3. Економічні ресурси і фактори виробництва.

Щоб здійснювався процес виробництва, потрібні певні чинники, або причини, які його зумовлюють. Такими чинниками є виробничі ресурси, які ще називають економічними, або фактори виробництва. Сучасні теоретики часто ототожнюють ресурси виробництва та його фактори. Певною мірою це виправдано. Проте на даному етапі дослідження чинників виробництва варто показати відмінності між економічними (виробничими) ресурсами та факторами. Економічні ресурси - потенційні чинники виробництва, його можливості, джерела. Фактори виробництва — чинники, які уже застосовуються у виробництві.

У перекладі з французької слово «ресурс» означає «можливість», «запас», а «фактор» у перекладі з латини - «той, шо робить», «рушійна сила», «причина», «чинник».

Інакше кажучи, економічний ресурс може й не перетворитися у реальний фактор виробництва, якщо постійно буде знаходитися у запасі. Водночас, у наступному аналізі ми виходитимемо з того, що усі виро­бничі ресурси стають факторами виробництва, тому застосування цих термінів часто буде тотожним.

Сучасна економічна наука до економічних (виробничих) ресурсів (факторів) відносить працю, капітал, природні ресурси та підприємницькі здібності.

Праця - використання робочої сили людини для створення життєвих благ.

У даному випадку праця ототожнюється з робочою силою. Тут праця, ототожнюючись з робочою силою, розглядається не як процес (потік), а як запас, або ресурс. При цьому, якщо говориться про кількість праці, то йдеться про число працівників, які працюють певний час. Капітал — виробничий ресурс у формі засобів праці.

Капітал також називають капітальними, або інвестиційними, ресурсами (інвестиції - вкладення капіталу у виробництво). Вартість засобів праці (окрім землі, палива і енергії, які не відносять до капіталу) дає уявлення про величину даного виробничого ресурсу.

Природні ресурси, або земля - сукупність предметів праці (сировини та матеріалів) і деяких засобів праці (землі, палива та енергії) у виробництві.

Природні ресурси так чи інакше своїм джерелом мають землю (природу) - це, зокрема, вугілля і руди, газ і нафта, добуті із земних надр, зерно, деревина, льон тощо, вирощені на землі, грунти, води і клімат і таке інше. Тому вони й поєднуються у ресурсі під назвою «земля». Підприємницькі здібності - особливий ресурс, який втілюється у праці по управлінню і організації виробництва і збуту життєвих благ для одержання вигоди.

Усі економічні ресурси, або виробничі фактори, мають одну загальну властивість: вони рідкісні, тобто існують в обмеженій кількості.

Наша планета містить обмежений запас ресурсів, які можна використати для виробництва життєвих благ, передусім - природних ресурсів (землі). Водночас, рідкісними (обмеженими) є й праця (робоча сила), капітал (інвестиційні ресурси) і підприємницькі ресурси. Хоча на нашій планеті є країни, котрі наділені значними економічними ресурсами, усе ж вони зіштовхуються з їх обмеженістю. Повсюди в економіці діє закон рідкісності (обмеженості) економічних (виробничих) ресурсів. Серед економічних ресурсів варто виділити відтворювані і невідтворювані. До відтворюваних ресурсів відносять працю (робочу силу), капітал, а також підприємницькі здібності, а до невідтворюваних - основну тетину природних ресурсів (землі): корисні копалини, ґрунти, атмосферний кисень, паливо та енергію, води тощо. Усе важливішою стає проблема економії рідкісних (обмежених) економічних (виробничих) ресурсів.

Економічна наука виділяє два фактори виробництва - матеріально-речовий і особистий. До матеріально-речового фактора відносили усі засоби виробництва, тобто капітал і природні ресурси, а до особистого фактора - робочу силу, тобто працю та підприємницькі здібності. Особистий фактор виробництва - це сама людина з її здатністю до праці. Роль людини у виробництві важко переоцінити. По-перше, людина є рушійною силою виробництва, оживляючи у його процесі мертві засоби виробництва. По-друге, самі засоби виробництва - і предмети, і засоби праці - є результатом розуму та вміння, досвіду та творчості людини. Нарешті, від кваліфікації, сумлінності, професіоналізму, творчого підходу працівників вирішальною мірою залежить результативність застосування матеріально-речового фактора у виробництві. Органічна сукупність матеріально-речового та особистого, факторів виробництва утворює продуктивні сили суспільства. Та зміст продуктивних сил цим не вичерпується, існує ще ефект узгодженості факторів виробництва, який втілюється у технології і організації суспільного виробництва. Технологія виробництва відображає взаємодію його факторів, способи та прийоми взаємодії праці, засобів і предметів праці у єдиному ііиробничому процесі. Тому можуть бути як ефективні, так і неефективні технологи виробництва, що характеризує стан продуктивних сил суспільства. Організація виробництва забезпечує узгодженість застосування факторів виробництва, єдність його учасників у досягненні мети виробництва. При цьому вирішальну роль відіграє виробничий підприємницький ресурс.

Продуктивні сили відображають ставлення людей до природи (природних ресурсів) і засобів праці (інвестиційних ресурсів, або капіталу).