IV. Питання для самоперевірки, контрольні питання (задачі, тести). Модуль 1

Наведіть способи побудови мереж абонентського доступу.

Спосіб спаренного включення телефоних апаратів.

Спосіб використання систем ущільнення.

Спосіб використання мультиплексорів (навести схему побудови мережі за допомогою мультиплексорів).

Спосіб використання цифрових підстанцій (концентраторів) (навести схему побудови мережі з використанням підстанцій. (концентраторів)).

Наведіть три способи вирішення проблеми “останньої милі”.

Які переваги та недоліки має спосіб з використанням систем ущільнення при вирішенні проблеми “останньої милі”.

Які переваги та недоліки має спосіб з прокладкою волоконно-оптичних ліній зв’язку при вирішенні проблеми “останньої милі”.

Які переваги та недоліки має спосіб радіодоступу при вирішенні проблеми “останньої милі”.

На які типи поділяються модеми для телефонних ліній.

Яким вимогам повинні відповідати магістральні модеми.

Яким вимогам повинні відповідати вузлові модеми.

Яким вимогам повинні відповідати абонентські модеми.

На які типи поділяються абонентські модеми.

Особливості роботи модемів для фізичних ліній.

Яку швидкість рекомендовано при підключенні в мережу (індивідуальний користувач) для фізичних модемів в країнах СНД.

Яку швидкість рекомендовано при підключенні в мережу (індивідуальний користувач) для фізичних модемів в країнах Європейського простору.

Яку швидкість рекомендовано при підключенні в мережу (корпоративний користувач) для фізичних модемів в країнах СНД.

Яку швидкість рекомендовано при підключенні в мережу (корпоративний користувач) для фізичних модемів в країнах Європейського простору.

Яку швидкість рекомендовано при з’єднанні LAN - LAN для фізичних модемів в країнах СНД.

Яку швидкість рекомендовано при з’єднанні LAN - LAN для фізичних модемів в країнах Європейського простору.

Яку швидкість рекомендовано при організації сервера Internet для фізичних модемів в країнах СНГ.

Яку швидкість рекомендовано при організації сервера Internet для фізичних модемів в країнах Європейського простору.

Намалювати схему підключення до мережі передачі даних за допомогою модема для фізичних ліній.

Намалювати схему використання модемів для фізичних ліній для з’єднання ЛОМ по прямим проводам.

Намалювати схему створення цифрового тракту на магістральному кабелі.

Оберіть функціональне призначення магістральних модемів:

а) забезпечують обмін при роботі з комутованою телефонною мережею;

б) забезпечують обмін даними по 2- і 4-провідними виділеним каналами ТЧ;

в) знаходяться в режимі автовідповіді, з’єднані з хост-комп’ютерами або термінальним сервером мережного вузла.

Оберіть функціональне призначення вузлових модемів:

а) забезпечують обмін при роботі з комутованою телефонною мережею;

б) забезпечують обмін даними по 2- і 4-провідними виділеним каналами ТЧ;

в) знаходяться в режимі автовідповіді, з’єднані з хост-комп’ютерами або термінальним сервером мережного вузла.

Оберіть функціональне призначення абонентських модемів:

а) забезпечують обмін при роботі з комутованою телефонною мережею;

б) забезпечують обмін даними по 2- і 4-провідними виділеним каналами ТЧ;

в) знаходяться в режимі автовідповіді, з’єднані з хост-комп’ютерами або термінальним сервером мережного вузла.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 0,4 мм (без регенераторів).

а) 4 км;

б) 5 км;

в) 2 км;

г) 13 км;

д) 20 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 0,4 мм (з регенераторами).

а) 40 км;

б) 50 км;

в) 25 км;

г) 176 км;

д) 200 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 0,5 мм (без регенераторів).

а) 4 км;

б) 7 км;

в) 15 км;

г) 17 км;

д) 30 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 0,5 мм (з регенераторами).

а) 40 км;

б) 56 км;

в) 25 км;

г) 106 км;

д) 240 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 0,6 мм (без регенераторів).

а) 4 км;

б) 7 км;

в) 15 км;

г) 13 км;

д) 22 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 0,6 мм (з регенераторами).

а) 40 км;

б) 70 км;

в) 104 км;

г) 176 км;

д) 240 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 0,9 мм (без регенераторів).

а) 5 км;

б) 7 км;

в) 30 км;

г) 13 км;

д) 22 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 0,9 мм (з регенераторами).

