Змістовий модуль ііі.

Тема 3. Філософія Стародавньої Греції. До сократичний період.

Лекція 11. Сенсобуттєві орієнтири мислителів Стародавньої Греції. (2 год.)

Історичні передумови становлення філософської культури Стародавньої Греції. Витоки та особливості формування давньогрецької писемності. Міфологія Стародавньої Греції: проблема її становлення, відсутність канону, образи богів. "Іліада" та "Одісея" як джерело реконструкції релігійно-міфологічних засад давньогрецької культури. Багатоманіття тлумачень смерті. Уявлення про справедливість, призначення і сенс життя, долю. Образи героїв (Геракл, Тесей, Тантал, Сізіф, Оріон). Особливість трагедійного жанру у драматичному мистецтві та естетика класичної доби. Специфіка полісної організації суспільства. Роль і призначення навчального процесу (пайдейя). Тлумачення істини (алєтейї) та логосу. Передумови зародження елементів раціонального осягнення дійсності. "Теогонія" Гесіода: тлумачення "хаосу". Образ "семи мудреців". Вчення орфіків.

Лекція 12. Філософські запити мислителів з Мілету. (2 год.)

Періодизація філософії Стародавньої Греції. Підстави виокремлення "досократиків" та їх систематизація. Критерії означення "Мілетської школи".

Соціальний статус та здобутки Фалеса – одного з "семи мудреців". Вчення про воду-архе та проблема реконструкції способу його аргументації. Різні стани однієї речовини як принцип світоустрою. Питання самобутності та оригінальності космологічних поглядів Фалеса. Тлумачення походження живих істот. Вчення Анаксімандра про апейрон. Етимологія поняття. Роль анаксімандрівського "словотворення" у історії наукового знання. Космологічні погляди Анаксімандра. Вчення про виникнення людини. Вчення Анаксімена про повітря-архе, проблема реконструкції значення цього поняття. Атрибути першооснови та першопочатку. Космологія Анаксімена.

Семінар 6. Зародження елементів філософського запитування у стародавній Греції. (2 год.)

План.

1. Виникнення трагедії як жанру давньогрецької драматургії (Міф про Едіпа).

2. Елементи руйнації міфологічного світогляду в "Теогонії" Гесіода.

3. Сенс і призначення питання про першопочаток усього існуючого у міркуваннях Фалеса та Анаксімена.

4. Апейрон Анаксімандра, як перший "штучний термін" у процесі становлення філософсько-наукового світогляду.

Завдання для самостійної роботи (2 год):

1. Здійсніть компаративний аналіз структури пантеону богів стародавньої Індії, Китаю та Греції.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому саме стародавня Греція стала "колискою" наукового світогляду?

2. Чи є сенс ототожнювати фаталізм Конфуція та уявлення про долю у міфології стародавньої Греції.

3. Поясніть етимологію поняття хаос?

4. Як представники Мілетської школи аргументували власні космологічні погляди?

5. Дайте визначення давньогрецькому поняттю архе?

Основна література [7, 10, 25, 30]

Додаткова література [31, 32, 33, 34, 47, 52, 56, 57, 58, 78, 87, 91, 100, 127]

Лекція 13. Вчення Геракліта Ефеського. (2 год.)

Специфіка писемної спадщини Геракліта з Ефесу. Підстави арістотелівського визначення Геракліта "фісіологом" – натурфілософом. Об’ємність та складність визначення гераклітівського вчення про Вогонь-архе. Становлення як єдність суперечливого: буття та небуття, життя та смерті, палання та згасання. Діалектичність переходу в протилежне. Специфіка тлумачення понять рух та життя. Сенс космічного колообігу. Логос – як філософська категорія у спадщині Геракліта. Осмслення проблемності пізнання істини. Гераклітівське тлумачення елітарності мудрості.

Лекція 14. Елементи філософування у вченні піфагорійців. (2 год.)

Умови виникнення "піфагорійського союзу" та складність реконструкції принципів його духовної практики. Образ Піфагора. Періодизація розвитку піфагореїзму. Уявлення про сенс і призначення самовдосконалення шляхом посвячення та набуття статусу "математика”. Космос як філософська категорія. Відношення десяти протилежностей як підстава для істинного зрозуміння світобудови. Специфіка протиставлення порожнечі та буття. Числа як сакральні символи космічного ладу. Кількісна пропорційність у космогонії піфагорійців. Вчення про переселення душ.

Семінар 7. Спадщина Геракліта Ефеського та піфагорійські теорія і практика. (2 год.)

План.

1. Космогонічні погляди Геракліта Ефеського.

2. "Елітарність" гераклітівської мудрості, та його пояснення логосу.

