Отже, шум несуть повідомлення, які не підвищують рівень нашої обізнаності.

Прикладом шуму є повідомлення, написане, наприклад, китайськими ієрогліфами або вимовлене японською мовою, якщо ми не знаємо цих мов.

Не підвищують рівень нашої обізнаності (а значить, несуть шум) повідомлення про результат футбольного матчу, який ми вже знаємо, повідомлення про відомі формули з курсу фізики або математики тощо.

Інформація може перетворюватися на шум. Якщо ми почули по одному з каналів телебачення повідомлення про

прогноз погоди на завтра вперше, то воно несе для нас інформацію. Якщо ми того самого дня почули це повідомлення ще раз, то воно буде для нас уже шумом.

З іншого боку, і шум може перетворюватися на інформацію. Так, повідомлення формули для обчислення коренів квадратного рівняння є шумом для учня 7-го класу (він її не розуміє). І воно ж стає інформацією для цього учня у 8-му класі при вивченні відповідної теми.

Властивості інформації. Інформацію використовують для того, щоб зробити висновок або прийняти рішення. Щоб ці висновки і рішення були правильними, інформація повинна мати такі властивості:

1. Достовірність. Інформація достовірна, якщо вона відповідає реальному стану речей і подій. Якщо людині в незнайомому місті вказати неправильний шлях до вокзалу, то вона запізниться на потрібний поїзд. Помилковий прогноз погоди, наприклад, для експедиції в горах може виявитися причиною навіть загибелі людей.

Прикладами недостовірних повідомлень можуть бути різні гадання і віщування.

2. Повнота. Інформація повна, якщо її достатньо для того, щоб зробити потрібний висновок або прийняти правильне рішення. Неповна інформація найчастіше є причиною прийняття помилкових рішень. Так, щоб поштова служба могла доставити лист, потрібно вказати поштовий індекс, повну поштову адресу, прізвище, ім'я і по батькові адресата. Відсутність будь-якої частини цієї інформації може призвести до неможливості правильної доставки. Водночас повідомлення про колір будинку, вік адресата, наявність сусідів тощо несуть надлишкову для доставки інформацію. Зазначимо, що надлишкова інформація також може завадити прийняттю правильних рішень,

3. Актуальність. Під актуальністю інформації розуміють вчасність надходження відповідних повідомлень. Мало кого цікавить програма телепередач на минулий тиждень, повідомлення про посадку на поїзд вже після його відправлення.

4. Корисність. Під корисністю інформації, розуміють її практичну цінність. Якщо ми відпочиваємо в Криму, то повідомлення про температуру повітря і морської води в місці нашого відпочинку є корисним для нас. Але воно не є для нас корисним, якщо в цей час ми знаходимося, наприклад, у м. Хмельницькому і не збираємося найближчого часу їхати до Криму,

5.Зрозумілість. Повідомлення зрозуміле, якщо для його розуміння не потрібні додаткові роз'яснення або інші повідомлення.

Якщо цінна і своєчасна інформація представлена незрозумілим чином (незрозумілою мовою, містить незрозумілі терміни, формули), то вона є шумом.

Інформаційні процеси. Інформацію можна збирати, зберігати, передавати, опрацьовувати, захищати і використовувати в своїй практичній діяльності.

Збирання інформації - це процес пошуку і відбору необхідних повідомлень із різних джерел для подальшого їх використання.

У наш час способи збирання повідомлень можуть бути такими:

• робота зі спеціальною літературою, енциклопедіями, довідниками, газетами, журналами тощо;

• проведення дослідів;

• бесіди зі спеціалістами;

• спостереження, опитування, анкетування;

• перегляд відеоматеріалів, прослуховування звукозаписів;

• пошук інформації в Інтернеті та в інших інформаційно-довідкових системах.

Зберігання інформації - це процес фіксування повідомлень на матеріальному носії.

У наш час для зберігання повідомлень використовують такі носії:

• книжки, газети, журнали, словники, енциклопедії тощо;

• кіноплівки;

• грамплатівки;

• документи, фотографії, малюнки, картини;

• магнітні стрічки;

• магнітні й лазерні диски;

• дерев'яні, тканинні, металеві та інші поверхні.

Усі ці носії повідомлень збираються, впорядковуються і зберігаються в бібліотеках, музеях, архівах, картинних галереях, патентних бюро, відеотеках, фонотеках, кіноархівах, електронних базах даних тощо.

Крім того, інформація зберігається в мозку людини і тварини.

Передавання інформації - це процес переміщення повідомлень від джерела до приймача.

У процесі передавання повідомлень завжди беруть участь три об'єкти:

Джерело повідомлення		Канал передавання		Приймач повідомлення

Повідомлення передаються каналами передавання у формі звукових, світлових, ультразвукових, електричних та інших сигналів. Сучасними засобами передавання повідомлень є:

• телефон;

• телеграф;

• радіо;

• телебачення;

• поштова служба;

• візуальні сигнали (світлофор, міліціонер-регулювальник, сигнальні фари автомобіля, сигнальні прапорці на флоті);

• звукові сигнали (розмова людей, крики тварин, дзвінки, дзвони);

• гени клітин живих організмів;

• спеціальні виділені канали;

• супутникові канали.

Опрацювання інформації - це отримання нової інформації з наявної.

Учень, прочитавши умову задачі, опрацьовує інформацію, яку вона містить, створює розв'язання задачі, в результаті

виконання якого отримує розв'язок.

Розташувавши за спаданням результати попередніх забігів на дистанцію 100м, ми отримаємо список восьми учасників фінального забігу.

Турнікет метро, отримавши інформацію про те, що жетон опущено, розпізнає його та інформує пристрій, який закриває прохід через турнікет, що можна пропустити пасажира.

У пристрої, що вмикає й вимикає освітлення вулиці, є фотоелемент, який постійно приймає й аналізує інформацію про рівень освітленості. Коли цей рівень досягає встановленого значення, пристрій вмикає чи вимикає ліхтарі.

Використовуючи програму для нарахування заробітної плати, комп'ютер обчислює заробітну плату кожного працівника, враховуючи інформацію про кількість відпрацьованих днів, ставку, наявність пільг та інше.

Опрацювання інформації є однією з основних операцій, яка виконується з інформацією, і є головним засобом збільшення її обсягу і різноманітності.

Інформація завжди відігравала важливу роль у житті людей. Ще в XIX ст. відомий французький політичний діяч Шарль Моріс Талейран (1754-1838) казав: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Сучасне суспільство часто називають інформаційним, маючи на увазі ту особливо важливу роль, яку відіграє в ньому інформація. Останнім часом обсяг інформації, що накопичує людство, постійно зростає, подвоюючись приблизно кожні три роки.

Тому дуже важливим є захист інформації. Інформацію треба захищати від випадкової втрати, несанкціонованої зміни, пошкодження. Для цього використовуються різноманітні методи копіювання і зберігання повідомлень.

У багатьох випадках, зокрема в бізнесі, володіння інформацією стає вирішальним. Інформація сьогодні стала товаром. Тому виникає потреба захищати інформацію, обмеживши доступ до неї.

Одним із дієвих способів захисту інформації є її кодування (шифрування).

Лаб. роб. №1 Інформація. Кодування інформації. Вимірювання кількості інформації. 7