5. Сучасні проблеми української термінології
Термінологією займаються і логіки, і філософи, і спеціалісти конкретних галузей знань. Виходячи з погляду про пізнавальність світу та окремих його сторін, філософи довели, що все в світі взаємопов’язане і знаходиться у постійному розвитку. Відповідно і терміносистеми повинні відображати цей зв’язок. Як і будь-які інші системи, терміносистеми – структурні побудови, де терміни знаходяться між собою у певних зв’язках. Їх специфіка полягає в тому, що ці системи відкриті, динамічні і за характером природно-штучні. Терміносистеми поєднують у собі два типи системності: логічну, що визначається системою понять, і лінгвістичну, що визначається системою термінів.
Серед сучасних проблем української термінології у сфері фінансів слід виділити такі:
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ:
недостатня сформованість фінансової термінології;
невідповідність терміна поняттю (процеси називання номінації відстають від розширення змісту поняття);
проблеми перекладу та надмірного використання запозиченої термінології;
наявність значної кількості синонімів:
запозичення з різних мов: джобер (посередник) (англ.) – дилер (англ.) – маклер (нім.);
запозичені слова функціонують у різному морфемному оформленні
індексація – індексування, ануляція – анулювання;
3) багато паралельних номінацій складають слова запозичені і питомі: боржник-дебітор;
4) окремий тип лексичних паралелізмів складають повні термінологічні назви і їх скорочення (абревіатури): МВФ – Міжнародний валютний фонд, ВНП – валовий національний продукт, АРМ – автоматизоване робоче місце, ОВДП – облігації внутрішньої державної позики (така синонімія пояснюється прагненням конденсованості, короткості терміна як особливого виду мовного знака).
Уніфікація термінологічних систем вимагає відбору того терміна, який найбільше відповідає позначуваному поняттю. Однак в умовах єдиного інформаційного простору, під впливом рівнодіючих тенденцій – максимальної відповідності структурі національної мови і тенденції до інтернаціоналізації – це складний процес. Деякі синонімічні терміни (передусім дублетні пари) настільки увійшли в конкретні термінологічні системи, що говорити про впорядкованість останніх шляхом усунення одного з синонімічних термінів – означає ігнорувати закономірності розвитку мови.
недостатня уніфікованість і стандартизація термінів;
Уніфікація – це упорядкування термінологій різних галузей науки, техніки тощо і всередині терміносистеми відповідно до понять, ними позначуваних, і на міжгалузевому рівні.
Стандартизація – це вироблення терміна-еталона, який би відповідав усім лінгвістичним та логічним вимогам, що висуваються до терміна, і використовувався б у межах певної терміносистеми та на міжгалузевому рівні.
Стандартизацію термінів здійснює Держстандарт. Існує вона і на міжгалузевому рівні.
лексикографічна проблема (укладання сучасного фінансового словника).
Отже, терміносистема сучасної української мови є потужною лінгвістичною базою, на основі якої формуються, усталюються і функціонують усі сфери науково-професійної діяльності. Основним завданням сучасного термінознавства є практичний аспект – систематизація, упорядкування та стандартизація наявної наукової термінології шляхом вилучення з неї невиправданих слів-покручів, відродження окремих забутих або несправедливо «репресованих» термінів, створення галузевих словників, україномовних підручників, посібників, довідників, військових статутів, Кодексів, державних стандартів на терміни та визначення, вироблення різних законодавчих актів державною мовою.
Роль термінології у процесі навчання, безсумнівно, надзвичайно важлива, оскільки саме з опанування економічної, зокрема фінансової, термінології й починається професійна освіта майбутнього економіста, фінансиста.