3. Сучасна історія криптології та криптографічного захисту інформації в Україні
Сучасна історія криптології та криптографічного захисту інформації в Україні починає свій відлік з часів отримання незалежності країни.
Як уже зазначалося раніше, єдиним навчальним закладом Радянського Союзу в якому викладались дисципліни з криптології, була Вища школа КДБ СРСР. Крім того, теоретичні та наукові питання криптографії та криптоаналізу, фактично, були сконцентровані в Москві у відповідних підрозділах КДБ СРСР, ГРУ Міністерства оборони СРСР та інших.
Україна мала значний стартовий науково-технічний потенціал з питань криптології та криптографічного захисту інформації. Однак, більшість питань, що пов’язані з розробкою методів, засобів та систем КЗІ, розробкою та впровадженням державних функцій управління у сфері КЗІ, розробкою вітчизняних стандартів для спеціальностей із захисту інформації та навчально-методичних матеріалів з криптології, розвитком вітчизняної науки у цій сфері – прийшлося вирішувати «з нуля», і вони були вирішені достатньо успішно.
Так, 25 серпня 1991 року, наступного дня після проголошення Верховною Радою України Декларації про незалежність, під юрисдикцію України було взято спеціальні види зв’язку.
Прийнятим у березні 1992 року Законом України «Про Службу безпеки України» законодавчо визначено порядок забезпечення засекреченим і шифрованим зв’язком державних органів України та відповідних посадових осіб.
Завдання з розвитку й удосконалення системи спеціального зв’язку вимагали розробки нових підходів з урахуванням існуючих на той час реалій і можливостей. Необхідно було створювати нові системи і засоби зв'язку, розробляти концепції й сучасні механізми забезпечення безпеки й захисту інформації у системах спеціального зв'язку. Саме тоді, з урахуванням важливості й масштабності поставлених перед підрозділом урядового зв'язку завдань, було прийнято рішення про створення Головного управління урядового зв’язку (ГУУЗ СБУ).
Наказом Голови СБ України від 12 жовтня 1992 року № 0160 затверджено штат ГУУЗ СБ України, що дозволило в короткий період часу перетворити регіональну частину системи урядового зв'язку Радянського Союзу у цілісну Державну систему урядового зв'язку України. У 1992 році при створенні Головного управління урядового зв’язку Служби безпеки України такі напрямки урядового зв’язку як зв’язок в інтересах Президента України та зв’язок із зарубіжними представництвами України довелося створювати з нуля.
Головному управлінню необхідно було вирішувати й питання її розвитку в абсолютно нових умовах бурхливого розвитку сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, що активно впроваджувалися в життя. Відповідно, постали питання розробки і виробництва вітчизняних засобів криптографічного захисту інформації, які б забезпечували гарантований рівень стійкості, були виконані на новій елементній базі (що значно зменшувало габаритно-вагові показники) та . Необхідно було також розробити нормативно-правову базу, яка б регламентувала державну політику у сфері КЗІ.
Для формування вітчизняної системи КЗІ у лютому 1998 року Указом Президента України №110 «Про заходи щодо вдосконалення криптографічного захисту інформації в телекомунікаційних і інформаційних системах» на Головне управління урядового зв'язку СБ України покладено завдання зі створенням такої системи в Україні. У травні 1998 року на ГУУЗ СБ України Указом Президента України №505 покладено завдання з реалізації державної політики у цій сфері. З метою концентрації зусиль у сфері захисту інформації за рішенням Президента України у серпні 1998 року на базі Головного управління урядового зв’язку СБ України із залученням фахівців Головного управління технічного захисту інформації Держкомсекретів було створено Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України (ДСТСЗІ СБ України), який став органом державного управління з питань криптографічного та технічного захисту інформації.
В процесі вирішення багатьох державних завдань у сфері криптографічного та технічного захисту інформації була визначена необхідність створення Служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку України), який і було створено у 2007 році.
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації.
Основними завданнями Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України є:
участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації;
забезпечення в установленому порядку урядовим зв'язком Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, інших посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій у мирний час, в умовах надзвичайного та воєнного стану, а також у разі виникнення надзвичайної ситуації;
забезпечення функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв'язку і Національної системи конфіденційного зв'язку;
визначення вимог і порядку створення та розвитку систем технічного та криптографічного захисту інформації,яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
здійснення державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, а також за додержанням вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису;
охорона об'єктів, приміщень, систем, мереж, комплексів, засобів урядового і спеціального зв'язку, ключових документів до засобів криптографічного захисту інформації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
На сьогоднішній день Україна має достатньо розвинутий ринок засобів КЗІ, здатна самостійно вирішувати завдання з організації криптографічного захисту всіх видів інформації з обмеженим доступом у сучасних системах зв’язку, а також можна констатувати факт – створення підґрунтя вітчизняної науки і освіти з питань теоретичної і практичної криптології.