а) 40 км;

б) 56 км;

в) 104 км;

г) 176 км;

д) 220 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 1,2 мм (без регенераторів).

а) 5 км;

б) 7 км;

в) 30 км;

г) 13 км;

д) 22 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-128 при діаметрі жили кабелю 1,2 мм (з регенераторами).

а) 40 км;

б) 176 км;

в) 104 км;

г) 56 км;

д) 240 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 0,4 мм (при швидкості передачі 64 кбіт/с).

а) 9 км;

б) 5.8 км;

в) 16 км;

г) 44 км;

д) 22 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 0,4 мм (при швидкості передачі 384 кбіт/с).

а) 5 км;

б) 7 км;

в) 4 км;

г) 10 км;

д) 22 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 0,5 мм (при швидкості передачі 64 кбіт/с).

а) 44 км;

б) 9 км;

в) 20.5 км;

г) 5.8 км;

д) 16 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 0,5 мм (при швидкості передачі 384 кбіт/с).

а) 4 км;

б) 4.9 км;

в) 7 км;

г) 10 км;

д) 22 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 0,6 мм (при швидкості передачі 64 кбіт/с).

а) 44 км;

б) 9 км;

в) 20.5 км;

г) 5.8 км;

д) 16 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 0,6 мм (при швидкості передачі 384 кбіт/с).

а) 4 км;

б) 4.9 км;

в) 7 км;

г) 10 км;

д) 22 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 0,9 мм (при швидкості передачі 64 кбіт/с).

а) 44 км;

б) 9 км;

в) 20.5 км;

г) 5.8 км;

д) 16 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 0,9 мм (при швидкості передачі 384 кбіт/с).

а) 4 км;

б) 4.9 км;

в) 7 км;

г) 10 км;

д) 22 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 1,2 мм (при швидкості передачі 64 кбіт/с).

а) 44 км;

б) 9 км;

в) 20.5 км;

г) 5.8 км;

д) 16 км.

Яка допустима довжина лінії модему NTU-384 при діаметрі жили кабелю 1,2 мм (при швидкості передачі 384 кбіт/с).

а) 4 км;

б) 4.9 км;

в) 7 км;

г) 10 км;

д) 22 км.

Назвіть особливості роботи модемів “голос+дані”.

Які існують варіанти реалізації модемів “голос+дані”

а) з технологією переносу спектру;

б) з повністю цифровим методом переносу лінійного сигналу;

в) без технології переносу спектру;

г) з повністю аналоговим методом переносу лінійного сигналу;

д) з частково цифровим методом переносу лінійного сигналу.

Які з нижченаведених вимог відносяться до вузлових модемів:

а) можливість регулювання рівня вихідного сигналу;

б) можливість регулювання рівня вхідного сигналу;

в) надійне розпізнавання станційних зумерів;

г) відпрацювання алгоритмів роботи при серійному включенні в АТС;

д) наявність додаткових функцій діагностики і статистики.

Які з нижченаведених вимог відносяться до магістральних модемів:

а) можливість регулювання рівня вихідного сигналу;

б) можливість регулювання рівня вхідного сигналу;

в) надійне розпізнавання станційних зумерів;

г) наявність функції автоматичного переходу на комутуємий канал при пошкодженні виділеного;

д) висока чутливість приймача.

Які з нижченаведених вимог відносяться до вузлових модемів:

а) можливість регулювання рівня вихідного сигналу;

б) можливість регулювання рівня вхідного сигналу;

в) надійне розпізнавання станційних зумерів;

г) відпрацювання алгоритмів роботи рот серійному включенні в АТС;

д) висока чутливість приймача.

Як працює модем “голос+дані” з технологією переносу спектру.

Як працює модем “голос+дані” з повністю цифровим методом переносу лінійного сигналу.

Намалювати схему використання модемів “голос+дані”.

Використання технології хDSL при побудові модемів “голос+дані”.

Які коди використовуються для передачі по мідним парам в системах доступу.

Що собою представляє код 3В2Т.

Що собою представляє код 4В3Т.

Що собою представляє код АМІ.

Що собою представляє код 2В1Q.

Що собою представляє диференційний двохфазний код.

Які фрагменти мережі доступу найбільш розвинуті в Україні.

По якій системі в Україні побудовані телефонні фрагменти мережі доступу.