3. Історія піфагорійського союзу.

4. Піфагорійське вчення про взаємозв’язок буття та порожнечі.

5. Роль числових пропорцій у космології піфагорійців.

Завдання для самостійної роботи (2 год):

1. Спробуйте виявити підстави для аналогій між вченням Геракліта Ефеського та філософською спадщиною Індії.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому для ознайомлення з вченням піфагорійців необхідно було бути ініційованим?

2. Як взаємопов’язані вчення про числові пропорції та теза піфагорійців про взаємо детермінуючу необхідність протилежностей.

Основна література [25, 27, 30]

Додаткова література [34, 37, 54, 66, 88, 89, 99, 114, 118, 128, 141]

Лекція 15. Філософські розмисли елеатів. (2 год.)

Питання про належність Ксенофана до елеатів. Ксенофанівська критика політеїстичного та антропоморфічного уявлення про богів у "Іліаді" та "Одісеї". Монотеїстичність вчення Ксенофана. Вчення Парменіда про Єдине у поемі "Про природу". Значення категорій: суще, істина, буття. Принципове значення заперечення дійсності небуття. Аргументація оманливості враження про справжність диференційованості речей та руху. Критерії істинності у міркуваннях елеатів. Картина світу: парадокс оформленості безмежного. Космологія умовного світу. Апорії Зенона, як пастки обмеженості засновків.

Лекція 16. Атомістична теорія Левкіппа і Демокріта. (2 год.)

Підстави об’єднання творчих спадщин Левкіппа і Демокріта. Атом як філософська категорія. Тлумачення порожнечі або небуття. Питання про властивості, унікальність та нескінченність атомів. Неподільність та нескінченність як атрибути буття. Пояснення причин та способу руху атомів. Специфіка демокритівської теорії причинності. Космологія Демокрита. Розрізнення відчуттєвого та розумового пізнання, критерії пізнавальної діяльності. Пояснення через аналогію. Вчення Демокрита про душу. Релігійні погляди Демокрита.

Семінар 8. Елейська школа та вчення Левкіппа і Демокріта.

План.

1. Погляди Ксенофана.

2. Вчення про тотальне буття – єдине у Парменіда.

3. Парадокси у змісті апорій Зенона.

4. Вчення Левкіппа і Демокріта про пізнання.

5. Якості та властивості атомів.

Завдання для самостійної роботи (2 год):

1. Спростуйте найбільш відомі апорії Зенона, шляхом виявлення суперечностей у їх логічній структурі.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чому елеати ототожнювали порожнечу та не-буття?

2. Що, на думку Парменіда слід визнати джерелом пізнання істини?

3. Як відрізняються "аксіоми" сповідуванні елеатами, та ними відкинуті?

4. Чому Демокріт мав прізвисько "веселий"?

Основна література [25, 30]

Додаткова література [52, 79, 86, 89, 94, 97, 99, 105, 113, 114, 141]

Лекція 17. Вчення Емпедокла. (2 год.)

Легендарність постаті Емпедокла. Орфічні та піфагорійські впливи. Проблема єдиного і множинного в онтологічних поглядах досократиків. Філософські розмисли Емпедокла про першопочаток, заперечення небуття. Чотири корені існуючого, та їх уподібнення богам. Змішання, розклад і переміна як джерело речової диференціації та руху. Сили Любові та Ворожнечі. Космологія Емпедокла. Емпедокл про пізнавальний процес. Сенс принципу "подібне пізнається подібним". Розмисли Емпедокла про природу відчуттів та розуму. Вчення Емпедокла про душу.

Лекція 18. Філософська спадщина Анаксагора. (1 год.)

Освітні витоки вчення Анаксагора. Філософування як професійна діяльність. Тлумачення категорії буття. Пізнання першооснови через зміну масштабу сприйняття. Вчення Анаксагора про гомеомерії. Обґрунтування та пояснення категорії Нус. Тлумачення відчуттєвої та розумової здатностей до пізнання. Сенс принципу "подібне пізнається неподібним". Космологія Анаксагора. Загальний підсумок філософської спадщини до сократичного періоду.

Семінар 9. Філософські погляди Емпедокла та Анаксагора. (2 год.)

План.

1. Філософські погляди Емпедокла.

2. Вчення Анаксагора про гомеомерії.

3. Нус як ключова категорія філософських поглядів Анаксагора.

Контрольні запитання та завдання:

1. Здійсніть компаративний аналіз анаксагорівського поняття гомеомерія та демокрітівського атому.

2. Чи є сенс проводити аналогії між поняттям нус і пракриті?

Основна література [25, 30]

Додаткова література [34, 52, 86, 89, 99, 119, 139, 141]