієнтованими підкласами, F16N містить застосовнісно зорієнтовані рубрики для визначення клапанів спеціально пристосованих для мастильних систем (наприклад, F16N 23/00 - спеціально пристосовані контрольні клапани), в той час, як, навпаки, F16K містить застосовнісно зорієнтовані рубрики для змащувальних характеристик запірних або ковшових клапанів (див., наприклад. F16K 3/36 - характеристики щодо змащування).
До того ж вислови «функційно зорієнтовані рубрики» та «застосовнісно зорієнтовані рубрики» не можуть завжди бути визначені як абсолютні. Таким чином, одна рубрика може бути більш функціойно зорієнтована, ніж інша рубрика, але менш функційно зорієнтована, ніж ще інша рубрика.
Приклад: F02F 3/00 стосується поршнів для теплових двигунів взагалі і
тому є більш функційно зорієнтована, ніж F02B 55/00, яка конкретно спрямована на роторні типи двигунів, але менш функційно зорієнтована ніж F16J, що стосується поршнів узагалі