Контрольні запитання і завдання.

1. Як розрахунковим способом визначають втрати напору на і тертя? Напишіть і поясніть формулу Дарсі.

2. Як практично визначити втрати напору на тертя?

3. Як впливає шорсткість на величину коефіцієнта ? Що розуміють під гідравлічно гладенькими трубами?

4. Як визначити коефіцієнт λ при ламінарному, перехідному і турбулентному режимах?

5. Назвіть основні елементи дослідної установки і поясніть призначення їх.

6. Розкажіть про порядок проведення дослідів.

Лабораторна робота 5. Визначення місцевих втрат напору в трубопроводі.

Мета роботи.

1. При двох різних напорах визначити дослідним способом втра­ти напору на подолання місцевих опорів водопровідної арматури.

2. При тих самих напорах обчислити коефіцієнти місцевого опору для окремих елементів водопровідної арматури.

3. Порівняти між собою числові значення коефіцієнтів місцевих втрат, добуті з досліду при двох різних режимах.

Роботу виконують на тій самій дослідній установці, на якій пе­ревіряють рівняння Бернуллі (рис. 4), використовуючи експеримен­тальну ділянку, що складається з різних видів місцевих втрат.

Хід виконання роботи.

1. Установлюють постійність діючого напору Н (див. п. 1-4 лабораторної роботи 3).

2. Біля переріза D (див. рис.3) вимірюють п’єзометричні висоти h₃ і h₄. За допомогою мірних трубок 8 і 9 визначають динамічний напір в трубі СД: h_g=H₈-h₉

3. Коефіцієнт місцевого опору раптового розширення потоку обчислюють за формулою

Отримане значення порівнюють з теоретичним

4. Біля переріза Е (раптове звуження трубопроводу) вимірюють висоти рідини в трубках 7, 8, 9 (див. п. 2). Коефіцієнт місцевого опору раптового звуження обчислюється за формулою

Це значення порівняйте з теоретичною величиною

де: d – умовний діаметр вузького трубопроводу, D - умовний діаметр широкого трубопроводу.

5. На основі п’єзометричних висот h₁₇ і h₁₈ розрахуйте коефіцієнт місцевого опору

вентиля В₂

6. Результати досліджень оформіть в таблицю.

Контрольні запитання.

1. Чим спричинюється втрата напору в місцевих опорах?

2. Якими приладами в цій роботі визначаються втрати напору в місцевих опорах?

3. Як дослідним способом визначають витрату і швидкість руху води в трубі?

4. Чому при проведенні цього досліду потрібен постійний напір Н і як цього досягають?

5. Чи залежить коефіцієнт місцевого опору від режиму руху води в трубі?

Лабораторна робота 6. Градуювання витратоміра.

Мета роботи.

1- Практично освоїти методику вимірювання витрати рідини в трубопроводі за допомогою водоміра Вентурі.

2. Побудувати градуювану криву залежності Q=f(h). Роботу виконують на дослідній установці (гідродинамічному стенді, рис. 3).

.

Хід виконання роботи.

1. Приводять в дію установку і при максимальному відкритті вентиля В₁ забезпечують постійний напір Н₆ та Н₈ при максимальному відкритті вентиля В₂.

2. Труба Вен турі розташована між перерізами FG трубопроводу ЕК.

3. Вимірюють перепад напорів h: h=h₁₃-h₁₄ в метрах.

4. Водночас об’ємним способом вимірюють дослідну витрату Q в л/c.

5. Прикривають вентиль В₂ і зменшують втрату Q. При новій витраті визначають перепад напорів h. Так роблять не менш як десять вимірів витрати Q і перепаду напорів h.

6. Усі добуті результати вимірювання для десяти режимів витрат і результати обчислень сталої труби Вентурі

C=Q/h

заносять до лабораторного зошита в вигляді таблиці

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
h, м.
Q, л∕с.
C

7. Будують на графіку дослідну криву Q=f(h), добуту десятьма вимірюваннями величин Q та h.