- •Мета роботи
- •Потрібне обладнання
- •Мета роботи
- •Потрібне обладнання
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Мета роботи
- •Потрібне обладнання.
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Мета роботи
- •Хід виконання роботи
- •Значення , також можна визначити за формулою
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Мета роботи.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Мета роботи.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Хід виконання роботи
- •Порядок розрахунку
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Навчальне видання
Контрольні запитання і завдання.
1. Назвіть, який закон гідродинаміки лежить в основі принципу дії водоміра Вентурі.
2. Що називають сталою водоміра Вентурі? Як її визначають?
3. Чим викликане застосування нормального сопла як витратоміра?
4. У чому полягає градуювання витратомірних приладів?
5. Чому крива залежності між Q і h має параболічну форму?
Лабораторна робота №7. «Витікання рідини з малого отвору та через насадки»
Мета роботи: Ознайомлення з особливостями витікання рідини з отворів та через насадки в стінках резервуарів при сталому напорі.
Теоретичні відомості.
Коефіцієнтом швидкості φ називається відношення швидкості υе витікання через отвір (насадок) реальної рідини до швидкості υі витікання ідеальної рідини
, (1)
де ζ – коефіцієнт місцевого опору отвору (насадка).
Коефіцієнтом стиснення струменя ε називається відношення найменшого живого перерізу ωс струменя до живого перерізу отвору ωо
. (2)
Коефіцієнтом витрати μ називається відношення витрати Qe реальної рідини через отвір (насадок) до витрати Qi ідеальної рідини
(3)
Потрібне обладнання.
В фронтальній стінці S лабораторного стенду (див. рис. 1 схема а) виконані: малий отвір – 1; збіжний конічний насадок – 2; зовнішній циліндричний насадок – 3; внутрішній циліндричний насадок (насадок Борда) – 4; розбіжний конічний насадок – 5. Всі насадки та отвір закриті корками, які перешкоджають витіканню води в статичному положенні стенду. В кришці 6 виконаний отвір 7, в якому розташовується перекинута горловиною донизу пляшка 8. При витіканні води з пляшки підтримується сталий напір Н. Для збору води, що витікає з отвору або насадків, передбачено піддон 9 з мірною посудиною 10 (див. рис. 1 схема б).
Для визначення вертикального напряму руху струменя використовується ватерпас, а для вимірів розмірів струменя – лінійка.
Хід виконання роботи.
Після ознайомлення з методичними вказівками даної роботи і занесення основних положень до зошита з лабораторних робіт дотримуватись наступного порядку виконання роботи.
Перевірити стан стенду, при якому отвір та насадки закриті корками.
Через кришку 6 заповнити резервуар водою до рівня, що співпадає з верхнею лінією на стінці А.
Заповнену водою пляшку 8 горловиною донизу розмістити в отворі 7.
На місці можливого падіння струменя води розмістити піддон 9.
Від зовнішнього отвору 1 (точка А схеми б), або від закінчення насадку (по мірі виконання роботи) за допомогою ватерпаса вертикальний напрям (вісь аплікат) розмістити в точці В на піддоні 9.
Відкрити отвір або насадок, дочекатись поки в резервуарі буде підтримуватись сталий рівень (з пляшки 8 буде витікати вода, що буде супроводжуватись бульканням в ній повітря). Виміряти напір Н=ОО1 і його значення (в см) занести в табл. 1.
Відмітити точку С, куди потрапляє струмінь на піддоні 9. Закрити отвір (насадок).
Відміряти за допомогою лінійки (рулетки) аплікату АВ=z (висоту падіння струменя на піддон до точки В). виміряти горизонтальну відстань х=ВС. Отримані дані в системі СГС (сантиметр, грам, секунда) занести в відповідну графу табл. 1 для отвору, чи насадка, що досліджується.
В точку С помістити мірну посудину 10. Відкрити отвір чи насадок з одночасним включенням секундоміра.
Після заповнення мірної посудини об’ємом близько 1л (1000см3) закрити отвір чи насадок і виключити секундомір.
За допомогою мірної посудини 10 визначити більш точне значення об’єму We (в см3) води, що заповнила посудину за час t (в секундах за секундоміром). Значення We та t записати в відповідні графи в табл. 1.
При дослідженні витікання води через кожний з насадків, повторити хід роботи за п. 3-11.
Після отримання необхідних експериментальних даних: z, x, t, We за допомогою розрахункових залежностей (4)-(9) обчислити гідродинамічні характеристики малого отвору та насадків.
Кінцеві розрахунки занести в табл. 2. Порівняти їх значення з довідниковими даними. Пояснити їх розбіжність.
Проаналізувати характер витікання рідини через різні насадки. Вказати, де застосовується кожний тип насадка і оформити це як висновки.
Розрахункові формули.
