- •Методичні вказівки
- •Кременчук 2006
- •1 Електрохімічні процеси
- •1.1 Окислювально-відновлювальні реакції
- •Контрольні питання
- •1.2 Електродні потенціали
- •Контрольні питання
- •1.3 Електроліз
- •1.4 Корозія металів
- •Контрольні питання
- •2 Розрахунок рН розчину
- •Розрахунок рН та рОн
- •Контрольні питання
- •3 Жортскість води
- •Контрольні питання
- •4 Визначення розсіювання біогенних елементів
- •Кларки мікроелементів у літосфері та осадових породах (h 10 –3)
- •Ранжирування значень кк і кр для еталонного об'єкта
- •Побудова графіка біогеохімічного спектра
- •Контрольні питання
- •5 Визначення біогеохімічних циклів
- •Контрольні питання
- •6 Буферні розчини
- •Список літератури
Контрольні питання
121-140. Провести розрахунок кларків концентрації та розсіювання для двох гірських порід; ранжування величин КК і КР для еталонного об'єкта дослідження; побудова біогеохімічних спектрів цих порід; короткий висновок про особливості хімічного складу порід кожного типу порівняно з кларком літосфери і породними кларками. Для розрахунку кларків концентрації та розсіювання кожному студентові надається таблиця з аналітичними даними за вмістом рідких і розсіяних елементів порід різних металогенічних провінцій і кларками цих самих елементів у літосфері. Набір елементів повинно бути не менше 10.
121.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К1 С1)
122.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К2С1)
123.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К3С1)
124.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К1С2)
125.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К2С2)
126.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К3С2)
127.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К1С1)
128.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К1С2)
129.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К1С3)
130.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К1С4)
131.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К2С1)
132.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К2С2)
133.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К2С3)
134.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К2С4)
135. Ba Si As Mo Mg Mn Ca Sr V Zn (табл.4.2 К1С1)
136.Ba Si As Mo Mg Mn Ca Sr V Zn (табл.4.2 К1С2)
137. Ba Si As Mo Mg Mn Ca Sr V Zn (табл.4.2 К1С3)
138.Ba Si As Mo Mg Mn Ca Sr V Zn (табл.4.2 К1С4)
139. Mn Ni Co Ti V Cr Mo Pb Zn Sr Ba Be (табл.4.3 КС1)
140.Mn Ni Co Ti V Cr Mo Pb Zn Sr Ba Вe (табл.4.3 КС2)
5 Визначення біогеохімічних циклів
Біогеохімічний цикл - це циркуляція хімічних елементів із зовнішнього середовища в організми й навпаки: поглинання мінеральних речовин рослинами з ґрунту, води, повітря, потім через живильні ланцюги включення їх в організми тварин і далі через ланку редуцентів - повернення їх у г'рунт, воду, повітря. Їх можна розділити на два основні типи:
- кругообіг газоподібних речовин із резервним фондом в атмосфері або гідросфері;
- осадові цикли хімічних елементів із резервним фондом у земній корі.
Існує три рівні біогеохімічних циклів (БГХЦ), що дозволяють виявити роль і частку участі різноманітних організмів у кругообігі хімічних елементів:
-БГХЦ на рівні мікробних популяцій, значення яких складається в кількості, що поставляється біомасою й у роботі з мінералізації органічних залишків щодо перетворення азоту, заліза, марганцю, фосфору, сірки та ін.
- БГХЦ на рівні безхребетних організмів г'рунтів і вод, що переробляють органічні залишки в г'рунтах і транспортують хімічні елементи у водоймах, сприяють накопиченню гумусу і впливають на склад г'рунтового повітря;
- БГХЦ у наземних біогеоценозах (лісових, трав'янистих та ін.). Рослинність переносить величезну кількість хімічних елементів, активно бере участь у г'рунтоутворенні.
Найважливіші властивості БГЦХ:
-наявність резервного фонду, тобто частини кругообігу, фізично або хімічно віддаленої від організмів. Завдяки резервному фонду кругообіг спроможний до швидкої саморегуляції. Так, надлишок СО2 швидко розсіюється, споживається рослинами, перетворюється в карбонати;
- неповна оборотність - незамкнутість циклу - має планетарне значення. Завдяки цьому з циклу виходить і накопичуються кисень, азот в атмосфері, вуглець (вапняки, нафти й ін.) у земній корі;
- тривалість БГХЦ, П, дорівнює відношенню запасу біомаси до приросту біомаси в т/га: П= (запас біомаси, т/га )/ (приріст біомаси, т/га)
Цей показник характеризує тривалість синтезу і мінералізації біомаси в даних екологічних умовах. У середньому П складає 300-400 років;
- ємність біологічного кругообігу виражається кількістю хімічних елементів, що входять до складу біомаси зрілого фітоценоза, виражається в одиницях маси на одиницю площі (для лісових фітоценозів вона 2000-4000, для тундрових 20-50 кг/га);
- інтенсивність БГХЦ - розмір, що відображає швидкість накопичення хімічних елементів у фітоценозі. Визначається кількістю елементів, накопичених у прирості за одиницю часу.
Уявлення В.І.Вернадського про біогеохімічні цикли як основу організованості біосфери в даний час розширено до уявлення про технобіогеохімічних цикли (ТБГХЦ) як основу організованості антропосфери.