З яких основних фрагментів мережі складається абонентська мережа доступу в Україні.

На які ділянки поділяється мережа при шкафній системі побудови.

Магістральна ділянка мережі.

Розподільча ділянка мережі.

Абонентська ділянка мережі.

Кабелі з яким діаметром жил головним чином використовуються на магістральних та розподільчих ділянках абонентських ліній.

Як донедавна при будівництві мереж доступу виконувалось зєднання мідних жил.

В силу яких головних причин існуюча абонентська мережа доступу не відповідає сучасним вимогам.

Що відноситься до сучасних світових тенденцій розвитку абонентських ділянок мереж доступу.

В чому полягає модернізація абонентських ділянок мереж доступу.

В чому полягає реконструкція абонентських ділянок мереж доступу.

В яких випадках доцільно проводити модернізацію абонентських ділянок мереж доступу.

В яких випадках оправдана реконструкція абонентських ділянок мереж доступу.

В яких випадках має сенс будівництво на базі оптичних кабелів.

В яких випадках доцільно організовувати радіодоступ, як тенденцію розвитку абонентських ділянок мереж доступу.

На які категорії поділяються кабелі.

З яких двох частин рекомендується будувати мережу доступеу України.

Що зєднує транспортна частина мережі доступу України.

Що зєднує абонентська частина мережі доступу України.

Який кабель рекомендується застосовувати для побудови транспортних ділянок мереж доступу.

Який кабель доцільно використовувати для побудови абонентських ділянок мереж доступу.

Від чого в загальному випадку залежить рівень завад.

МОДУЛЬ 2

Яку швидкість має базовий доступ ISDN:

а) 2.048 Мбіт/с;

б) 1.544 Мбіт/с;

в) 128 кбіт/с;

г) 144 кбіт/с;

д) 384 кбіт/с.

Яку швидкість має первинний доступ ISDN:

а) 2.048 Мбіт/с;

б) 1.536 Мбіт/с;

в) 8.448 Мбіт/с;

г) 6.4 Мбіт/с;

д) 384 кбіт/с.

Яку швидкість має канал “В” ISDN:

а) 2.048 Мбіт/с;

б) 1.544 Мбіт/с;

в) 1.920 Мбіт/с;

г) 64 кбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

Яку швидкість має канал “Н0” ISDN:

а) 384 кбіт/с;

б) 1.536 Мбіт/с;

в) 1.920 Мбіт/с;

г) 64 кбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

Яку швидкість має канал “Н11” ISDN:

а) 384 кбіт/с;

б) 1.536 Мбіт/с;

в) 1.920 Мбіт/с;

г) 64 кбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

Яку швидкість має канал “Н12” ISDN:

а) 384 кбіт/с;

б) 1.544 Мбіт/с;

в) 1.920 Мбіт/с;

г) 64 кбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

Яку швидкість має канал “Е” ISDN:

а) 384 кбіт/с;

б) 1.544 Мбіт/с;

в) 1.920 Мбіт/с;

г) 64 кбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

Яку швидкість має канал “D” ISDN:

а) 384 кбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 16 кбіт/с;

г) 64 кбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

Між яким обладнанням ISDN використовується інтерфейс S:

а) ТЕ1 та ТЕ2;

б) ТЕ1 та ТА;

в) ТЕ1 та NT2;

г) NT1 та NT2;

д) NT2 та TA.

Між яким обладнанням ISDN використовується інтерфейс T:

а) ТЕ1 та ТЕ2;

б) ТЕ2 та ТА;

в) ТЕ1 та NT2;

г) NT1 та NT2;

д) NT2 та TA.

Між яким обладнанням ISDN використовується інтерфейс R:

а) ТЕ1 та ТЕ2;

б) ТЕ2 та ТА;

в) ТЕ1 та NT2;

г) NT1 та NT2;

д) NT2 та TA.

Намалюйте схему абонентського обладнання і інтерфейсів ISDN.

Інтерфейс у точці R мережі ISDN.

Інтерфейс у точці S мережі ISDN.

Інтерфейс у точці T мережі ISDN.

Інтерфейс у точці U мережі ISDN.

Технічна реалізація інтерфейсу у точці U.

Опишіть метод розподілу напрямків передачі та прийому по часу (метод пінг-понгу) при реалізації інтерфейсу у точці U.

Опишіть метод розподілу напрямків передачі та прийому по частоті при реалізації інтерфейсу у точці U.

