- •Методичні вказівки
- •Кременчук 2006
- •1 Електрохімічні процеси
- •1.1 Окислювально-відновлювальні реакції
- •Контрольні питання
- •1.2 Електродні потенціали
- •Контрольні питання
- •1.3 Електроліз
- •1.4 Корозія металів
- •Контрольні питання
- •2 Розрахунок рН розчину
- •Розрахунок рН та рОн
- •Контрольні питання
- •3 Жортскість води
- •Контрольні питання
- •4 Визначення розсіювання біогенних елементів
- •Кларки мікроелементів у літосфері та осадових породах (h 10 –3)
- •Ранжирування значень кк і кр для еталонного об'єкта
- •Побудова графіка біогеохімічного спектра
- •Контрольні питання
- •5 Визначення біогеохімічних циклів
- •Контрольні питання
- •6 Буферні розчини
- •Список літератури
3 Жортскість води
Жортскість води обумовлена вмістом у ній розчинних солей кальцію і магнію – гідрокарбонатів, сульфатів і хлоридів. Розрізняють тимчасову і постійну жортскість води.
Тимчасова жортскість визначається вмістом у воді розчинних гідрокарбонатів кальцію і магнію. При кип'ятінні води гідрокарбонати переходять у малорозчинні карбонати:
Са(НС03)2= СаСО3 + СО2 + Н2О .
Постійна жортскість обумовлена наявністю у воді сульфатів і хлоридів. Її можна усунути перегонкою, хімічною обробкою, наприклад, содою:
CaSO4 + Na2C03 = CaCO3 + Na2SO4.
У промисловості розповсюджений метод усунення жортскосты води шляхом катіонного обміну.
Na2R + Са(НСО3)2 = Ca2+ + 2NaHCО3,
Na2R + CaSО4 = Ca2+ + Na2S04,
де Na2R – катіоніт зі складним алюмосилікатним аніоном
чи 2RCOOH + Са2+= (RCOO)2Ca + 2Н+ де RCOOH – Н+ – катіоніт
Жорсткість води виражають у мілімолях еквівалентів іонів Са2+ і Мg2+ на літр води (чи міліграм еквівалентів цих іонів).
Один мілімоль еквіваленту (чи міліграм – еквівалент) жортскості відповідає вмісту 20, 04 мг/л іонів кальцію чи 12,16 мг/л іонів магнію. Вода із жорсткістю менше 4 ммоль- екв/л називається м'якою, від 4 до 8 – середньою і від 8 до 12 – жорсткою.
Приклад 1 Обчислити жорсткість води, знаючи, що в 500 л її міститься 202,5г Са(НСО3)2.
Розв'язок: у 1л води міститься 202,5/ 500 = 0,405г
Са(НСО3)2, що складає 0,405 /81 = 0,005
еквівалентних мас чи 5 мекв/л (81 г/моль – еквівалентна маса Са(НСО3)2. Отже, жорсткість води 5 мекв.
Приклад 2 Скільки грамів CaSО4 міститься в 1м3 води, якщо жорсткість, обумовлена наявністю цієї солі, дорівнює 4 мекв?
Розв'язок: мольна маса CaS04 дорівнює 136,14 г/моль, еквівалентна маса дорівнює 136,14 /2 = 68,07 г/моль. У 1 м3 води жорсткість 4 мекв міститься 4 · 1000 = 4000 мекв, чи 4000 · 68,07 = 272280 мг = 272,280 г CaS04.
Приклад 3 Яку масу соди треба додати до 500 л води, щоб усунути її жорсткість 5 мекв?
Розв'язок: у 500 л води міститься 500 · 5 = 2500 мекв солей, що обумовлюють жорсткість води. Для усунення жорсткісті варто додати 2500 · 53 = 132500 мг = 132,5г соди (53 г/моль – еквівалентна маса Na2C03).
Приклад 4 Обчислити карбонатну жорсткість води, знаючи, що на титрування 100 см3 цієї води, що містить гідрокарбонат кальцію, треба було 6,25 см3 0,08 н розчину HCL.
Розв'язок: обчислюємо нормальність розчину гідрокарбонату кальцію. Позначивши число еквівалентів розчиненої речовини в 1л розчину, тобто нормальність, через х, складаємо пропорцію:
н.
Таким чином, у 1л досліджуваної води міститься 0,005 · 1000 = 5 мекв гідрокарбонату кальцію чи 5 мекв Са2+ -іонів. Карбонатна жорсткість води 5 мекв.
Наведені приклади розв'язують, застосовуючи формулу:
Ж= ,
де m – маса речовини, що обумовлює жорсткість води чи речовини, яка усунула жорсткість води, мг, me– еквівалентна маса цієї речовини, V – об'єм води, л.
Розв'язок: Ж= = = 5 мекв ( 81-еквівалентна маса Са(НСО3)2, дорівнює половині його мольної маси).
Рішення прикладу 2: з формули Ж= , m = = 272280 мг = 272,280 г CaSO4.