Тема 10 : регулювання, прогнозування та планування діяльності Самостійно

1. Державне економічне регулювання діяльності підприємства.

2. Прогнозування розвитку підприємства.

3. Необхідність планування виробництва. Види планування на підприємстві.

1. Одною з головних функцій будь-якої держави є функція регулювання економіки, тобто ступінь втручання держави в процеси формування стратегії і тактики розвитку народного господарства в цілому та його окремих ланок – підприємств.

Метою державного регулювання є досягнення найбільш ефективного економічного, соціального, наукового та культурного розвитку країни. Таке регулювання здійснюється як економічними, так і адміністративними методами. Їх слід органічно поєднувати.

Основні принципи державного регулювання економіки :

• Мінімальне втручання державних органів у економічні процеси ( виконання ними лише тих функцій, які не можуть виконувати самі підприємства );

• Вплив владних структур на розвиток соціально-економічних процесів за допомогою законодавчих нормативів та економічних регуляторів.

Зазначені методи і принципи знаходять відображення у таких функціях держави :

1. Створення правової бази.

2. Визначення глобальної стратегії розвитку країни.

3. Регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності : саме науково-технічні та організаційні інновації, як локомотиви, тягнуть за собою модернізацію та перебудову всієї економіки.

4. Перерозподіл консолідованих ( централізованих ) доходів і ресурсів, стабілізація економіки і соціальний захист населення : встановлення мінімальної зарплати і пенсії; допомога соціально незахищеним громадянам ( багатодітним сім’ям, безробітним тощо ); регулювання цін; забезпечення функціонування на належному рівні освіти, науки, культури, збройних сил тощо.

5. Моніторинг і регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього природного середовища.

2. Прогноз ( гр. “ передбачення ” ) – це спроба визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Прогнозування розвитку підприємства – це наукове обгрунтування можливих кількісних та якісних змін його стану у майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану.

Принципи прогнозування :

- Цілеспрямованість - Системність - Наукова обгрунтованість

- Багаторівневий опис об’єкту як складного явища - Інформаційна єдність

- Альтернативність – можливість розвитку за умови різних обставин.

Можливі методи прогнозування :

1. Фактографічні методи прогнозування базуються на використанні фактичних матеріалів, які детально характеризують зміни показників об’єкта прогнозування. Ці методи поділяються на :

метод екстраполяції – один з основних методів. Його сутність полягає в поширенні закономірностей розвитку об’єкта у минулому на його майбутнє.

методи кореляційних моделей полягає в пошуку математичних формул, які характеризують статистичний зв’язок одного показника з іншим ( парна кореляція ) або з групою інших ( множинна кореляція ).

2. Евристичні методи прогнозування передбачають використання логічних прийомів і методів досліджень. Ці методи поділяють на інтуїтивні та аналітичні.

До інтуїтивних відносять :

метод експертних оцінок – в його основу покладено спосіб збирання необхідної інформації переважно шляхом анкетування. При цьому експертна оцінка об’єкта прогнозування може бути індивідуальною або груповою, тобто одержаною від групи експертів.

метод “ мозкової атаки ” є різновидом методу групових експертних оцінок і полягає у творчій співпраці певної групи експертів способом проведення дискусії ( “ мозкової атаки ” ). Учасники такої дискусії мають дотримуватися двох правил поведінки :

• не допускати критики та негативних коментарів щодо міркувань опонентів;

• не заперечувати нової ідеї, якою б абсурдною вона не видавалася.

До аналітичних методів відносять :

метод морфологічного аналізу, який грунтується на використанні комбінаторики, тобто дослідження всіх можливих варіантів, виходячи із закономірностей побудови ( морфології ) об’єкта прогнозування.

метод побудови “ дерева цілей ” дозволяє поділяти основні завдання на підзавдання і створення системи “ виважених ” за експертними оцінками зв’язків. Цей метод широко використовує теорію графів.

3.

Діяльність сучасних підприємств в основному зв'язана з жорсткою конкуренцією і капризами (у гарному розумінні) споживачів. Задача підприємства при плануванні є в тому, щоб сприйняти "на вході" фактори виробництва, переробити їх і "на виході" видати продукцію ( із мінімумом витрат).

Починати будь-яку справу без плану занадто ризиковано. Грамотні керівники добре знають, що усі великі битви спочатку виграють на папері - на плані, а тільки потім у реальній дійсності. План - документ, що визначає стратегію і тактику ведення бізнесу, організацію і технологію виробництва та реалізацію продукції. Наявність такого плану дозволяє:

• активно розвивати підприємництво, залучати інвесторів, партнерів і кредитні ресурси;

• максимально використовувати конкурентні переваги підприємства,

• запобігати помилковим діям;

• вчасно приймати захисні заходи проти різного роду ризиків;

• об'єктивно оцінювати результати виробничої і комерційної діяльності підприємства.

Протягом реалізації і при зміні обставин план може уточнюватися шляхом коригування відповідних показників.

Плануванння - це розробка і коригування плану, що включає передбачення, обгрунтування, конкретизацію й опис діяльності господарського об'єкта на найближчу і віддалену перспективу.

Плануванням на підприємстві поетапно охоплюється робота людей і рух ресурсів (матеріальних і фінансових), націлених на одержання заданого кінцевого результату. Затверджений керівником план має силу наказу для зазначених у ньому осіб і структурних одиниць. У ньому гранично чітко і докладно вказуються:

• мета діяльності підприємства на плановий період, кількісно виражена системою встановлених показників;

• засоби досягнення мети (фінансові, матеріальні і трудові);

• етапи і терміни виконання робіт;

• виконавці плану по термінах і видам робіт;

• методи, етапи і засоби контролю виконання плану.