Опишіть метод ехокомпенсації при реалізації інтерфейсу у точці U.

Наведіть структуру подвійного оптичного кільця.

Якими рівнями описується подвійне оптичне кільце. Наведіть схему профілю.

Яка схема групового кодування використовується в подвійному оптичному кільці.

Наведіть структуру кадра в подвійному оптичному кільці.

Поясніть роботу протоколу таймування повноважень.

Які відмовостійкі якості мають мережі FDDI.

Режим синхронної передачі даних в FDDI.

Режим асинхронної передачі даних в FDDI.

Які типи станцій використовуються в FDDI.

Які існують види підключення обладнання до мережі FDDI.

Безпосереднє підключення обладнання до мережі FDDI.

Підключення обладнання до мережі FDDI через мости і маршрутизатори.

На які типи по принципу дії поділяються мости FDDI – Ethernet.

Що собою являють мости з маршрутизацією джерела.

Що собою являють прозорі мости.

Назвіть головні параметри моста.

Що таке таблиця фізичних адрес вузлів, які підключаються до мережі. Як вона заповнюється.

Які параметри характеризують якість роботи моста.

На які типи поділяються мости по принципу передачі пакетів.

Що таке алгоритм резервних шляхів.

Які функції мають інтелектуальні мости.

Розширені можливості інтелектуальних мостів.

Наведіть приклади використання мереж FDDI.

Намалюйте структуру цифрової абонентської лінії.

Оберіть види модуляції, які використовуються в xDSL:

а) QAM;

б) САР;

в) 2В1Q;

г). DMT.

Поясніть принцип модуляції 2В1Q.

Поясніть принцип модуляції САР.

Поясніть принцип модуляції DMT.

Вимоги до кабельних ліній при реалізації xDSL.

В яких випадках застосовується обладнання xDSL.

Намалюйте схему міжстанційного зв’язку між аналоговою та цифровою АТС з використанням обладнання xDSL.

Намалюйте схему міжстанційного зв’язку між цифровими АТС з використанням обладнання xDSL.

Намалюйте схему абонентського виносу використанням обладнання xDSL.

Намалюйте схему доступу до мережі PDH та SDH з використанням обладнання xDSL.

Намалюйте схему об’єднання локальних обчислювальних мереж з використанням обладнання xDSL.

Що таке ISDN?

Основні послуги мережі ISDN.

Додаткові послуги ISDN.

Головна перевага мереж, побудованих з використанням технології ISDN.

Переваги мережі ISDN (телефонія).

Переваги мережі ISDN (інтернет та передача даних).

Переваги мережі ISDN (факсимільний зв'язок).

Основна особливість, за якою мережа ISDN відрізняється від звичайної аналогової телефонної мережі.

Типи вузько смугової ISDN/

Інтерфейс базового рівня BRI.

Інтерфейс якого рівня регламентує з’єднання ISDN-станції з абонентом?

Інтерфейс первинного рівня PRI.

Який інтерфейс забезпечує зв'язок між ISDN-станціями?

Функції та швидкість D-каналу.

Що таке В-ISDN?

На яких швидкостях працює В-ISDN?

З якою швидкістю забезпечує передачу даних BRI?

Які лінійні коди застосовуються для передачі сигналів по мідним провідникам?

Які лінійні коди для передачі сигналів по оптичному волокну?

Як формується код 3В2Т?

Як формується код 4В3Т?

Недоліки лінійних трактів ІКМ-30 та ІКМ-15.

Що розуміють під новітніми технологіями?

До якої групи новітніх технологій відноситься технологія xDSL?

Чи доцільно використовувати xDSL в Україні?

В яких випадках доцільно використовувати SHDSL?

Максимальна швидкість SHDSL.

Пристрої доступу SHDSL.

Модеми з підтримкою SHDSL.

Зобразіть застосування модемів SHDSL в конфігурації з підключенням до DSLAM.

Зобразіть застосування модемів SHDSL в конфігурації «точка-точка» для організації взаємодії локальних мереж офісів компаній.

Інтегровані пристрої доступу.

Комутатори SHDSL.

Концентратори SHDSL.

Якою є максимальна швидкість комутованого доступу через телефонну мережу загального користування в Інтернет?

Якою є середня швидкість комутованого доступу через телефонну мережу загального користування в Інтернет?

