Практична робота № 3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”

Д а н о: Роздатковий матерiал: колекцiї осадових порiд (можна ознайомитись в кабінетах географії ЗОСШ, або придбати в магазині шкільного обладнання).

Х і д р о б о т и: Зразок породи старанно оглядають, визначають його мінеральний склад, характернi властивостi, структуру, текстуру тощо. Характеристики порiд записують у табл.18.

З а в д а н н я: В результатi виконаної роботи потрiбно навчитись визначати такi найбiльш поширенi породи: гальку, щебiнь, гравiй, жорству, пiсок, супiсок, суглинок, лес, конгломерат, пiсковик, глину, гiпс, вапняк, мергель, торф.

Таблиця 18.

Приклад описання осадових порiд

№ п.п.	Назва породи	Поход-ження	Колiр	Структура	Текстура	Мiнеральний склад	Характернi власти-востi
1	крейда писальна	органiчне	бiлий	бiоморфна	порис-та	кальцит	м'яка, бурно реагує з соляною кислотою

Лабораторна робота №7 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»

Д а н о: Результати аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод в іонній формі (вказані на етикетці тари вітчизняної мінеральної води, що продається).

Х і д р о б о т и:

1. Перерахунок аналiзiв iз iонної форми в мiлiграм-еквiвалентну і далi в процент-мiлiграм-еквiвалентну форми ведуть у виглядi табл. 9. Для вираження вмiсту iонiв в мiлiграм-еквiвалентнiй формi, потрiбно вмiст кожного iона в мг/л помножити на його перерахунковий коефiцi­єнт, наприклад для iона НСО₃^2-:353Ч0,0164=5,79.

Кiлькостi речовин виражають в iоннiй формi, при якiй вмiст окре­мих iонiв визначають в мiлiграмах на 1 л води. Однак, результати хi­мiчного аналiзу, вираженi в iоннiй формi, незручнi для порiвняння. Тому, для того, щоб мати можливiсть спiвставляти аналiзи води, останнi перераховують в еквiвалентну форму. Якщо результати аналiзу вираженi в мiлiграм-еквiвалентнiй формi, то перед символом iона ставлять букву r, наприклад rCl=4.74.

При визначеннi процент-мiлiграм-еквiвалентного вмiсту кожного iона поступають таким чином. Суму анiонiв в мiлiграм-еквiвалентах (13,15) приймають за 100%, а вмiст кожного iона приймають за x.

2. Визначають твердість води наступним чином. За одини­цю твердостi приймають 1 мг-екв кальцiю, тобто 20,04 мг кальцiю на 1 л води або 1 мг-екв магнiю (12,16 мг/л). За твердiстю води подiляються на: дуже м'якi (до 1.5 мг-екв/л), м'якi (1.5-3.0 мг-екв/л), середньої твердостi (3.0-6.0), досить твердi (6.0-9.0) i дуже твердi - понад 9.0 мг-екв/л. Тверда вода погано змилюється, утворює накип в посудi, в нiй довше варяться продукти.

3. Визначають клас, групу, тип води за хімічним складом.

Класифiкацiя пiдземних вод за хімічним складом (мал.19) грунтується на видiленнi класiв за переважаючим анiоном, груп - за переважаючим катi­оном i типiв вод - за спiввiдношенням мiж йонами. Видiляють чотири типи природних вод: перший тип - НСО₃^- > Са²⁺ + Mg²⁺ - води лужнi, мякi; другий тип – HCO₃^- < Ca²⁺ + Mg²⁺ < HCO₃^- + SO₄^2- - води малої та помiрної мiнералiзацiї; третiй тип - HCO₃^- + SO₄^2- < Ca²⁺ + Mg^2- - води як правило високомiнералiзованi; четвертий тип – HCO₃^- = 0 - води кислi.

4. Зображують хімічний склад підземних вод за допомогою формою М.Г.Курлова, квадрата Н. I. Толстихiна i графiків-­трикутників.

