3. Вимоги до оформлення дипломної роботи

Дипломна робота повинна бути виконана і оформлена з дотриманням всіх технічних вимог до наукових праць. Текст роботи друкується через 1,5 інтервал до тридцяти рядків на сторінці на одній стороні аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. У додатках можна також подати таблиці й ілюстрації на аркушах формату А3.

Текст розміщається на сторінці, що обмежується полями: лівим - не менш чим 30 мм; правим - не менш 10 мм, верхнім- не менш чим 20 мм.; нижнім - не менше чим 25 мм. Відстань між заголовком і текстом може бути в границях 15-20 мм.

Дипломна робота починається з титульного листа, що виконується за формою (додаток А).

За титульним листом розміщують послідовно: індивідуальне завдання на дипломну роботу (зразок наведений у додатку Б), зміст роботи, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки (після кожного розділу), заключення, список використаної літератури, додатки. Відгук керівника, копія наукової публікації, зовнішня рецензія не підшиваються, а вкладаються в конверт, підклеєний із внутрішньої сторони твердої обкладинки дипломної роботи.

В змісті (стор. 3) визначають початкові сторінки кожного розділу й параграфа. Назви розділів і параграфів в змісті й тексті повинні бути однаковими.

Вступ, кожний розділ, висновки, заключення і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ - відразу після закінчення попереднього, відступивши 2 інтервали.

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти нумеруються арабськими цифрами й друкуються з абзацним відступом.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію (1, 2, 3 і т.д.).

Номер підрозділу (пункту) включає номер розділу й порядковий номер підрозділу (пункту), відділені крапкою (1.1, 1.2, і т.д.). Номер підпункту (у випадку його наявності) включає номера розділу, підрозділу (пункту) і порядковий номер підпункту, відділені крапкою (1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і. т.д.).

Після номера розділу, підрозділу (пункту) і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять.

Заголовки

Розділи, підрозділи й підпункти повинні мати заголовки, які чітко й коротко відображають їхній зміст.

Назви вступу, розділів, висновків, заключення, списку використаних джерел, додатків слід писати заглавними літерами (а заголовки підрозділів і підпунктів слід друкувати малими буквами, починаючи з великої букви) з абзацним відступом без крапки наприкінці й без підкреслення. Якщо заголовок складається із двох речень, їх відокремлюють крапкою.

Переліки

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку ставлять дефіс або маленьку букву (при необхідності посилатися в тексті на один з переліків).

Таблиці

Таблиці застосовують для уточнення й зручності зіставлення показників. Назва таблиці повинна точно й стисло відображати її зміст. Назву розміщають над таблицею посередині. У таблиці вказуються одиниці виміру.

У випадку перенесення таблиці на наступну або іншу сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. На іншій сторінці вказують: «Продовження таблиці (номер)».

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиці, макет якої показано на рисунку.

Таблиця (номер)

Назва таблиці

1	2	3	4	5

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) нумерують арабськими цифрами в границях розділу. Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, відділених крапкою (наприклад: Таблиця 2.1 - перша таблиця у другому розділі).

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають «Таблиця 1» або «Таблиця А. 1», якщо таблиця наведена в додатку А.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, які складаються зі слова «таблиця» із вказівкою її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці друкують з великої букви, підзаголовки стовпців - з маленької, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки й підзаголовки стовпців друкують в однині. Не слід залишати пусті графи: у разі відсутності даних у графі помічають «-» , у разі недоцільності розрахунку у графі ставлять «Х».

Таблиці зверху, ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями. У громіздких таблицях рядки нумеруються, номер рядку позначається у окремому стовпці.

Розділяти заголовки й підзаголовки рядків і стовпців діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні і вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо їхня відсутність не ускладнює користування таблицею.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідністю допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Шапку таблиці варто відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Таблицю (залежно від її розміру) розміщають під текстом з посиланням на неї або на наступній сторінці, а за необхідністю - у додатку до роботи.

Допускається розміщення таблиці по довжині сторони аркуша.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поруч, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її шапку й заголовки рядків.

У випадку розподілу таблиці на частини допускається її шапку або заголовки рядків заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. Тому нумерують арабськими цифрами стовпці й (або) рядки першої частини таблиці.