Який фактор стає одним з визначаючих в роботі з Інтернетом і чому?

Особливості супутникового Інтернету.

Різновиди доступу в Інтернет через супутник.

Симетричний доступ в Інтернет через супутник.

Зобразіть схему симетричного доступу в Інтернет через супутник.

В яких випадках технологія симетричного доступу в Інтернет через супутник є ефективною?

Асиметричний доступ в Інтернет через супутник.

Зобразіть схему асиметричного доступу в Інтернет через супутник.

Чим була зумовлена поява асиметричної технології доступу в Інтернет через супутник?

Чим відрізняються один від одного системи асиметричного доступу в Інтернет через супутник?

Різновиди асиметричних систем доступу в Інтернет через супутник.

Супутниковий канал з гарантованою швидкістю, його суть.

Канал з динамічним перерозподілом ресурсу, його суть.

Переваги каналу з динамічним перерозподілом ресурсу.

Необхідне обладнання для симетричного супутникового доступу в Інтернет.

Необхідне обладнання для асиметричного супутникового доступу в Інтернет.

Які технології організації радіодоступу використовуються в системах доступу.

Технологія FDMA.

Технологія CDMA.

Технологія TDMA.

Організація стаціонарного радіодоступу до телефоних мереж.

Які існують варіанти структур радіомереж.

Системи бездротового доступу до мережі (WLL).

Переваги систем WLL.

В яких випадках доцільно використання обладнання WLL.

Технологія СТ-2.

Технологія DECT.

Технологія CDMA IS-95.

Технологія D-AMPS.

Технологія MGW Hopping.

Назвіть кількість базових станцій АТС з радіодоступом ISDX.

а) 150;

б) 400;

в) 200;

г) 216;

д) 49.

Назвіть кількість базових станцій АТС з радіодоступом Freeset.

а) 150;

б) 400;

в) 200;

г) 216;

д) 49.

Назвіть кількість базових станцій АТС з радіодоступом Forum.

а) 150;

б) 400;

в) 200;

г) 216;

д) 49.

Назвіть кількість базових станцій АТС з радіодоступом Megaset.

а) 150;

б) 400;

в) 200;

г) 216;

д) 49.

Назвіть максимальну кількість абонентів АТС з радіодоступом ISDX

а) 700;

б) 600;

в) 32;

г) 216;

д) 1000.

Назвіть максимальну кількість абонентів АТС з радіодоступом Freeset.

а) 700;

б) 600;

в) 32;

г) 216;

д) 1000.

Назвіть максимальну кількість абонентів АТС з радіодоступом Forum.

а) 700;

б) 600;

в) 32;

г) 216;

д) 1000.

Назвіть максимальну кількість абонентів АТС з радіодоступом Megaset.

а) 700;

б) 600;

в) 32;

г) 216;

д) 1000.

Назвіть середній радіус діі АТС з радіодоступом ISDX

а) 200;

б) 500;

в) 150;

г) 250;

д) 300

Назвіть середній радіус діі АТС з радіодоступом Freeset.

а) 200;

б) 500;

в) 150;

г) 250;

д) 300

Назвіть середній радіус діі АТС з радіодоступом Forum.

а) 200;

б) 500;

в) 150;

г) 250;

д) 300

Назвіть середній радіус діі АТС з радіодоступом Megaset.

а) 200;

б) 500;

в) 150;

г) 250;

д) 300

Назвіть потужність передавача АТС з радіодоступом ISDX.

а) 20 мВт;

б) 50 мВт;

в) 10 мВт;

г) 25 мВт;

д) 30 мВт

Назвіть потужність передавача АТС з радіодоступом Freeset.

а) 20 мВт;

б) 50 мВт;

в) 10 мВт;

г) 25 мВт;

д) 30 мВт

Назвіть потужність передавача АТС з радіодоступом Forum.

а) 20 мВт;

б) 50 мВт;

в) 10 мВт;

г) 25 мВт;

д) 30 мВт

Назвіть потужність передавача АТС з радіодоступом Megaset.

а) 20 мВт;

б) 50 мВт;

в) 10 мВт;

г) 25 мВт;

д) 30 мВт

Назвіть число радіоканалів АТС з радіодоступом ISDX.

а) 20;

б) 2 - 6;

в) 4 - 10;

г) 8;

д) 6.

Назвіть число радіоканалів АТС з радіодоступом Freeset.