Швидкість струменя, що витікає з отвору чи насадка, розраховується на основі залежності (см/с)
. (4)
Швидкість струменя υі ідеальної рідини розраховується за формулою Торічеллі
. (5)
Коефіцієнт швидкості φ розраховується на основі залежності
. (6)
Коефіцієнт витрати розраховується за формулою
. (7)
Коефіцієнт струменя ε розраховується за формулою
. (8)
Коефіцієнт місцевого опору ζ розраховується на основі залежності
. (9)
Таблиця 1.
Експериментальні дані досліджень витікання струменів через отвір та насадки
Отвір чи насадок |
d (см) |
Н (см) |
z (см) |
х (см) |
υe (см/с) |
υі (см/с) |
We (см3) |
t (с) |
Малий отвір (1) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Конічний (2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Зовнішній циліндричний (3) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Внутрішній циліндричний (4) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Конічний (5) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.
Порівняння довідникових та експериментальних даних параметрів отвору та насадків
-
Отвір чи насадок
Коефіцієнт
Швидкості φ
Витрати μ
Стиснення ε
Опору ζ
Довід.
Експ.
Довід.
Експ.
Довід.
Експ.
Довід.
Експ.
1
2
3
4
5
Порядок оформлення роботи.
Назва лабораторної роботи.
Мета лабораторної роботи.
Схема лабораторного стенду (рис.1)
Розділ розрахункові формули.
Таблиці 1, 2.
Висновки (характер збіжності чи розбіжності експериментальних даних з довідниковими).
Контрольні запитання.
Дати визначення коефіцієнтів φ, μ, ε.
Чим викликаний коефіцієнт стиснення струменя ε в малому отворі?
Яка природа виникнення місцевого опору ζ?
Пояснити, як змінюють певні типи насадків характер витікання струменя по відношенню до витікання його з малого отвору.
Лабораторна робота № 8. Дослідження локальних швидкостей та витрати рідини в відкритому руслі
Мета роботи: Ознайомитись з гідродинамічним стендом моделювання відкритих русел і вивчити вертикальний профіль локальних швидкостей та витрату води вільної течії.
Необхідне обладнання: Секундомір, гідродинамічний стенд (див. схему на рис. 8.1)
Р ис.8.1. Схема гідравлічного стенда безнапірного руху рідини (води):
1 - напірний бак; 2 - жолоб прямокутної форми перерізу; 3 - підйомний механізм днища жолоба; 4 - мірна лінійка опускання днища жолоба від горизонталі; 5 - зливний бак;
6 - засувка регулювання рівня води в жолобі; 7 - трубопровід;
8 - водомір (лічильник об'ємної витрати води); 9 - насос; 10 - електродвигун;
11,12,13 - мітки на початку, в середині та в кінцевій частині жолоба
Гідродинамічний стенд працює наступним чином. Вода з напірного баку 1 потрапляє в відкритий жолоб 2 прямокутного перерізу. З жолоба 2 вода зливається в бак 5. За допомогою засувки 6 встановлюється рівень води в жолобі 2, а обертанням регулюючого гвинта 3 змінюють похил дна жолоба 2, що викликає зміну швидкості руху води по жолобі. На основі показів лінійки 4 обчислюють величину похилу
і=1,93*10-4k , (1)
де: k – покази за шкалою лінійки 4 в мм.
Трубопроводом 7 за допомогою насоса 9 і електродвигуна 10 вода зі зливного баку перекачується в напірний бак 1. Водомір 8 призначений для визначення об`ємної витрати води при усталеному (незмінному) русі води в жолобі.
Теоретичні відомості: Відкриті русла довільної форми «живого перерізу» потоку характеризуються гідравлічним радіусом R
R=4аН/(а+2Н) , (2)
де: а – ширина дна жолоба, м; Н – висота рівня води над дном жолоба, м.
Швидкісний співмножник С (коефіцієнт Шезі), що враховує втрату енергії на тертя, розраховується за формулою Павловського
, для R≤1 (3)
де: n – коефіцієнт шорсткості стінок жолоба (для даного гідродинамічного стенда n=0,0985), а тому
С=101,52R0,149 , (4)
Середня швидкість υ в відкритому жолобі розраховується за формулою Шезі
, (5)
Максимальна швидкість Un течії спостерігається на поверхні потоку. Вона пов`язана з середньою швидкістю υ залежністю Базена
, (6)
Мінімальна швидкість Uд спостерігається біля дна жолоба. Її обчислюють за формулою
, (7)
Розподіл швидкості в відкритих руслах по осі жолоба з висотою y від дна жолоба характеризується функцією
, (8)
при значенні
, (9)
Середня швидкість υ буде спостерігатись на глибині h від вільної поверхні води
, (10)
Об`ємна витрата води через відкритий жолоб обчислюється за формулою
, (11)
або за класичною залежністю
, (12)