6. Список використаних джерел

Список використаних джерел є суттєвою частиною дипломної роботи та характеризує рівень вивчення студентом поставленої проблеми. До нього рекомендується включати фахову літературу з досліджуваної теми, на яку в роботі є посилання або з якою студент ознайомився.

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких джерел: ГОСТ 7.1 -84 „Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления”; ДСТУ 3582-97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”; ГОСТ 7.12-93 „СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила”; Сборник основных российских стандартов по библиотечно-информационной деятельности. – СПб: Профессия, 2005. – 552 с.

6. Анотація

На останній сторінці дипломної роботи, перед додатками, розміщують анотацію, яка виконується державною мовою (додаток П). Анотація повинна містити:

- прізвище та ініціали студента;

- назву дипломної роботи;

- спеціальність (шифр і назва);

- назву установи де відбувається захист;

- місто і рік захисту;

- основні результати дослідження.

Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Необхідно використовувати слова та фрази, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів, маловідомих термінів і символів.

Після анотації наводяться ключові слова, які подаються у називному відмінку в рядку через кому. Загальна кількість ключових слів – не менше трьох і не більше семи.

Після анотації проставляється дата завершення дипломної роботи та підпис студента.

7.8. Додатки

У додатки дипломної роботи виноситься матеріал, який за умови включення його до основної частини роботи загромаджує текст або змінює впорядковане і логічне уявлення про роботу.

У додатки виносяться:

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• допоміжні ілюстрації (схеми, рисунки, діаграми тощо);

• окремі формули та проміжкові економіко-математичні розрахунки;

• форми первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку;

• форми фінансової, податкової, статистичної та іншої звітності;

- інші матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути введені до основної частини роботи.

Всі додатки повинні бути заповненні відповідно до вимог.

Зв’язок тексту з додатками здійснюється за допомогою посилань у тексті дипломної роботи на конкретний додаток.

8. Вимоги до оформлення дипломної роботи

8.1. Мова і стиль

Дипломна робота повинна виконуватися державною мовою.

Мовностилістичне оформлення дипломної роботи обумовлюється особливостями наукового стилю:

• формально-логічний спосіб викладення матеріалу, наявність міркувань, що сприяють доказу істини, обгрунтуванню основних висновків дослідження;

• смислова завершеність, цілісність та зв’язність думок;

• цілеспрямованість, відсутність емоційного забарвлення наукового тексту;

• об’єктивність викладу, смислова точність, стислість, ясність;

• необхідність використання спеціальної термінології.

Завдяки спеціальним термінам досягається можливість в короткій формі давати розгорнуті визначення та характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ. Слід уважно підходити до вибору наукових термінів та визначень, посилаючись при цьому на авторитетні джерела (підручники, довідкові та нормативні видання тощо).

Щоб уникнути суб’єктивних суджень і закцентувати основну увагу на предметі висловлювання, в тексті застосовують переважно виклад від третьої особи (“…автор рекомендує”) або від першої особи множини (“…на нашу думку”, “…зазначаємо, що”), часто використовують безіменну форму подачі інформації (“…як було сказано”, “… на думку”).

Текст дипломної роботи слід старанно вичитати та перевірити на наявність помилок.

Дипломна робота, яка оформлена без дотримання вказаних вимог, з наявними помилками повертається науковим керівником для доопрацювання.