а) 20;

б) 2 - 6;

в) 4 - 10;

г) 8;

д) 6.

Назвіть число радіоканалів АТС з радіодоступом Forum.

а) 20;

б) 2 - 6;

в) 4 - 10;

г) 8;

д) 6.

Назвіть число радіоканалів АТС з радіодоступом Megaset.

а) 20;

б) 2 - 6;

в) 4 - 10;

г) 8;

д) 6.

Назвіть робочу частоту АТС з радіодоступом ISDX.

а) 864/868 МГц;

б) 1880/1900 МГц;

в) 1680/1690 МГц;

г) 900 МГц;

д) 46/49, 902/928 МГц.

Потік даних від користувача в мережу для технології HDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 384 кбіт/с;

г) 6.4 Мбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

26. Потік даних з мережі до користувача для технології HDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 144 кбіт/с;

г) 8.192 Мбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

27. Потік даних від користувача в мережу для технології АDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 384 кбіт/с;

г) 6.4 Мбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

28. Потік даних від користувача в мережу для технології RADSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 384 кбіт/с;

г) 6.4 Мбіт/с;

д) 128 кбіт/с.

29. Потік даних від користувача в мережу для технології ІDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 384 кбіт/с;

г) 6.4 Мбіт/с;

д) 144 кбіт/с.

30. Потік даних від користувача в мережу для технології SDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 384 кбіт/с;

г) 6.4 Мбіт/с;

д) 144 кбіт/с.

31. Потік даних від користувача в мережу для технології VDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 384 кбіт/с;

г) 6.4 Мбіт/с;

д) 144 кбіт/с.

32. Потік даних з мережі до користувача для технології АDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 144 кбіт/с;

г) 8.192 Мбіт/с;

д) 52 Мбіт/с.

33. Потік даних з мережі до користувача для технології RАDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 144 кбіт/с;

г) 8.192 Мбіт/с;

д) 52 Мбіт/с.

34. Потік даних з мережі до користувача для технології SDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 144 кбіт/с;

г) 8.192 Мбіт/с;

д) 52 Мбіт/с.

35. Потік даних з мережі до користувача для технології IDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 144 кбіт/с;

г) 8.192 Мбіт/с;

д) 52 Мбіт/с.

36. Потік даних з мережі до користувача для технології VDSL складає:

а) 1.544 Мбіт/с;

б) 2.048 Мбіт/с;

в) 144 кбіт/с;

г) 8.192 Мбіт/с;

д) 52 Мбіт/с.

37. Дальність передачі для технології VDSL по дротам діметром 0.4 мм

складає:

а) 4 км;

б) 300 м;

в) 2 км;

г) 3 км;

д) 6 км.

38. Дальність передачі для технології АDSL по дротам діметром 0.4 мм

складає:

а) 4 км;

б) 8 км;

в) 2 км;

г) 3 км;

д) 6 км.

39. Дальність передачі для технології ІDSL по дротам діметром 0.4 мм

складає:

а) 4 км;

б) 8 км;

в) 2 км;

г) 3 км;

д) 6 км.

40. Дальність передачі для технології RADSL по дротам діметром 0.4 мм

складає:

а) 4 км;

б) 8 км;

в) 2 км;

г) 3 км;

д) 6 км.

41. Дальність передачі для технології НDSL по дротам діметром 0.4 мм

складає:

а) 4 км;

б) 8 км;

в) 2 км;

г) 3 км;

д) 6 км.

42. Дальність передачі для технології SDSL по дротам діметром 0.4 мм

складає:

а) 4 км;

б) 8 км;

в) 2 км;

г) 3 км;

д) 6 км.

Яка швидкість лінійного сигналу технологія 2B1Q НDSL передбачає для передачі потоку однієї пари мідного кабелю:

а) 64 кбіт/с;

б) 384 кбіт/с;

в) 128 кбіт/с;

г) 784 кбіт/с;

д) 1920 кбіт/с.

Яка швидкість лінійного сигналу технологія 2B1Q НDSL передбачає для передачі потоку двох пар мідного кабелю:

а) 64 кбіт/с;

б) 384 кбіт/с;

в) 128 кбіт/с;

г) 784 кбіт/с;

д) 1168 кбіт/с.

Яка швидкість лінійного сигналу технологія 2B1Q НDSL передбачає для передачі потоку трьох пар мідного кабелю:

а) 2320 кбіт/с;

б) 384 кбіт/с;

в) 128 кбіт/с;

г) 784 кбіт/с;

д) 1168 кбіт/с.

