Контрольні питання

121-140. Провести розрахунок кларків концентрації та розсіювання для двох гірських порід; ранжування величин КК і КР для еталонного об'єкта дослідження; побудова біогеохімічних спектрів цих порід; короткий висновок про особливості хімічного складу порід кожного типу порівняно з кларком літосфери і породними кларками. Для розрахунку кларків концентрації та розсіювання кожному студентові надається таблиця з аналітичними даними за вмістом рідких і розсіяних елементів порід різних металогенічних провінцій і кларками цих самих елементів у літосфері. Набір елементів повинно бути не менше 10.

121.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К₁ С₁)

122.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К₂С₁)

123.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К₃С₁)

124.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К₁С₂)

125.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К₂С₂)

126.Si Al Fe Ca Na K Mg Ti P S (таб.4.1 К₃С₂)

127.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К₁С₁)

128.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К₁С₂)

129.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К₁С₃)

130.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К₁С₄)

131.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К₂С₁)

132.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К₂С₂)

133.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К₂С₃)

134.Mn Ca Sr V Zn Cr Ni Cu Co Pb (табл.4.2 К₂С₄)

135. Ba Si As Mo Mg Mn Ca Sr V Zn (табл.4.2 К₁С₁)

136.Ba Si As Mo Mg Mn Ca Sr V Zn (табл.4.2 К₁С₂)

137. Ba Si As Mo Mg Mn Ca Sr V Zn (табл.4.2 К₁С₃)

138.Ba Si As Mo Mg Mn Ca Sr V Zn (табл.4.2 К₁С₄)

139. Mn Ni Co Ti V Cr Mo Pb Zn Sr Ba Be (табл.4.3 КС₁)

140.Mn Ni Co Ti V Cr Mo Pb Zn Sr Ba Вe (табл.4.3 КС₂)

5 Визначення біогеохімічних циклів

Біогеохімічний цикл - це циркуляція хімічних елементів із зовнішнього середовища в організми й навпаки: поглинання мінеральних речовин рослинами з ґрунту, води, повітря, потім через живильні ланцюги включення їх в організми тварин і далі через ланку редуцентів - повернення їх у г'рунт, воду, повітря. Їх можна розділити на два основні типи:

- кругообіг газоподібних речовин із резервним фондом в атмосфері або гідросфері;

- осадові цикли хімічних елементів із резервним фондом у земній корі.

Існує три рівні біогеохімічних циклів (БГХЦ), що дозволяють виявити роль і частку участі різноманітних організмів у кругообігі хімічних елементів:

-БГХЦ на рівні мікробних популяцій, значення яких складається в кількості, що поставляється біомасою й у роботі з мінералізації органічних залишків щодо перетворення азоту, заліза, марганцю, фосфору, сірки та ін.

- БГХЦ на рівні безхребетних організмів г'рунтів і вод, що переробляють органічні залишки в г'рунтах і транспортують хімічні елементи у водоймах, сприяють накопиченню гумусу і впливають на склад г'рунтового повітря;

- БГХЦ у наземних біогеоценозах (лісових, трав'янистих та ін.). Рослинність переносить величезну кількість хімічних елементів, активно бере участь у г'рунтоутворенні.

Найважливіші властивості БГЦХ:

-наявність резервного фонду, тобто частини кругообігу, фізично або хімічно віддаленої від організмів. Завдяки резервному фонду кругообіг спроможний до швидкої саморегуляції. Так, надлишок СО₂ швидко розсіюється, споживається рослинами, перетворюється в карбонати;

- неповна оборотність - незамкнутість циклу - має планетарне значення. Завдяки цьому з циклу виходить і накопичуються кисень, азот в атмосфері, вуглець (вапняки, нафти й ін.) у земній корі;

- тривалість БГХЦ, П, дорівнює відношенню запасу біомаси до приросту біомаси в т/га: П= (запас біомаси, т/га )/ (приріст біомаси, т/га)

Цей показник характеризує тривалість синтезу і мінералізації біомаси в даних екологічних умовах. У середньому П складає 300-400 років;

- ємність біологічного кругообігу виражається кількістю хімічних елементів, що входять до складу біомаси зрілого фітоценоза, виражається в одиницях маси на одиницю площі (для лісових фітоценозів вона 2000-4000, для тундрових 20-50 кг/га);

- інтенсивність БГХЦ - розмір, що відображає швидкість накопичення хімічних елементів у фітоценозі. Визначається кількістю елементів, накопичених у прирості за одиницю часу.

Уявлення В.І.Вернадського про біогеохімічні цикли як основу організованості біосфери в даний час розширено до уявлення про технобіогеохімічних цикли (ТБГХЦ) як основу організованості антропосфери.