- •Тема 1. Поняття, предмет і структура курсу «туристичне країнознавство»
- •Поняття «туристичне країнознавство», мета та завдання курсу
- •Предмет і методологія курсу
- •Поняття «туристичне країнознавство», мета та завдання курсу
- •Предмет і методологія курсу
- •Тема 2. Характеристика провідних туристичних країн європейського регіону
- •2.1. Розвиток туризму на Британських островах
- •2.2. Туристичні ресурси Франції та Німеччини
- •2.3. Італія та Мальта як туристичні центри
- •2.4. Туристична привабливість Піренейського півострова
- •2.5. Розвиток туризму в Альпійських державах
- •2.6. Розвиток туризму в країнах Бенілюксу
- •2.7. Туристичні ресурси країн Центральної Європи
- •2.8. Характеристика туристичних країн-анклавів
- •Тема 3. Туристична привабливість країн східної європи
- •3.1. Туристичні ресурси України
- •3.2. Характеристика туристичних ресурсів Прибалтійських країн
- •3.3. Розвиток туризму в Білорусі та Молдові
- •3.1. Туристичні ресурси України
- •3.2. Характеристика туристичних ресурсів Прибалтійських країн
- •3.3. Розвиток туризму в Білорусі та Молдові
- •Тема 4. Місце країн північно-західної та південно-східної європи на світовому туристичному ринку
- •4.1. Туризм в Скандинавії
- •4.2. Ісландія як туристичний острів
- •4.3. Фінляндія – центр лижного туризму
- •4.4. Країни розпаду Югославії
- •4.5. Туристична атрактивність Греції
- •4.6. Туристичні ресурси Румунії, Болгарії, Албанії
- •Тема 5. Характеристика туристичних ресурсів країн азії
- •5.1.Центральна Азія – частина снд
- •5.2. Екзотика Південної та Південно-Східної Азії
- •5.3. Туристичні ресурси Китаю, Тайваню, Монголії
- •5.4. Японія, Республіка Корея та кндр перспективні туристичні країни світу
- •5.5. Історична земля – Західна Азія
- •Тема 6. Характеристика туристичних ресурсів австралії та океанії
- •6.1. Австралія – туристичний материк
- •6.2. Острови Нової Зеландії
- •6.3. Туристичні ресурси Океанії
- •6.1. Австралія – туристичний материк
- •6.2. Острови Нової Зеландії
- •6.3. Туристичні ресурси Океанії
- •Тема 7. Туристичні ресурси африки
- •7.1. Проблеми розвитку туризму в Північно–Західній Африці
- •7.2. Індустрія туризму в Західній Африці
- •7.3. Туристичні ресурси Центральної, Східної та Південної Африки
- •7.1. Проблеми розвитку туризму в Північно–Західній Африці
- •7.2. Індустрія туризму в Західній Африці
- •7.3. Туристичні ресурси Центральної, Східної та Південної Африки
- •Тема 8. Туристичні ресурси близького сходу
- •8.1. Туризм в Північно-Східній Африці
- •8.2. Єгипет, оае як провідні туристичні країни
- •8.1. Туризм в Північно-Східній Африці
- •8.2. Єгипет, оае як провідні туристичні країни
- •Тема 9. Туристичні ресурси північної америки
- •9.1. Туристичні ресурси Сполучених Штатів Америки
- •9.2. Канада – туристична приваблива північна країна Америки
- •9.3. Туристичні ресурси Мексиканських Сполучених Штатів
- •9.1. Туристичні ресурси Сполучених Штатів Америки
- •9.2. Канада – туристична приваблива північна країна Америки
- •9.3. Туристичні ресурси Мексиканських Сполучених Штатів
- •Тема 10. Туристичні ресурси латинської америки та країн карибського басейну
- •10.1. Туристична привабливість Центральної Америки.
- •10.2. Південна Америка – туристичний континент
- •10.3. Розвиток туризму в країнах Карибського басейну.
- •10.1. Туристична привабливість Центральної Америки.
- •10.2. Південна Америка – туристичний континент
- •10.3. Розвиток туризму в країнах Карибського басейну
- •Список рекомендованої літератури
Тема 10. Туристичні ресурси латинської америки та країн карибського басейну
10.1. Туристична привабливість Центральної Америки.
10.2. Південна Америка – туристичний континент
10.3. Розвиток туризму в країнах Карибського басейну.
10.1. Туристична привабливість Центральної Америки.