Які наступні технології доступу працюють на проводових каналах:

а) LMDS;

б) ISDN;

в) xDSL;

г) WLL;

д) MMDS;

ж). CaTV.

Які наступні технології доступу працюють по радіоканалам:

а) LMDS;

б) ISDN;

в) xDSL;

г) WLL;

д) MMDS;

ж). CaTV.

Модуль 3

Концепція розвитку мереж доступу.

Концепція побудови сучасних мереж доступу.

Намалюйте структурну схему мережі абонентського доступу.

Концепція використання оптичного кабелю на ділянці “останньої милі”.

Поєднання станційного терміналу з комутатором цифровим трактом.

Типова схема включення обладнання мереж доступу за допомогою інтерфейсів V.5.1 та V.5.1.

Основні вимоги до обладнання доступу.

Відкритий інтерфейс V.5.

Опорні точки V.5.

Функціональна модель доступу через інтерфейс V.5.

Особливості інтерфесу V.5.1.

Особливості інтерфесу V.5.2.

Тип загальних послуг, які може підтримувати порт користувача, пов’язаний з інтерфейсом V.5.

Послуги обслуговування по запросу.

Послуги арендованої лінії

Характеристики інтерфейсів V.5.1 та V.5.1.

Способи організації доступа.

Гібрідна оптико-волоконні мережі (HFC).

Інтерактивна мережа MMDS.

Паралельна мережа HFC та DIRECT ETHERNET.

Паралельна мережа FTTB+ ETHERNET.

Паралельна мережа HFC+HDSL/ADSL.

Структура системи МІТРІС.

Порівняння МІТРІС та MMDS.

Абонентські приймальні пристрої МІТРІС.

Ретранслятори сигналів центральної станції до абонентів МІТРІС.

Послуги, яки надає користувачам система МІТРІС.

V. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Навчальна дисципліна “Системи доступу” – це система знань теоретичних основ, основних характеристик та особливостей реалізаціїї платформ доступу, мережі систем доступу до послуг електрозв’язку, технічні, економічні, організаційні проблеми реалізації мереж доступу, яка складаеться з наступних основних блоків:

-основні характеристики та особливості реалізації платформи та мережі систем доступу;

-застосування цифрових методів передавання в системах абонентського доступу;

-основи технології побудови систем доступу;

-технології багатоапаратного доступу до послуг електрозв’язку;

-багатофункціональні системи доступу;

-модернізація та проектування ліній передачі систем доступу.

Навчальна дисципліна спирається на найновіші досягнення науки і техніки в ряді галузей, визначаючих сучасний рівень техніки зв’язку та шляхи її подальшого розвитку.

Науковою основою дисципліни є теорія побудови цифрових мереж, систем передачі та їх технічного обслуговування.

Математичною базою дисципліни є розділи математики: функції та графіки, гармонічний аналіз, основи теорії ймовірності та математичної статистики.

Навчальна дисципліна базується на знанні раніше вивчених дисциплін:

-систем передачі в електрозв’язку;

-теорії електрозв’язку;

-ліній передачі;

-телекомунікаційних та інформаційних мереж.

Методичною основою дисципліни є загальноприйнята та добре зарекомендована методика навчання з використанням всіх дидактичних принципів та прийомів, активних форм та методів навчання з врахуванням забезпечення високої професійної підготовки майбутнього інженера-зв’язківця.

Вивчення дисципліни проводиться на протязі 9-го семестру методом читання лекцій, проведення практичних занять, а також у процесі виконання комплексного завдання і самостійної роботи.

Інтенсифікація всіх видів занять забезпечується застосуванням технічних засобів навчання, дидактичного матеріалу, що роздається (альбомів схем, малюнків, журналів для практичних занять) та обчислювальної техніки.

Оптимальне співвідношення фундаментальної (теоретичної) і практичної підготовки при вивченні дисципліни досягається практичною спрямованістю ряду тем, що вивчаються , та впровадженням в тематичний план практичних занять.

Мета навчання досягається побудовою навчальної дисципліни на основі системного підходу, який передбачає багаторівневе вивчення дисципліни, а також запровадженням елементів проблемного навчання та інших форм активізації пізнавальної діяльності студента, підсилюванням ролі самостійної роботи на всіх видах занять.

