IV. Сукупність методів, специфічних для низки спорідне­ них наукових дисциплін, що вивчають спільний об'єкт

Так, наприклад, спеціальними методами книгознавчих дисциплін вважаються:

Аналітико-тематичний метод (аналіз тематики видань)

Структурно-типологічний метод (визначення типів і видів видань)

Топографічний метод (аналіз видань з погляду їх топографічних особливостей) та ін.

На четвертому рівні також можна виділити принципи методології, тобто вихідні положення, які мають врахову­ватися при проведенні документознавчих, бібліографіч­них, патентознавчих та інших видів досліджень.

108

109

Наприклад, історичне джерелознавство базується не тільки на документальних, але й на речових та інших свідоцтвах минулого. Зокрема К.І. Рудельсон зазначає, що «як явище матеріальної дійсності, будь-який предмет є джерелом інформації і навіть історичним джерелом, істо­ричною пам'яткою. Проте поняття «джерело інформації» і «історичне джерело», які не є ідентичними, продовжує автор, за своїм змістом ширше, ніж поняття «документ» [26].

У культурології документ — це «будь-який створений лю­диною матеріальний об'єкт, у якому уречевилася людська дум­ка, тобто будь-який матеріальний об'єкт «другої природи» (аркуш паперу, книга, колесо, паперовий ландшафт)» [20].

Археографія направлена на оприлюднення тієї частини

джерел, що складають у своїй більшості текстові документи.

У джерелознавстві документи складають лише частину

об'єктів, що досліджуються. У цьому відношенні термін

«документ» є полісемічним.

У посібниках з соціальної комунікації «документ» подається як «стабільний речовинний об'єкт, призначений для використання в смисловій комунікації як завершене

повідомлення».

У науках документно-інформаційного циклу також можна знайти різні визначення цього поняття. Так, в традиційно­му документознавстві, як зазначав у 1995 р. в своїй моно­графії проф. С.Г.Кулешов, «документ — це текст (як логічна послідовність мовних чи мовних та немовних знаків) зафіксований на речовому виробі, основною функцією якого є збереження, та розповсюдження інформації у просторі та

часі» [18].

В архівознавстві стало відоме його найширше тракту­вання — «матеріальний об'єкт, що містить у собі інфор­мацію про розумову діяльність, незалежно від її походження (створений людиною чи природний об'єкт)» [34]. Це визначення дефініції дало можливість зараховувати до до-

кументів, наприклад, твори живописців і скульпторів, оскільки ці роботи теж досить вдало закріплюють інфор­мацію про розумову діяльність людини.

В інформатиці можна зустріти таке визначення докумен­та: «матеріальний носій, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлену встановленим чином і таку, що має відповідно до чинного законодавства правове значення» [23].

У бібліотечній справі документ — «це об'єкт, створений із метою передачі повідомлення способами, що гарантують його отримання завдяки своїй інформаційній природі» [20]. Для бібліографів документ останнім часом став узагальню­ючим терміном для позначення всіх видів одиниць зберігання (творів друку, а також неопублікованих, аудіовізуальних та інших джерел інформації) й замінив для них застарілу назву — «книжково-журнальна продукція».

У суспільній практиці, як правило, уживання терміна «документ» асоціюється, по-перше, з паспортом, дипло­мом, свідоцтвом, посвідченням тощо, по-друге, вживаємо його, коли маємо справу з наказами, розпорядчими акта­ми, стандартами, правилами, службовим листуванням, в третю чергу його застосовують для позначення історично­го джерела та як свідчення чи доказ якоїсь дії, учинку. І лише в останню чергу, з певними попередніми пояснення­ми, зверненням до історичних аналогів, зазначає проф. Н.Б. Зінов'єва, як документ розглядають як книгу. Звідси й випливає основний термінологічний дисонанс в бібліог­рафознавстві та документознавстві — двух гілках гу­манітарної науки, які мають один об'єкт вивчення — доку­мент [16].

Офіційні визначення поняття «документ»

За тривалий історичний період значення поняття «доку­мент» постійно змінювалося. До сьогоднішнього часу за­стосовуються різні визначення, то надаючи йому найшир-

120

121