Не дивлячись на свої невеликі розміри, Беліз є однією з самих незвичайних країн Центральної Америки.
Столиця Беліза – Бельмопан, одне з наймолодших міст планети. До визначних пам'яток Бельмопана відносять значну будівлю Національних зборів на Горбі Незалежності і комплекс урядових будівель, Університет Беліза, колоритні будівлі численних банків, пам'ятник "Беліз – вперед" (втім місцеві жителі звуть його просто "палець"). В межах Лайтхаус-риф, лежить територія ще одного пам'ятника природи, що охороняється, – Халф-мун-кей, одного з двох місць на планеті, де виявлена велика колонія червононогих олуш, а також 96 видів інших птахів.
На північ від міста лежать дивовижні рифи Колкер-кей (33 км. від Беліз-ситі) і Амбергріс-кей (1 км. східніше Сан-педро). Води навколо рифів вважаються одними з самих захоплюючих місць в світі для плавання, сноркелінга і морської рибалки, а прозорість води настільки велика (до 60 м), що навіть без занурення видно все різноманіття місцевого підводного життя.
Розкидані тут і там руїни споруд цивілізації майя додають їм ще більшу привабливість – Каракол, Лісовий резерват Маунтін-пайн-рідж, Шунантуніч. Також в західних областях заслуговують уваги населений "останніми майя" містечко Сан-антоніо з його музеєм Тана, археологічна ділянка Ель-пілар біля Сан-ігнасіо, руїни одного з останніх оплотів опору майя іспанським завойовникам - Типу, а також популярні райони сплаву – річки Макаль і Мопан.
Гватемала – одна з найколоритніших країн Центральної Америки – славиться великою кількістю пам'ятників історії і культури. Три історичні пам'ятники Гватемали, внесених до списку Усесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як би відображають етапи історії країни – Археологічний парк "Руїни Куїрігуа" і Національний парк Тікаль створені на місці одних з головних центрів цивілізації майя, а місто Антігуа-гуатемала представляє безліч зразків іспанської колоніальної архітектури.
Столиця країни – Гватемала-сіті або просто Гватемала – справжнє місце паломництва.
Стара столиця країни – Антігуа перетворився на головний туристичний центр країни, що налічує безліч церков і палаців, проте столиця була перенесена в Гватемала-ситі. У 1979 році Антігуа був включений в список Усесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
До визначних пам'яток міста відносяться центральна площа Парк-сентраль з собором Катедраль-де-Сан-Хосе на східній стороні.
В церкві Санто-Томас зберігається копія стародавньої книги Пополь-вух ("Священна книга творіння" або "Книга ради", в ширшому сенсі - "Книга народу"), що містить всю систему індіанської космографії і історії.
У гірських районах Альта-верапаса цікаві що славиться пейзажами і кавою Кобан (столиця регіону), кристально-чисте озеро Бальнеаріо-чам-че і каплиця Чишим над містом Верапас, численні індіанські села і печери в долині Ланкин, що охороняє область стародавнього дощового лісу заповідник Челема (тут одна з найбільших в країні популяцій птаха кетцаль), бірюзові водоймища вапнякової гряди Семук-чампі недалеко від Ланкина, печера Грутас-де-ланкин (60 км. східніше Кобана) з величезною колонією кажанів, заповідник Біотопо-де-кетцаль (11,5 кв. км.) у села Пурулья, "батьківщина тарзанки" – місто Кубулько (ритуал стрибків з скель з еластичним джгутом на ногах і насправді практикують тут вже років 800), численні руїни майя навколо Рабіналь, руїни Утатлан (Кумаркаах, 4 км. західніше Санта-круз-дель-киче), знаменитий "трикутник Ішиль", де індійці говорять на однойменній загадковій мові, а також ізольована долина Салама, в якій проживають індійці з групи "покомчи".
Гондурас – одна з областей формування і розвитку стародавньої цивілізації майя і інших доколумбових культур.
Головними визначними пам'ятками і центром Тегусігальпи є заснована в XVI столітті церква Іглесія-де-Сан-Франціско (первинна будівля побудована в 1592 році – перша церква, побудована іспанцями в Тегусігальпі, хоча велика частина сучасної споруди зведена в 1740 г), яка має величний зовнішній вигляд і химерний інтер'єр в традиційному іспанському стилі.
Бульвар Морасан – головна комерційна артерія і центр розваг Тегусігальпи, відомий також як Ла-зона-віва.