Багаторівневе вивчення дисципліни реалізується як у межах кожної теми, так і при побудові всієї навчальної дисципліни взагалі. Початково в темі дається уявлення про принципи побудови апаратури, розглядаються узагальнені структурні схеми. Потім загальні принципи конкретизуються на питаннях, присвячених призначенню та основним характеристикам функціональних вузлів і, далі, розглядаються функціональні вузли конкретних зразків апаратури доступу.

Як правило, тема перемежається практичними заняттями, мета яких – не тільки закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих на попередніх заняттях, а і контроль ступеню засвоєння ними матеріалу, формування цілісних знань по темі, формування навичок усного, аргументованого викладання матеріалу перед аудиторією.

Елементи проблемного навчання запроваджуються у всі види занять з метою активізації пізнавального процесу, розвитку самостійності студентів, здібності діяти в нестандартних ситуаціях. В цій програмі 55% учбового часу займають лекції, на яких викладається матеріал по фундаментальним, основоположним питанням. В лекціях методика проблемного навчання представлена найбільш ефективно. Лекції включають формування проблеми, яка вивчається в даній темі, розкриття її практичного значення. Розглядаються шляхи і методи рішення поставленої проблеми, приводяться і аналізуються результати, які узагальнюються і конкретизуються на наступних заняттях.

Особлива увага приділяється формуванню у студентів інженерно-технічного кругозору, вміння ставити та вирішувати складні інженерні задачі, проводити аналіз, аргументовано робити висновки.

Активізація самостійної роботи студентів досягається:

-раціональним плануванням самостійної роботи студентів: винесенням на самостійну роботу не тільки задач повторення питань, розглянутих раніш, а й питань повторення матеріалу інших дисциплін, сприяючих більш глибокому засвоєнню матеріалу, що вивчається, і деяких додаткових матеріалів, які пропонуються до самостійного вивчення. При цьому обов’язково точно вказуються джерела отримання інформації та контрольні запитання;

-усвідомленням мети в задачах навчання, практичного значення одержуваних на заняттях знань;

-активною розумовою діяльністю студентів в процесі занять, виробленям потреби та умінь самостійно “здобувати” знання;

-вихованням у студентів критичного відношення до оцінки результатів свого навчання, постійним прагненням до удосконалення;

-творчим застосуванням студентами своїх знань на практичних заняттях та при курсовому проектуванню.

І н ш і методичні питання та форми роботи.

Під контролем знань, умінь та навичок розуміється сукупність заходів, спрямованих на виявлення знань т умінь студентів, здатності застосовувати ці знання в практичній діяльності.

Поточний контроль по навчальній дисципліні “Системи доступу” здійснюється з метою визначення на протязі семестру ступеня засвоєння навчального матеріалу, своєчасного виявлення недоліків в підготовці студентів та прийняття необхідних заходів по удосконаленню методики навчання, вивчення студентів та надання їм індивідуальної допомоги, а також спонукання їх до самостійної, планомірної роботи над навчальним матеріалом на протязі семестру.

До поточного контролю відносяться:

-перевірка знань, умінь та навичок на групових та практичних заняттях;

-проведення колоквіумів та літучок;

-перевірка ведення конспектів на практичних заняттях.

Основними формами контролю є модульний контроль, перевірка письмових робіт, спостереження за діями та оцінка результатів роботи на практичних заняттях та залік.

Внутрішньосеместрове атестування студентів здійснюється по можливості на протязі семестру з виставленням оцінок кожному студенту. Атестуванням досягається виховна та організаційна функції контролю знань, умінь та навичок студентів. При атестації, як і при кожному іншому контролю, викладач повинен додержуватись двох неодмінних умов – об’єктивності та дієвості. Остання умова виконується тільки тоді, коли викладач робить глибокий аналіз результатів атестування у кожній навчальній групі. При цьому, підкресливши позитивні боки, необхідно викрити недоліки в освоєнні програми як навчальною групою, так і кожним студентом.

Підсумковий контроль здійснюється у вигляді модульного контролю та диф. заліку, який має метою перевірку якості виконання навчального плану за семестр.

Самостійна робота студента по підготовці до поточних занять, диф. заліку, в межах відведеного часу, планується особисто кожним студентом. Як правило, підготовка до занять по дисципліні проводиться в аудиторіях кафедри. При відробленні практичних питань використовується відповідна апаратура та обладнання.