За формулою Курлова (21) аналіз води зображається у вигляді п с е в д о д р о б у. Перед дробом пишуть лiтеру М з iндексом, що дорiвнює кiлькостi сухо­го залишку(мінералізації) в г/л. В чисельнику дробу виписують в спадному порядку анiони з iндексами, якi дорiвнюють вмiстам даних iонiв в водi в %-мг-екв, а в знаменнику - в тому ж порядку катiони. При цьому, iони, що мiстяться в кiлькостi до 10 %-мг-екв, не враховуються.

Толстихiн запропонував зображувати аналiзи води точками на к в а д р а т і . Для цього беруть великий квадрат (мал. 26) i розбивають його на 100 маленьких, кожен з яких має свiй порядковий номер.

По горизонтальних сторонах квадрата вiдкладають (в напрямках стрiлок) вмiст катiонiв, а по вертикалi - анiонiв. На перетинi вертикаль­ної i горизонтальної лiнiй знаходимо, що вода вiдповiдає певному номеру.

Графіки-трикутники (мал. 27) будують окремо для анi-онiв i катiонiв. На сторонах трикутникiв вiдкладають вмiсти певних iонiв (в %-мг-екв) i проводять лiнiї, паралельнi до сторiн малих трикутни­кiв, що вiдсiкають води даного типу вiд змiшаних. В кожному трикут­нику наперетинi трьох лiнiй (за трьома iонами) утворюється точка, положення якої вказує на тип води

З а в д а н н я: Виконати перерахунок результатів аналізів хімічного складу мінеральної води (однієї з вітчизняних марок) в процент-мiлiграм-еквiвалентну форму; визначити її твердість, клас, групу, тип; зобразити склад води за допомогою формули М.Г.Курлова, квадрата Н. I. Толстихiна i графiків-­трикутників.

Практична робота №5 на тему: „Побудова літолого-геологічної карти, легенди і стратиграфічної колонки”

Д а н о: індивідуальне завдання (додатки 5-29) та методичні вказівки для побудови геологічної карти по ділянці однієї з областей України

Х і д р о б о т и:

Спочатку будуємо квадрат розміром 250х250 мм і розділяємо його на 100 малих квадратів (мал.1, додатки 5-29). Сторони малих квадратів позначаємо по горизонталі буквами а, б, в, г ... і, а по вертикалі – 1,2,3 ... 11. Ці лінії будуть служити нам координатами для нанесення абсолютних відміток земної поверхні, осі русла річки та свердловин.

Координати 9ж означають, що точка знаходиться на перетині горизонталі 9 з вертикаллю ж, 9-10и - посередині між 9 та 10 горизонталями та вертикаллю и, 3-4вг - посередині між горизонталями 3 і 4 та вертикалями в та г; русло - точка знаходиться в руслі річки.

Далі наносимо річку заданої ширини (масштаб карти 1:10 000), потім – абсолютні відмітки земної поверхні (табл.1, додатки 5-29) та свердловин (табл.3, додатки 5-29).

Провівши інтерполяцію між висотними відмітками земної поверхні через заданий інтервал, будуємо горизонталі та наносимо геологічні границі (примітка після табл.3 додатки 5-29).

Наносимо відмітки урізу води в річці в заданих точках.

Буровий журнал приведений в табл.3(додатки 5-29), а водно-фізичні властивості грунтів – у табл.4, (додатки 5-29).

Горизонталі побують через 5,0м. Вісь річки проводять через задані точки. Від неї вибудовують русло річки за вказаною у завданні шириною. Проставляють абсолютні відмітки урізу води в річці.

Геологічні границі проводять товстою чорною лінією паралельно відповідним горизонталям. Обмежені цими границями контури геологічних підрозділів, фарбують за віком та індексують у відповідності до стратиграфічної шкали . Літологічних клад гірських порід зображають відповідним крапом

Закiнчують побудову літолого-геологічної карти формлен-ням листа, на якому показують назву карти, масштаби, умовнi позначення, прiзви­ще виконавця.