Набагато більшою популярністю, чим столиця регіону, користується рибальське село Омоа, Сан-Педро-Сула, що розкинулася на самому березі моря. воно являє собою приморський курортний район, що швидко розвивається, вічно заповнений екскурсантами і жителями Сан-педро, що приїжджають на уїкенд. Кращі пляжні райони розташовані навколо побережжя Чампас, Кристофор-Колумбус-бич, Каса-киви і Крісталес.
Острови Хог, або Кайос-кочинос, є групою маленьких приватних островів і рифів, що дозволяє розвивати тут піший туризм з явною екологічною спрямованістю.
Коста-Ріка – достатньо незвичайна країна. Столиця країни, Сан-Хосе, була заснована в 1737 р. Окремої уваги заслуговують собор Сан-Хосе (Катедраль), Музей природної історії в парку Сабана, Національний театр (історичний пам'ятник національного значення).
Найпривабливішими для більшості туристів є північно-західна частина країни. Розкішні пляжі тягнуться тут на багато сотень кілометрів, а турбота уряду країни про екологію видно найвиразніше – за останні роки зусиллями властей тут, паралельно з розвитком туристичної інфраструктури.
Окрім прекрасних туристичних комплексів півостровів Никоя і Д`оса, які можна перераховувати годинами, тут варто звернути увагу на заповідник Куру, китову бухту Байя-бальена, скелясті бухти і водопади біля Монтесуми, ботанічний сад Уїлсонов (входить в парк Ла-амістад), що охороняє морських черепах.
В порівнянні з численними пам'ятниками культури майя сусідньої Гватемали або багатими національними парками Коста-Ріки, Нікарагуа на перший погляд виглядає достатньо скромно. Майже всі пам'ятники стародавніх цивілізацій зруйновані землетрусами, революцією і війнами, що дісталися цій країні. Столиця простягнулася уздовж південного берега озера Манагуа (Лаго-холотлан) і переповнена населенням – більше чверті жителів країни живе саме тут. Основні визначні пам'ятки столиці розташовані навколо площі Пласа-де-ла-републіка, включаючи прекрасний Муніципальний собор на самому березі озер.Острів Літтл-корн (Ла-ісліта або Маїс-пекенья) славиться безлюдністю і своїми піщаними пляжами, на яких відкладають яйця морські черепахи.
Столиця Панами – сучасне, процвітаюче комерційне місто, що простягнулося на 10 км. уздовж Тихоокеанського узбережжя країни, від руїн Панама-в’єхо на сході до берега Панамського каналу на заході.
Найбільшу популярність країні приніс Панамський канал – один з найпротяжніших і напружених штучних водних шляхів в світі. Безліч екскурсій проводиться до заповідних островів Барро-Колорадо з колосальною популяцією птахів, до залишків стародавньої караванної стежки Каміно-де-лас-крусес, до екологічної обсерваторії Канопі-тауер.
До туристичних визначних пам'яток гірської частини регіону відносяться вища точка країни – вулкан Чиріки (Бару, 3475 м) і лежачий навколо нього Національний парк Волкан-бару (площа 14300 гектар), широко відомий за межами країни екологічний заповідник Ла-амістад (площа близько 4000 кв. км.) – одне з останній притулків гірських пум, ягуарів і прекрасних кетцалей.
До іспанського завоювання земля, де сьогодні розташований Сальвадор, носила ім'я Куськатлан, що означає "земля коштовностей". Тут процвітала загадкова культура "людей-ягуарів" – ольмеков (орієнтування 4000-2000 рр. до н. е.), що створили першу в Америці імперію, росли міста майя і ацтеків (IV-XII вв. н.е.), а до моменту висадки на берегах сучасного Сальвадору іспанців (XVI в) тут розвивалися могутні міста народів пипиль, науатль і тольтеков.
Сан-Сальвадор являє собою хаотичну і досить непривабливу столицю країни.
Найбільш популярними туристичними областями в цьому регіоні є маленьке рибальське місто Ла-лібертад, що вважається одним з кращих серф-берегів в Центральній Америці. Традиційно популярні у туристів острови затоки Гольфо-де-фонсека – Сактільо, Мартін-перес, Кончагіта, Меангуера, Тортуга. Острови пропонують хороші умови для прогулянок на яхтах, човнах і катерах, тут регулярно з'являються зграї дельфінів і китів, а на чорних пісках затоки Фонсека гріються на сонці морські черепахи. Бурхливі води річок Лемпа, Пас і Торол вельми хороші для рафтинга і сплаву на каяках і байдарках.